Путін заговорив про мир після серії ударів по РФ: збіг чи сигнал

Нова заява Путіна щодо миру пролунала вдень 23 червня під час виступу перед членами уряду. Глава Кремля заявив, що може відновити мирні переговори, спираючись одразу на кілька попередніх форматів: стамбульські домовленості 2022 року, власні умови, озвучені на засіданні МЗС РФ у 2024 році, підсумки переговорів в Анкориджі влітку 2025 року, а також нинішні "реалії на місцях", що склалися до 2026 року.

Того ж дня глава МЗС РФ Сергій Лавров у коментарі російським ЗМІ заявив, що вони отримали початковий мирний план Трампа, але ще не мають його оновленої версії. За словами Лаврова, отримавши початковий план через неофіційні канали, у РФ чекають на новий варіант — результат узгодження між США, Україною та ЄС. Глава російського МЗС запевнив, що Кремль готовий "обговорювати конкретні формулювання". Крім того, чиновник згадав про переговори Трампа і Путіна та заявив, що ситуація зміниться, якщо з плану будуть виключені домовленості саміту на Алясці.

А помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив ЗМІ, що Росія готова до діалогу з Європейським союзом.

Як зазначили експерти, з цього випливає, що Москва сигналізує про готовність до діалогу, щоб зняти з себе відповідальність за продовження війни, але водночас висуває свої умови. Загалом ці заяви можна вважати першими сигналами про можливість повернення до переговорного процесу, але не найближчим часом.

Є ознаки мирного розвитку подій, але реальних результатів немає

На думку кандидата політичних наук, експерта з міжнародних відносин Станіслава Желіховського, ці сигнали не є випадковими. У Росії побачили, що США поступово можуть переорієнтуватися з близькосхідного напрямку на російсько-український, саме на вирішення питання в контексті припинення активних бойових дій. Зараз є дуже цікаві сигнали, які надсилає Вашингтон. Ці сигнали явно не такі, що можуть вселяти надію Кремлю, з огляду на те, що навіть адміністрація Трампа нібито заохочує Україну продовжувати діяти так, як вона діє зараз — посилюючи удари по території Росії.

"І ось тут ми підходимо до другої причини, чому росіяни почали говорити про мир, про переговори. Я думаю, це пов’язано з тим, що Україна посилила свій тиск, і Путін намагається знайти можливість якось змінити ситуацію. Він розуміє, що якщо він не піде на переговори так, як це має бути, то наслідки будуть катастрофічними для Росії", — каже Фокусу політолог.

Крим фактично опинився в ізоляції, а відновлення його нормального функціонування ускладнюється постійними українськими ударами. Все частіше атаки зачіпають не лише півострів, а й територію самої Росії — від Москви до віддалених регіонів. Путін розуміє, що затягування війни загрожує Москві дедалі більшими втратами: Україна нарощує виробництво дронів, розвиває ракетні програми та розширює власні оборонні можливості. Якщо Києву вдасться налагодити ліцензійне виробництво систем рівня Patriot, це серйозно змінить баланс сил, знизить ефективність російських масованих ударів і зміцнить можливості України як у тилу, так і на фронті.

"Я вважаю, що в цьому напрямку треба рухатися, і нас підтримують партнери. Ми бачили обнадійливі саміти, які відбулися останнім часом, — і в форматі G7, і засідання в Рамштайні. Також ми очікуємо саміт НАТО в Анкарі та зустріч у форматі коаліції бажаючих — це має відбутися в липні. Я думаю, ми можемо очікувати позитивних сигналів, бо коли наші партнери бачать, що ми діємо ефективніше, більш технологічно, це означає, що ми дійсно нарощуємо свої можливості й можемо дотиснути Москву", — зазначає політолог.

У Кремлі розуміють: Україна вдосконалює свої технології, а Росія зазнає дедалі більших втрат. Перехід на талони на паливо — тривожний сигнал навіть для країни-експортера нафти. Громадяни та еліти починають ставити запитання. Олігархи втрачають прибуток від знищених нафтобаз, а економіка тримається на військових рейках. Рано чи пізно це призведе до того, що Росія не зможе фінансувати війну.

"Путін розуміє, що може воювати ще кілька місяців. Я не виключаю, що він хоче провести виборчу кампанію в Росії у вересні. Зараз він не може якось кардинально змінити ситуацію, а вже після цього — можливо, восени — все-таки погодиться на переговори, хоча я не виключаю, що це може статися й раніше", — підкреслив Желіховський.

Але переговори з Росією зараз, на думку політолога, не дадуть реального результату. Після виборів Путін стоятиме перед вибором: або імітувати діалог, або оголосити мобілізацію. Але мобілізація не змінить ситуацію — наші технології знищують живу силу та логістику супротивника. Скільки б військ він не кидав, це лише створить напругу всередині Росії та призведе до вибуху.

