Повернути до життя поселення бронзової доби: що планують зробити вчені

Цю пропозицію подали Деніз Сарі з Університету імені Шейха Едебалі в Біледжику та архітекторка Фунда Дідем Мін. Їхнє дослідження присвячене тому, як експериментальна археологія може допомогти відповісти на практичні питання про життя в давнину шляхом реконструкції будівель, пише Arkeonews.

У центрі проєкту — Демірджи-Гьоюк, поселення ранньої бронзової доби, розташоване на північному заході Туреччини. Археологи вже давно цікавляться цим місцем через його характерне кругове планування. На відміну від багатьох доісторичних поселень, що розвивалися менш організовано, Демірджи-Гьоюк було ретельно сплановано навколо спільного центрального простору.

Поселення датується другою половиною третього тисячоліття до н. е., періодом, що відіграв важливу роль у розвитку культури бронзової доби в Західній Анатолії. Його будівлі були розташовані кільцеподібно навколо відкритого двору, створюючи компактну структуру громади, що відображала як соціальні, так і практичні потреби.

Таке розташування виділяє Демірджи-Гьоюк серед багатьох інших доісторичних поселень. Замість розкиданого скупчення будинків поселення функціонувало як єдиний соціальний простір, де мешканці мали спільний доступ до центральної зони. Ця планування свідчить про рівень організації та співпраці, який і досі привертає увагу археологів.

Замість відновлення всього об'єкта, запропонований проєкт передбачає реконструкцію приблизно 15 відсотків оригінального поселення. Дослідники планують звести шість будівель, розташованих у тому самому круговому порядку, що й зафіксовано під час розкопок. Будівлі будуть точно відповідати археологічним даним щодо розмірів, орієнтації та методів будівництва.

Для реконструкції використовуватимуться традиційні матеріали, зокрема кам'яні фундаменти, стіни з глиняної цегли, утрамбовані земляні підлоги, дерев'яні конструктивні елементи та плоскі глиняні дахи. Кожен етап процесу буде задокументовано за допомогою фотографій, відео та технічних креслень.

Такий підхід відображає принципи експериментальної археології, яка зосереджується на випробуванні стародавніх технологій та методів будівництва, а не на простому створенні візуальних реплік. Відтворюючи споруди, дослідники зможуть вивчити, скільки праці було потрібно, як матеріали поводилися з плином часу та як на будівлі впливали такі екологічні чинники, як вологість, температура та конструктивні навантаження.

Одним із найцікавіших аспектів пропозиції є використання традиційної глиняної цегли, відомої в Туреччині як "керпіч", поряд із сучасним матеріалом під назвою "алкер". Назва "алкер" поєднує турецькі слова "алчі" та "керпіч", що означають гіпс та саман.

Алкер виготовляють шляхом змішування глинистого ґрунту з гіпсом, вапном та водою. На відміну від обпаленої цегли, він не потребує випалу при високій температурі, що зменшує споживання енергії під час виробництва. Матеріал твердне відносно швидко, має хороші теплоізоляційні властивості, дозволяє стінам регулювати вологість та сприяє підтримці комфортної температури в приміщенні.

Дослідники вважають, що таке поєднання давніх і сучасних знань у галузі будівництва може зробити цей проєкт актуальним не лише в археології. Стародавнє будівництво з глиняної цегли ґрунтувалося на місцевих ресурсах та розумінні навколишнього середовища. Алкер є спробою адаптувати ці ідеї до сучасного будівництва, водночас покращуючи довговічність та експлуатаційні характеристики.

Круговий план Демірджи-Гьоюк залишається однією з найяскравіших особливостей цього місця, і запропонована реконструкція може надати цінні нові уявлення про життя в Анатолії тисячі років тому.

Проєкт демонструє, що археологічна спадщина може залишатися актуальною й у сьогоденні. Досліджуючи стародавні будівельні традиції шляхом практичних експериментів, науковці сподіваються отримати глибше розуміння як минулого, так і можливостей сталого будівництва в майбутньому.

Інші новини науки

• Уламки винних амфор з Єрусалиму стлаи незвичайним джерелом інформації про минуле нашої планети. Ці артефакти не лише дали можливість відтворити зміни магнітного поля Землі, а й додали нові дані до давньої суперечки щодо фортеці Акра.
• Археологи на півдні Хорватії виявили надзвичайно добре збережений римський саркофаг, вік якого становить приблизно 1500 років. Його знайшли під час розкопок у прибережному містечку, де колись розташовувалося важливе римське поселення.