Вражений успіхами України: Трамп зробив різкий розворот щодо війни, чим викликав гнів РФ

Зухвалі удари ЗСУ по цілях у глибині Росії змусили президента США Дональда Трампа переглянути своє ставлення до війни в Україні. Через це Кремль відкрито звинуватив Вашингтон у відході від ролі «об’єктивного посередника». Тепер у Москві скаржаться на втрату довіри до президента США.

Про це йдеться у статті Financial Times.

Очільник МЗС Росії Сергій Лавров 23 червня заявив, що США «схоже, відходять від ролі об’єктивного посередника» у війні та «забули» про заяви Трампа минулого року, які, за його словами, були близькими до позиції Москви.

Водночас, як повідомили двоє співрозмовників видання, обізнаних із закритими переговорами між лідерами, Трамп був «надзвичайно вражений і захоплений» нещодавньою українською кампанією далекобійних ударів по об’єктах углиб території Росії під час саміту G7 минулого тижня. Там же він підтримав посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.

Ці удари, інтенсивність яких згодом лише зросла — зокрема через атаки на військові об’єкти поблизу Москви та нафтопереробний завод на околицях міста — здійснюються за підтримки американської розвідки. Західні партнери, своєю чергою, закликають Вашингтон не згортати таку допомогу.

Кремль невдоволений, що США не можуть сприяти завершенню війни на умовах РФ

Заяви Лаврова стали найвиразнішим сигналом того, що в Кремлі зростає невдоволення через неспроможність США сприяти завершенню війни проти України на умовах, які були б вигідні Москві.

Під час конференції з питань зовнішньої політики в Москві очільник МЗС наголосив, що Росія буде «зосереджена на досягненні цілей [вторгнення], виходячи з того, що всі надії на те, що США можуть бути чесним посередником, давно зруйновані».

У США більше не впевнені, що Росія здатна виграти війну

Ще в березні американська розвідка оцінювала, що РФ має перевагу на полі бою. Проте в останні місяці, за словами європейських дипломатів, позиція Вашингтона змінилася: там більше не впевнені, що Москва здатна виграти цю війну.

«Вони точно не досягнуть тих цілей, які поставили собі в перший день. Можливо, вони навіть ніколи не зможуть воєнним шляхом досягти тих цілей, яких зараз вимагають у переговорах», — сказав держсекретар США Марко Рубіо під час сенатських слухань цього місяця.

За словами високопосадовців української влади, у Києві помічають сигнали того, що Трамп дедалі більше схиляється до розширення підтримки України та може бути готовим посилити тиск на Росію задля завершення війни.

Попри це, українська сторона зберігає обережність і сумнівається, що президент США реалізує свої наміри, зважаючи на його попередні невиконані обіцянки та давню схильність до позитивних висловлювань про президента РФ Володимира Путіна.

Втім, після зустрічей між президентом України Володимиром Зеленським, Трампом та іншими світовими лідерами в українській владі говорять про стриманий оптимізм. Там вважають, що вдалося просунутися у питаннях постачання ракет-перехоплювачів для MIM-104 Patriot та ліцензування західного озброєння.

Один із українських чиновників зазначив, що подальший поступ залежатиме від наступного раунду переговорів між секретарем РНБО Рустемом Умєровим та американськими посадовцями, де мають погодити технічні деталі.

Трампа вразили останні «військові результати» України

За словами одного з українських посадовці, під час вечері на полях саміту G7 минулого тижня Зеленський та Трамп мали тривалу розмову. Під час неї американський лідер зазначив, що його вразили останні «військові результати» Києва.

Після цієї зустрічі Зеленський повідомив, що Трамп і Рубіо «вперше позитивно відреагували на питання ліцензій» для виробництва ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

«Усі погоджуються, що зараз ми маємо всі необхідні технічні можливості для початку виробництва ракет для систем Patriot. Тепер потрібне особисте схвалення президента Трампа», — сказав президент України.