Стамбульські домовленості не підходять, а от Мінські — цілком

Стамбульські домовленості, на які посилається Путін, для України є неприйнятними. Вони передбачали обмеження чисельності армії, відмову від частини територій Донбасу та інші серйозні поступки. За словами Станіслава Желіховського, єдиним пунктом, який теоретично міг би стати предметом обговорення, залишається питання членства України в НАТО — і то залежно від військово-політичної ситуації. Крім того, у переговорах у Стамбулі не брали участі США, без яких сьогодні важко уявити будь-які реальні домовленості щодо завершення війни.

"Тоді переговори велися через посередників, зокрема через Туреччину. Зараз ключову роль відіграють США, і Росія вже визнає цей формат. При цьому Вашингтон не був і не буде нейтральною стороною, оскільки підтримує Україну. Розраховувати на те, що Путін сам захоче завершити війну, не варто — тиск через санкції та обмеження потрібно посилювати. У Кремлі розуміють, що простір для маневру звужується, тому рано чи пізно Путіну доведеться повернутися до реальних переговорів", — вважає експерт.

На думку політолога Сергія Ягодзинського, згадка про Стамбульські домовленості сьогодні — це скоріше сигнал про готовність до переговорів, ніж реальна пропозиція.

"Ще навесні представники Кремля самі заявляли, що Стамбульські домовленості вже не можуть бути основою переговорів, оскільки змінився розподіл сил. Тому виникає питання: чому Путін знову до них повертається? Швидше за все, мова йде не про конкретний план, а про запрошення сісти за стіл переговорів. Це політичний сигнал, а не переговорний інструмент", — зазначив Фокусу експерт.

На думку політолога, Путін розуміє, що Україна не погодиться на повний пакет Стамбульських домовленостей. Якщо Київ відмовився від них навесні 2022 року, коли його позиції були значно слабкішими, то зараз ймовірність такого сценарію ще менша.

"Можна обговорювати питання вступу до НАТО, але ключові вимоги Москви стосувалися скорочення армії та озброєння. На це Україна не піде за жодних обставин. Навпаки, країна нарощує власний оборонний потенціал і розвиває нові види озброєння. Тому слова Путіна я сприймаю не як реальний план врегулювання, а скоріше як запрошення до початку переговорного процесу", — зазначає Ягодзинський.

Експерт не виключає, що з часом Кремль може пом’якшити свої вимоги та повернутися до обговорення інших форматів переговорів. На його думку, більш серйозним сигналом готовності Москви до компромісів стане звернення не до Стамбула, а до Мінських угод.

"Якщо Путін почне говорити про Мінськ, це вже буде ознакою готовності до більш змістовної розмови. Стамбульські домовленості в їхньому первісному вигляді для України є неприйнятними. Якщо ж Москва продовжує наполягати саме на них без будь-яких змін, то це скоріше політична декларація, ніж реальна переговорна позиція", — вважає політолог.

Ключове питання — чи побачимо ми рух до миру і як скоро. За словами Станіслава Желіховського, важливим чинником є листопадові вибори до Конгресу США. Якщо демократи отримають контроль, Америка може переглянути свою роль у війні, і Путін втратить можливість впливати на процес. Україна ж продовжить завдавати ударів по Росії.

"Путіну вигідніше домовитися до виборів у США — це дозволило б закріпити перемир’я та дати РФ час на відновлення. Але навіть у цьому випадку ризик нової агресії збережеться, і Україні потрібно бути готовою. Цього року переговорний процес може активізуватися, але реальних домовленостей може й не бути. Можливо, нас чекає ще одна складна зима, але Україна до неї готова", — вважає політолог.

Нагадаємо, 23 червня Путін взяв участь у урочистостях у військових навчальних закладах, де відбувався випуск майбутніх офіцерів ЗС РФ. Спочатку він розповів молодим росіянам історію про те, як "Україна вісім років бомбила Донбас", що "Росію спровокували на вторгнення" і що він не вестиме мирні переговори із Зеленським. Після цього чиновник провів онлайн-засідання з бункера і кардинально змінив свою позицію. Зокрема, Путін заявив, що може піти на мирні переговори, але на основі "Стамбульських домовленостей". Крім того, слід обов’язково врахувати позицію Кремля, озвучену у 2024 році на засіданні МЗС РФ та у 2025 році під час "зустрічі в Анкориджі" з президентом США Дональдом Трампом.

А в березні цього року прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що "стамбульські домовленості", досягнуті під час переговорів щодо війни у 2022 році, вже не відповідають нинішній ситуації.