РФ шукає допомоги: як атаки БПЛА спричинили паливну кризу та переговори з Казахстаном

Тиша вечірнього неба над центральною частиною Росії постійно порушувалася звуком українських безпілотників, що прямували до нафтопереробних заводів. Ці атаки відбувалися одна за одною, а їхні наслідки повільно, але впевнено переросли у справжній виклик для енергетичної стабільності РФ.

Кремль, стикнувшись із раптовим обвалом виробництва палива, розпочав конфіденційні переговори з Казахстаном. Метою цих домовленостей було термінове постачання близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92, щоб компенсувати критичний дефіцит на внутрішньому ринку. Однак, за словами міністра енергетики Казахстану Ерлана Аккенженова, офіційного запиту Астана досі не отримувала, що додає невизначеності до ситуації.

Удари по ключових НПЗ скоротили виробництво бензину приблизно на 25% порівняно з минулим роком. Зокрема, Московський НПЗ у Капотні, що є найбільшим постачальником палива для Московської області, зупинився на шість місяців після двох атак, що стало каталізатором паливної кризи.

Ця затяжна проблема змусила російський уряд розглядати низку нетрадиційних для країни-експортера заходів: повну заборону експорту дизеля, збільшення субсидій для нафтопереробників та навіть імпорт бензину. Водночас Москва тимчасово послабила вимоги до якості бензину та дизеля для внутрішнього ринку, дозволивши виробництво за нижчими стандартами, що може мати довгострокові наслідки.

Казахстан, попри те, що сам має надлишок бензину, є відносно невеликим виробником палива порівняно з Росією, і значні обсяги постачання є проблематичними. Більше того, Атирауський НПЗ, одне з ключових підприємств Казахстану, проходить планове технічне обслуговування з 26 червня до 20 липня, що може обмежити доступні запаси бензину.

Наразі Росія намагається укласти угоду з Казахстаном. Ця співпраця може бути взаємовигідною, оскільки Казахстан стоїть перед дефіцитом авіаційного палива, який очікується вже в липні через зростання попиту та скорочення імпорту з Росії. Такі домовленості свідчать про те, що обидві країни шукають компроміси в умовах нової енергетичної реальності.

Через енергетичну кризу в Росії вже спостерігаються значні обмеження в регіонах: в Курській і Білгородській областях на АЗС заборонили продаж бензину АІ-92 у каністри та встановили ліміт на АІ-95. У Санкт-Петербурзі, який також був атакований безпілотниками, обмежили продаж бензину до 50 літрів на одне авто. Це підкреслює серйозність проблеми, яка поширюється країною, впливаючи на пересічних громадян та логістику.

Росія, Казахстан, Білорусь, Киргизстан та Вірменія є членами Євразійського економічного союзу, що дозволяє безмитне постачання вуглеводнів та встановлює річні орієнтовні баланси торгівлі паливом. Цей фактор є ключовим для можливих домовленостей між Москвою та Астаною.

«Після українських ударів по нафтопереробним заводам Кремль вже розглядає повну заборону експорту дизеля, щоб залишити більше ресурсу на внутрішньому ринку, а паралельно веде переговори з Казахстаном про імпорт близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92 для покриття дефіциту пального», – повідомило інформаційне агентство Reuters.

За даними Reuters., виробництво бензину в Росії впало приблизно на чверть, порівняно з минулим роком, що є безпрецедентним показником для країни-експортера.

Одне з джерел у Казахстані зазначає, що «постачання бензину до Росії може йти в обмін на російське авіапаливо – у липні його запаси в Казахстані скоротяться через зростання попиту та зниження російського експорту».

Ситуація навколо паливного дефіциту в Росії ясно демонструє, як стратегічні удари можуть змінити енергетичний ландшафт і змусити навіть великих гравців змінювати свою політику. Пошук альтернативних джерел постачання та взаємних домовленостей із сусідами підкреслює зростаючий тиск на російську економіку, який, ймовірно, триватиме, доки не буде знайдено стабільне рішення або корінні причини кризи не будуть усунуті.