ШІ-фейки про Лавру, підробки під Euronews і маніпуляції про Крим: огляд російських фейків за 17—23 червня 2026 року

З 17 по 23 червня 2026 року аналітики «Детектора медіа» задокументували 13 дезінформаційних вкидів. Зокрема, російські пропагандисти поширювали фейки про нібито «постановне» влучання в Києво-Печерську лавру, дискредитували українських біженців за допомогою підроблених відео у стилі Euronews, маніпулювали темою польської допомоги безробітним, а також перекручували рішення арбітражу в Гаазі, видаючи його за нібито «визнання» Криму російським. Частина цих вкидів була спрямована на зняття відповідальності з Росії за удари по цивільних об’єктах, розпалювання антиукраїнських настроїв у Європі та створення ілюзії міжнародної легітимізації російської окупації.

ШІ-зображення видали за «докази постановного удару» по Києво-Печерській лаврі

Після російського обстрілу Києва в ніч на 15 червня, під час якого постраждала зокрема Києво-Печерська лавра, російські пропагандистські ресурси почали поширювати конспірологічну версію про нібито «постановне» влучання у святиню. Автори таких дописів стверджували, що біля місця удару нібито заздалегідь перебували фотографи з професійною технікою, які фіксували момент атаки. На цій підставі пропагандисти робили висновок, що пошкодження Лаври начебто були «провокацією» України для дискредитації Росії та тиску на західних партнерів.

Однак зображення, які поширювали як «доказ», не були реальними фотографіями. Фактчекери StopFake установили, що кадри з «фотографами» були згенеровані за допомогою штучного інтелекту. Перевірка з використанням інструментів для розпізнавання ШІ-контенту підтвердила, що ці зображення створені нейромережами.

Перевірка одного з фейкових зображень. Джерело: StopFake

Цей фейк вписується в ширший російський наратив про нібито «самообстріли» України. Кремлівська пропаганда регулярно намагається перекласти відповідальність за російські атаки на саму Україну або представити удари по цивільній інфраструктурі як «провокації». У цьому випадку штучно створені кадри використали, щоб надати конспірологічній версії вигляду «візуального доказу».

Підроблені відео Euronews дискредитували українських біженців

У соцмережі X поширювали відео, оформлені у стилі міжнародного мовника Euronews, із неправдивими звинуваченнями на адресу українських біженців. В одному ролику йшлося, що у Франції нібито загинули 100 поліцейських, пов’язаних із розслідуваннями щодо українців. В іншому — що українські біженці начебто створюють фейкові фото й відео для шантажу одружених європейців.

Скриншот допису з фейковим відео. Джерело: Х

Насправді немає жодних підтверджень, що Euronews створював або публікував такі сюжети. Подібні відео не розміщували на офіційному сайті чи сторінках мовника, а поширювали через приватні акаунти та проросійські профілі. Деякі акаунти, які публікували ці ролики, мали майже нульову активність упродовж багатьох років, що вказує на можливе використання старих або підготовлених облікових записів для інформаційних вкидів.

Скриншот одного з акаунтів, які поширюють фейкові відео. Джерело: Х

Фейки також містили ознаки, нехарактерні для журналістських матеріалів Euronews: емоційні формулювання, узагальнення про «українських біженців», непідтверджені звинувачення та вигадані цитати. В одному з роликів, наприклад, використали нібито цитату історика Хасока Чанга з образливими твердженнями про українців, хоча немає підстав вважати, що він коли-небудь таке говорив.

Мета таких підробок — сформувати в європейської аудиторії образ українців як джерела злочинності, шахрайства або соціальної загрози. Водночас ці вкиди працюють і на українську аудиторію, створюючи враження, що українських біженців у Європі нібито масово стигматизують і не приймають.

Польську програму для безробітних видали за «привілей» для українців

У польському сегменті соцмереж і в повідомленнях представників ультраправої партії «Конфедерація» поширювали маніпуляцію про те, що польські центри зайнятості нібито безповоротно виплачують українцям до 17 тисяч злотих. Політики називали це «фінансуванням колонізації Польщі» та «привілеями для меншини».

Допис у фейсбуці: «Ми субсидуємо колонізацію Польщі. Громадяни України можуть отримати до 17 000 злотих від польської служби зайнятості». Джерело: «Демагог»

Насправді, як пишуть польські фактчекери ресурсу «Демагог», ідеться про «бон на заселення» — польську програму підтримки безробітних, які знайшли роботу в іншому місті й мають переїхати. Цей інструмент існує з 2014 року, тобто був запроваджений задовго до повномасштабного вторгнення Росії та масового приїзду українських біженців до Польщі.

Допис у фейсбуці на сторінці Konfederacja, що розпалює антиукраїнські настрої

Допомога не є спеціальною виплатою для українців. На неї можуть претендувати всі зареєстровані безробітні, зокрема громадяни Польщі й іноземці, які легально перебувають у країні та мають право на статус безробітного. Отримання коштів також не означає, що їх «роздають просто так»: людина повинна мати конкретну пропозицію роботи, переїхати на значну відстань, офіційно працювати або вести бізнес визначений період і отримувати дохід не нижчий за мінімальну зарплату. Якщо ці умови не виконані, кошти потрібно повернути.

Отже, твердження про «особливі виплати українцям» є маніпуляцією. Пропагандисти й радикальні політики використали реальну польську програму ринку праці, щоб подати її як нібито доказ «привілеїв» для українців і розпалити антиукраїнські настрої.

Рішення арбітражу в Гаазі видали за «визнання» Криму російським

У грузинському сегменті фейсбуку та російських державних медіа поширювали дезінформацію про те, що Міжнародний суд ООН у Гаазі нібито визнав окупований Крим і прилеглі до нього води «власністю Росії». Так російська пропаганда інтерпретувала рішення в морській суперечці між Україною та Росією.

Публікації грузинською мовою у фейсбуці про нібито перемогу Росії в арбітражному суді. Джерело: Myth Detector

Спростували цей наратив грузинські фактчекери Myth Detector та українське видання Vgoru. Насправді цю справу розглядав не Міжнародний суд ООН, а Постійна палата третейського суду в Гаазі. Розгляд стосувався не питання суверенітету над Кримом, а порушень Росією норм міжнародного морського права в Чорному й Азовському морях і Керченській протоці. Арбітраж не мав повноважень визначати, кому належить Крим, і взагалі не розглядав це питання.

Скриншот публікації у російському медіа

У рішенні арбітраж, зокрема, встановив порушення Росією екологічного законодавства під час будівництва Керченського мосту без належної оцінки впливу на довкілля. Водночас за частиною вимог суд або не встановив порушення, або визнав, що не має достатньої юрисдикції. Російські посадовці та пропагандистські медіа вирвали ці висновки з контексту й подали їх як «велику перемогу» Москви.

Рішення арбітражу не змінює міжнародно визнаного статусу Криму. Півострів залишається територією України, а твердження про нібито «визнання» його російським є черговою спробою Кремля нав’язати світу наслідки окупації як «нову реальність».