Рятувальники завершили консервацію даху Успенського собору: битва за святиню

У ніч на 15 червня російські окупанти завдали удару по Києво-Печерській лаврі ударними дронами типу «Герань-2», що стало викликом для однієї з найважливіших українських святинь. Цей напад призвів до значних руйнувань, особливо постраждала вівтарна частина Успенського собору, де 80% даху зазнало пошкоджень, а також були пошкоджені сусідні культурні об'єкти.

Одразу після удару понад 100 співробітників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) з різних регіональних підрозділів, а також більш ніж 25 одиниць спеціальної техніки приступили до виконання аварійно-відновлювальних робіт. Ці самовіддані фахівці, серед яких рятувальники, що не шукають слави, працювали у складних умовах, під постійною загрозою нових атак, щоб запобігти подальшим руйнуванням.

Понад тиждень, до 23 червня, тривала напружена праця: рятувальники виконували складні завдання із консервації пошкодженого даху собору. 17 червня було опубліковано відео перших секунд атаки РФ на Успенський собор, що підтвердило масштаби руйнувань.

23 червня голова ДСНС Андрій Даник заявив, що роботи з консервації пошкодженого даху собору завершено в повному обсязі. Незважаючи на це, на об'єкті досі працюють теплові гармати, що допомагають просушувати будівельні конструкції та внутрішні приміщення собору. ДСНС також представила фотографії, які демонструють нинішній стан Києво-Печерської лаври та Успенського собору після консервації, показуючи, як рятувальники закрили близько 70% пошкодженої покрівлі.

Паралельно з роботами з консервації, комісія за участі експертів НУ «Львівська політехніка» обстежувала конструкцію даху для підготовки дефектного акта та кошторису консерваційного накриття. Перший заступник міністра культури Іван Вербицький підкреслив важливість захисту собору від негоди та висловив подяку всім службам, а також надію на підтримку міжнародних партнерів і меценатів у відновленні пам'яток.

Сьогодні, попри ворожі удари, Києво-Печерська лавра поступово повертається до звичного життя. Для відвідувачів вже відкриті Церква Спаса на Берестові, Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Трапезна церква та частина музейних експозицій, а також відновлено групові екскурсії за попереднім записом. Заповідник прагне гідно зустріти майбутню 975-ту річницю свого заснування.

Після обстрілу Києво-Печерської лаври, реакція міжнародної спільноти була неоднозначною. МЗС України розкритикувало ЮНЕСКО за слабку реакцію на пошкодження Лаври, оскільки організація не вказала на винуватця атаки у своїй заяві. Цей інцидент став черговим доказом того, що українська культурна спадщина перебуває під постійною загрозою, і вимагає рішучої міжнародної підтримки для її захисту та відновлення.

Наслідки удару по Успенському собору підкреслюють вразливість історичних та духовних пам'яток України перед агресією. Постійна загроза нових атак вимагає посилених заходів безпеки та інвестицій у відбудову, щоб зберегти цінні об'єкти для майбутніх поколінь. Це також демонструє важливість національних служб надзвичайних ситуацій у захисті не лише життів, а й культурних цінностей.

«Одразу після удару до роботи стали рятувальники ДСНС. Понад тиждень вони працювали там, де кожен метр має особливу цінність. У складних умовах, під постійною загрозою нових атак, фахівці проводили аварійно-відновлювальні роботи, щоб зберегти святиню від подальших руйнувань», — заявив голова ДСНС Андрій Даник.

Андрій Даник, голова ДСНС, також зазначив: «Я дякую кожному рятувальнику, який долучився до цих робіт. За професіоналізм. За відданість справі. За збережену святиню. Бо навіть після найтемнішої ночі ми зможемо вистояти й відновити те, що ворог намагається знищити».

Незважаючи на здатність ворога руйнувати, Україна демонструє незламну волю до відновлення своєї спадщини. Завершення консервації даху Успенського собору – це не просто ремонт, а символ стійкості та надії, що свідчить про глибоку повагу до минулого і віру в майбутнє.