Як Київ гальмує із втіленням ключових реформ від ЄС і які наслідки це матиме

У грудні 2025 року уряд України взяв письмові зобов'язання перед ЄС щодо головних та невідкладних реформ у сфері верховенства права та протидії корупції.

Цей план з українського боку підписав віцепрем’єр Тарас Качка, а документ отримав також неформальну назву – "10 пунктів Качки-Кос".

Минула половина року, а прогрес у виконанні плану – дуже далекий від очікуваного.

Моніторинг виконання дає оцінку 15 зі 100.

І йдеться передусім про підготовчі роботи, а не про розпочаті реформи.

Якщо не змінити цю ситуацію невідкладно – Україна власними руками створить серйозні перепони на шляху до вступу в ЄС.

Докладніше про звіт коаліції "Членство Check" і стан справ за кожним з десяти пунктів – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка 15% за пів року.

Як Україна виконує "план Качки-Кос" – ключовий список реформ від ЄС.

Далі – стислий її виклад.

Наразі гідного результату немає за жодним із 10 пунктів.

Україна виконала лише один міноритарний елемент одного з пунктів – нове законодавство щодо цифровізації виконання судових рішень.

При цьому повністю заваливши головні елементи, що стосуються судової реформи.

Поза тим співрозмовники коаліції в уряді зберігають оптимізм.

Там кажуть, що робота іде.

Перший пункт – закриття лазівок для корупціонерів у Кримінальному процесуальному кодексі – найвагоміший з усього плану і найбільший за обсягом.

Зокрема, Україна зобов’язалася закрити лазівки, які зараз дають змогу частині топкорупціонерів уникати відповідальності.

Наприклад, затягуючи розслідування і далі закриваючи справу за строками давності.

Усі спроби парламенту виправити цю та інші подібні норми не дали успіху, тож ЄС визначив виправлення цих проблем одним з критеріїв на шляху до вступу.

Наразі наша оцінка – 2,5 бала з 20, бо Україна лише готується до роботи над цією реформою.

Пункт два – незалежні судові експертизи для НАБУ – також на початковому етапі.

Мін’юст розпочав розробку законопроєкту, але в НАБУ незадоволені напрацюваннями і критикують запропоновану урядом концепцію роботи установи, що матиме повноваження на здійснення судових експертиз.

Оцінка експертів – 2 бали з 10.

За пунктом три – зміна правил звільнення та відбору кандидатів на посаду генпрокурора – уряд не зробив нічого.

Ба більше, немає навіть політичних заяв про наміри провести змістовну реформу.

Експерти дали пів бала лише за депутатську ініціативу: у Раді зареєстровано законопроєкт №15343 про конкурсний відбір на посаду генерального прокурора.

Оцінка експертів – 0,5 бала з 10.

Пункт чотири – поновити відбір під час призначення та переведення прокурорів.

Щодо наміру його виконання лише лунають політичні заяви, але дій – немає.

Оцінка експертів: 0,5 з 10.

Оцінка пункту п’ять – реформа Державного бюро розслідувань (ДБР) – 1 з 10 балів.

В уряді пояснюють, що підготують проєкт реформи лише після завершення аудиту ДБР.

Головна проблема в тому, що затягування з реформою Державного бюро розслідувань може призвести до навмисного цементування політично залежного керівництва бюро.

За пунктом шість – призначення членів Конституційного суду та Вищої ради правосуддя – загалом немає кричущих проблем, хоча швидкість виконання могла бути вищою.

Оцінка експертів: 1 із 5; є сподівання, що ближчим часом оцінка зросте.

Пункт сім – залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів – має 1,5 бала з 10.

За складним, восьмим, пунктом – декларації доброчесності суддів та цифровізація виконавчого провадження – 3,5 з 10 балів.

За пунктом дев’ять – антикорупційна стратегія та антикорупційна програма – маємо 1,5 бала з 10, а за пунктом десять – системи внутрішнього контролю проти корупції – уряд отримав 1 бал з 10.