За його словами, американський лідер «планує звернутися до оборонних компаній США з пропозицією налагодити ліцензійне виробництво ракет ППО в Європі та Україні».

Раніше Путін вже впливав на спроби України та ЄС переконати Трампа, телефонуючи йому напередодні ключових самітів союзників. Проте його дзвінок президенту США в день народження, за кілька днів до саміту, цього разу, схоже, не мав суттєвого впливу.

«Росія повинна укласти угоду. Росія втратила величезну кількість людей, так само як і Україна», — заявив Трамп на саміті G7, додавши, що, за його оцінками, обидві сторони разом щомісяця втрачають близько 25 тис.військових.

Європейські країни скористалися помітною зміною в підході Трампа до війни — зокрема тим, що він більше не вважає перемогу Росії неминучою, — щоб активніше просувати ідею збільшення військової допомоги Україні.

«Коли Україна належно забезпечена, вона може досягати реальних оперативних результатів. Російські оборонні лінії не є непроникними»», — зазначив один із високих військових представників НАТО.

Реакція Росії на українські атаки

Москва тим часом шукає способи відповісти на технологічні прориви України, які дозволили стримати російський наступ і завдати серйозної шкоди об’єктам інфраструктури далеко в тилу РФ.

Під час зустрічі з випускниками військових академій 23 червня Путін заявив, що українські атаки є проявом слабкості на тлі, за його словами, безперервного просування російської армії.

«Ці дрони, удари по цивільній інфраструктурі. Для чого вони? Щоб дестабілізувати суспільство… і створити певну невизначеність щодо дій російських збройних сил», — сказав Путін.

Окремо він звинуватив західні держави у підготовці агресії проти Росії та провів паралелі з Другою світовою війною, згадавши напад нацистської Німеччини на Радянський Союз. За словами диктатора, РФ готова «своєчасно й належним чином реагувати на будь-які зовнішні та внутрішні загрози».

Москва також заявляє, що продовжує підтримувати мирний процес під егідою США, який опинився у глухому куті після загострення війни на Близькому Сході наприкінці лютого. Речник Путіна з міжнародних питань Юрій Ушаков напередодні повідомив, що спецпредставник президента США Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер, ймовірно, прибудуть до Москви після того, як Вашингтон погодить рамкову мирну угоду з Тегераном.

У Росії невдоволені діями США щодо України

Втім, як зазначають західні дипломати та учасники неофіційних переговорних каналів, невдоволення Росії діями США наростало ще від минулого літа.

У Москві вважали, що Віткофф неправильно витлумачив російську позицію перед зустріччю між Путіним і Трампом на Алясці у серпні 2025 року. Та зустріч завершилася напружено, коли стало очевидно, що сторони мають значно глибші розбіжності, ніж припускалося. Білий дім це заперечив.

Хоча після цього Трамп опублікував заяву, в якій відмовився від власного заклику до негайного припинення вогню і, схоже, частково підтримав вимоги Путіна щодо довгострокового врегулювання, згодом Вашингтон повернувся до своєї початкової позиції.

За словами джерел, непередбачуваність Трампа, а також те, що в Москві називають хаотичною дипломатією Віткоффа і Кушнера, підірвали довіру Росії до його здатності допомогти Путіну реалізувати максималістські цілі війни.

На цю зміну, схоже, прямо натякнув і Лавров.

«Я навіть не хочу припускати, що Аляска, так само як і дії Європи, була задумана для того, щоб виграти час і продовжити озброювати київський режим. Але сталося те, що сталося», — сказав російський міністр.

Позиція Трампа щодо війни в Україні — що відомо

За даними «РБК-Україна», Трамп переконаний, що перехід до реальних переговорів із Росією можливий лише за умови потужного військового тиску з боку України. Під час особистих контактів із Зеленським американський лідер наголосив, що саме активні дії ЗСУ на фронті та удари вглиб території РФ є необхідними інструментами, які змусять Кремль розглянути дипломатичний шлях.