Історія зірки «Шансу» Олесі Киричук: як стати головним лікарем та щасливою мамою у 42 роки

Олеся Киричук – відома стоматолог, яка перемогла у сьомому сезоні «Шансу». А до цього стала першою у програмі «Караоке на Майдані». Це було 2007 року – вже тоді дівчина із львівської родини медиків навідріз відмовилася співати пісні російською мовою. Що частково й коштувало їй кар'єри. Втім, ще тоді Олеся наголошувала: її шлях – це медицина, і повністю відмовлятися від неї заради сцени вона не має наміру. Що за ці роки змінилося у житті переможниці «Шансу» – Олеся Киричук розповіла Коротко про.

«Ні про що не шкодую»

Сьогодні Олеся Киричук є головним лікарем та засновницею стоматологічного центру. А ще – мама двох малюків та дружина. Раніше, в роки популярності проєкту «Шанс» дівчина, без сумнівів, відмовляла кавалерам. А потім все ж таки знайшла своє кохання – це був молодший за неї на 8 років музикант, власник львівської звукозаписної студії Мар'ян.

- Олесю, ми з вами спілкувалися дуже давно. Навіть під час тієї популярності після перемоги на «Шансі» ви говорили, що не плануєте віддавати музиці весь час і зосереджуєтесь на стоматології. Яке місце зараз у вашому житті займає музика?

– Я зупинилася на стоматології. Могла бути і піаністкою – навчалася за класом фортепіано, але не моє. Взагалі планувала продовжувати і музичну кар'єру, тому що багато для цього зробила. Але оскільки там тоді були потрібні російські пісні, у мене не склалося.

- А ви ще до війни та АТО не хотіли співати російською мовою?

- Ні, абсолютно. Я українською записувала пісні. Є багато моїх кліпів. Продюсера у мене не було, і все дуже тяжко йшло. І я вирішила більше не витрачати на це сили, бо треба було створювати якийсь фундамент для життя, а не просто вкладати все у спів. Я сама заробляла на це.

- Не шкодуєте, що все так вийшло?

- Ні, нема про що шкодувати. Якби я чогось не зробила, то так. А коли ти зробив усе, що було в твоїх силах... І це, напевно, не зовсім було в тему, чи щось таке. Буває по-різному з артистами, знаєте. Не всі стають зірками. У мене було ще багато захоплень у житті. І моя професія мені також дуже подобається. А зараз маю ще двох маленьких дітей. Малій рік, а малюку три і вісім місяців. Роксана та Устим.

- Гарні імена…

– Це мій чоловік допомагав вибрати. І я дуже рада, що в мене є спеціальність, що я можу заробити гроші, а не збиратися ввечері та йти від дітей, кудись уночі їхати та виступати. Для мене це правильне рішення. Але поки я ще могла виступати, я про це не думала. Я народила в сорок два, а до цього намагалася зробити музичну кар'єру.

Перший танець на весіллі - під Metallica

- У вас є кумир, улюблений виконавець?

- Ні, я багатьох слухаю. Це мій чоловік після роботи вже не може слухати музику, так набридає. На концерти ходить лише до знайомих. Хоча ми їздили і на концерти Metallica, AC/DC, ще щось… Ми більше любимо таку музику. На весіллі у нас перший танець був під Metallica, Nothing els matte - слова ж там про кохання… Проблема в тому, що багато хто мислить штампами.

– Ви сина народили у перший рік повномасштабної війни. Як ви почували себе в той період морально – і війна почалася, і ви стали мамою? Наскільки було тяжко?

- Ви знаєте, я дуже цілеспрямована і маю позитивний настрій. Якби я бачила якусь реальну небезпеку, що тут жити не можна, то я б, напевно, щось вигадала. Але ми якось тримаємось усі разом – у нас велика родина. Думали: "Нормально, ми живемо, ми розвиваємося". Ми купили житло та будуємо плани.

- Пам'ятається, ви не хотіли раніше заміж, хоча пропозицій вистачало.

