Чому українці не бояться ядерної бомби

Страх ядерної зброї в українців дещо нівельований роками війни та психоемоційним виснаженням і тому ми вже поблажливо і легковажно, навіть по-батярськи, ставимось до ризику ядерних ударів і погроз

Зміст

Але європейці, психіка яких не затерта наждачкою війни, бояться дуже навіть свіжо і гостро. Бо боятись, чесно кажучи, є чого.

Ядерну зброю ми собі уявляємо як щось про Хіросіму та Нагасакі чи Чорнобиль, ну, зруйновано трохи міста, трохи радіації вилилось навколо. Але правда у тому, що сучасна ядерна зброя та її потужність геть інша.

Ті перші ядерні бомби, що падали на Японію, були розроблені на принципі розщеплення ядер радіоактивних елементів, під час якого виділяється велика кількість енергії. За цим принципом також діють і атомні електростанції.

Натомість зараз велика кількість ядерної зброї у світі є термоядерною. А це — геть інший принцип дії, тут енергію отримують не із розщеплення ядра, а із їх злиття. І енергії з них виділяється у тисячі разів більше аніж із просто ядерки. Технічно це навіть дві бомби в одній, спочатку ядерна вибухає і запускає процес злиття ядер і тоді вибухає термоядерна. Вони ідуть разом, як горілка і кола в супермаркеті по акції, примотані скотчем одна до одної.

То ж руйнування величезні і їх масштаб може пройти так звану точку біфуркації, після якої все просто сколапсує суто від усвідомлення масштабу того, що відбулось.

Недаремно у США під час холодної війни була ціла істерія та епідемія паніки та страху ядерної бомби, яка навіть перейшла у масову культуру ("Доктор Стрейнджлав або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу" Кубрика та інше).

Читайте також: Грант: Путін має чітко розуміти — перехід до ядерної зброї стане кінцем гри, а не початком нової

Саме тому погрози ядерки працювали перші роки повномасштабного, і лише зараз українські Збройні сили мають розв'язані руки щодо далекобійних ударів по території Росії й це нарешті почало працювати. Хоча могло б працювати вже одразу у 22-му, якби ми мали чим і мали дозвіл від країн НАТО бити їхніми ракетами. Але-але.

Насправді страшною вже є сама наявність такої страшної зброї, вибачте за тавтологію. І як у відомому прийомі драматургії — якщо у виставі на стіні висить рушниця, то вона обов'язково вистрелить, інакше нащо її повісили.

Ядерна зброя висить на стіні вистави людської цивілізації вже 80 років і знімати її, щоб викинути, ніхто не збирається. Навпаки, багато країн мріють і собі на стіну почепити таке, а деякі вже активно рухаються до цього.

Це рівняння без розв'язку, його успішний хід лише у нескінченному подовженні самого розв'язування, щоб максимально якнайдовше відтягнути результат після знаку дорівнює. Який нам точно нікому не сподобається.