- Ну, так треба не просто "вийти заміж", а знайти того чоловіка, за якого хочеться вийти заміж.

Гроші за перемогу на «Шансі» залишила Кондратюку

- Ви не виїжджали під час війни?

- Ні, я лікую військових у клініці. Терапевтичні процедури – пломби, лікування кореневих каналів, видалення, щоб не боліло – це безкоштовно. Звичайно, імплантати я не можу ставити безкоштовно, інакше прогорю і закриюсь.

А мій чоловік записує різні твори, щоби зберегти українську культуру. Наприклад, він записав кобзарів, вони увійшли до списку спадщини ЮНЕСКО. Військових записує. Це окрім зірок. Багато чого робить. Серед його клієнтів – Джамала. І я насправді маю всі можливості співати. А не так, як раніше, коли я їздила до Києва, цілу ніч у поїзді - приїжджаю, а мені на студії кажуть: «Ну, повертайся назад, у нас комп'ютер зламався». Ті гроші, які виграла у шоу «Шанс», я залишила Кондратюку. Я ж їх не витратила на стоматологію чи ще щось. Але контракт він мені так і не запропонував, бо треба було співати російською – «Полюби мене такой» тощо. Він заплатив за пісні. Деякі пісні з тих, на які є кліпи, оплачені з тих 20 тисяч доларів, що я виграла, наприклад, "Ти мене знайдеш". Творчість дала, і творчість з'їла ці гроші. Я їх у руках не тримала.

– Клініку ви давно відкрили? Наскільки важко це було у фінансовому та організаційному плані?

- Десь 7 років тому, але досвіду роботи маю 25 років. Батьки допомагали, тато оформлював документи, а потім уже я сама. Немає нічого такого складного у житті. Звичайно, всі народжуються не зовсім за однакових умов: різні сім'ї, різні умови. Але кожна людина має голову, дві руки, дві ноги, два ока. І слід розуміти, що хтось робить дуже багато, а хтось нічого не робить. І тоді треба поставити собі запитання, чому так. І якщо ви ставите собі це питання, ви починаєте діяти. Кожен день потроху, що вам вдається, але регулярно. Незалежно від того, яку мету ви поставили. Я думаю, що можу багато зробити.

Омолоджує спів та робота

– Діти у вас музикальні?

- Дуже важко сказати. Поки що вони навіть у садок не ходять. Поки що вони класні. Ми без няньки, з ними я.

- Що для вас найважче в материнстві та найприємніше?

- Думаю, кожна мама скаже, що в принципі все прекрасно, навіть якщо є труднощі. Найскладніше - сформувати власні патерни поведінки стосовно своїх дітей. Дати все те, що тобі дали твої батьки. І відсепарувати все не дуже добре. Порівняння з іншими дітьми – це не дуже добре. Але якщо в дитинстві вам так говорили, то іноді прямо язик свербить сказати так само.

Але якщо ви хочете виховати більш щасливих дітей, здоровіших психологічно, ви повинні робити подвійну роботу. І говорити інакше. Ця робота над собою – вона найважча. А найприємніше те, що я маю все, чого я хотіла. Є діти, є сім'я, я дуже люблю свого чоловіка. Є моя клініка, про яку я мріяла. Є мої пісні, які я вмикаю та слухаю. 

Ідея важливіша за гроші

- Якщо у вас є всі можливості для творчості, може, ви у майбутньому чи вже зараз думаєте про повернення на сцену?

- Ви знаєте, я чудово почуваюся. Мені цього вистачає. У мене є улюблена робота, мою творчість можна побачити на моїй сторінці у фейсбуці. Я в стоматології також не посередній фахівець. Якщо я за щось беруся, то намагаюся робити це якісно та добре. І також для мене спів був справою виховання маленьких українців. Я фігура, яка несе якусь масову культуру, розумієте? Я не хотіла нести невідомо що. Для мене це було принципово: записувати якісну музику, на якій би виростало наше майбутнє. Не все робиться заради грошей. Ідея – насамперед.