"Дати Росії час захопити Донбас": чому переговори про мир в Україні знову зайшли в глухий кут

Заступник державного секретаря США з питань зовнішньої допомоги, гуманітарних питань та свободи віросповідання Джеремі Левін заявив, що Росія, як і раніше, не демонструє готовності до завершення війни та відкидає мирні ініціативи України, незважаючи на зусилля Вашингтона виступити посередником. За його словами, Кремль відхилив останні пропозиції президента України Володимира Зеленського, підтримані США, а тому говорити про реальний прогрес у напрямку миру поки що не доводиться.

Ці заяви пролунали лише через день після того, як російське керівництво знову заговорило про можливість переговорів.

Нова заява Путіна щодо миру пролунала вдень 23 червня під час виступу перед членами уряду. Глава Кремля заявив, що може відновити мирні переговори, спираючись одразу на кілька попередніх форматів: стамбульські домовленості 2022 року, власні умови, озвучені на засіданні МЗС РФ у 2024 році, підсумки переговорів в Анкориджі влітку 2025 року, а також нинішні "реалії на місцях", що склалися до 2026 року.

Того ж дня глава МЗС РФ Сергій Лавров у коментарі російським ЗМІ заявив, що Москва отримала початковий мирний план Дональда Трампа, однак наразі очікує на його оновлену версію, яка має стати результатом узгодження між США, Україною та Європейським союзом. За словами Лаврова, Росія готова обговорювати конкретні формулювання майбутніх домовленостей, якщо вони не суперечитимуть досягнутим раніше домовленостям.

Крім того, помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив про готовність Москви до діалогу з Європейським союзом.

Однак останні заяви представників американської адміністрації свідчать про те, що у Вашингтоні такі сигнали не вважають доказом реальної готовності Кремля завершити війну. Як зазначив Джеремі Левін, президент США Дональд Трамп зацікавлений у досягненні довгострокового, стабільного та справедливого миру, проте саме відмова Путіна йти на компроміс і приймати підтримані США пропозиції України залишається головною перешкодою для початку повноцінного переговорного процесу. Незважаючи на це, США мають намір і надалі брати участь у дипломатичних зусиллях та допомагати Україні зміцнювати свої позиції напередодні можливих майбутніх переговорів.

Що відбувалося в Білому домі за лаштунками

Додаткове уявлення про те, чому переговорний процес так і не зрушив з мертвої точки, дає книга журналістів The New York Times Меггі Хаберман та Джонатана Свона, що нещодавно вийшла у США. Заснована на інтерв’ю з високопоставленими чиновниками адміністрації Дональда Трампа, вона детально описує перші 14 місяців його другого президентського терміну.

Автори стверджують, що роль спеціального представника з питань України Кіта Келлога з самого початку була фактично зведена до мінімуму. Хоча Трамп призначив його одразу після перемоги на виборах, ще до інавгурації Келлог побоювався, що нова адміністрація "не сприймає війну в Україні достатньо серйозно". У підсумку він так і не отримав реальних повноважень вести переговори, а в перші тижні після повернення Трампа до Білого дому виявився фактично відсторонений.

При цьому публічно Келлог запевняв, що Трамп "не має наміру йти на поступки Путіну чи Росії", а його головна мета — зберегти суверенітет України. Однак, як випливає з книги, ці заяви скоріше відображали особисту позицію самого Келлога, ніж офіційний курс адміністрації.

За даними авторів, наприкінці січня 2025 року Келлог все ж представив Трампу власний план завершення війни. Він передбачав відмову від визнання російської окупації українських територій, відмову від їхнього силового звільнення, розміщення європейських миротворців, посилення санкцій проти Москви та використання заморожених російських активів для відновлення України.

Однак обговорення швидко перетворилося на критику України. За версією авторів, Трамп перебивав Келлога, називав Володимира Зеленського "поганим переговорником", звинувачував його у руйнуванні країни, а Україну — у корупції. Він також пожартував, що єдине, що йому подобається в Україні, — це українські жінки, які "постійно перемагають на конкурсах "Міс Всесвіт".

У книзі також зазначається, що в міру затягування війни президент США дедалі скептичніше ставився до Києва, тоді як його спеціальний посланник Стів Віткофф намагався налагодити відносини з Путіним через особисті контакти. Однак, як пишуть журналісти, Кремль скористався цим підходом, не йдучи на реальні поступки та продовжуючи бойові дії.

Хто повинен домовлятися про мир

Очевидно, що переговори про мирне врегулювання зайшли в глухий кут. США повністю зосереджені на іранському питанні, і їм зараз немає часу на Україну. На фронті ситуація залишається складною, хоча українські удари по НПЗ і Криму свідчать про прогрес. Однак це поки що не наближає сторони до миру, зазначають експерти.

Політолог Олег Постернак вважає, що Росія готується до осінньої мобілізації, а Путін налаштований на горизонтальне розширення війни. Він перебуває у скрутному становищі й шукатиме кінетичні способи повернути ініціативу, щоб загрожувати Україні та підірвати її дипломатичну позицію.

"Мирні переговори Путіну не потрібні. Єдине, що він може зробити, — це чергова вистава у вигляді діалогу, щоб виграти час до виборів до Держдуми, а потім повернутися до нарощування військового потенціалу та ударів по енергоінфраструктурі України. У Москві немає бажання йти мирним шляхом", — каже Фокусу Постернак.

На його думку, тиск з боку Китаю або посилення підтримки України з боку Заходу могли б змінити ситуацію, але поки що це лише теоретичні сценарії. Навіть план Келлога — лише привід для дискусії, не більше.

"Реальне завершення війни можливе лише в рамках великої міжнародної конференції за участю Росії, України, США, Великої Британії, ЄС, Китаю та Туреччини. Усе інше — імітація, спектакль та інформаційні цілі", — переконаний політолог.

Умови миру залежатимуть від ситуації на фронті, здатності Росії дотримуватися своїх максималістських вимог, позиції США та Європи, внутрішньої стабільності в РФ та стійкості України, зазначає експерт.

Білорусь може відіграти неабияку роль у тиску на Москву

Водночас важливим гравцем залишається Білорусь. На думку політолога Сергія Ягодзинського, Зеленський дав Лукашенку козир, заявивши про удари по білоруських вишках. Лукашенко сприйняв це серйозно і почав грати у свою гру.

"Зеленський звернувся до Лукашенка: ми самі знищимо ті вишки, які ви використовуєте для координації дронів і ракет. Фактично він дав Лукашенку козир у переговорах із Путіним. Коли Лукашенко каже: "Вибач, але ти не можеш захистити Москву чи Санкт-Петербург, навіть коли проводиш там форум, що я зможу зробити?" — він не хоче втягувати Білорусь. Wall Street Journal нещодавно писав про тиск Путіна на Лукашенка, і той сприйняв погрози серйозно", — каже Фокусу Ягодзинський.

Це змінює ситуацію: ще місяць-два тому Путін повністю розраховував на Білорусь, а тепер Лукашенко діє інакше, і Путіну доводиться шукати нову стратегію — можливо, навіть згортання війни. Однак поки що це лише надія.

Політолог Андрій Золотарьов вважає, що вірити у зміну позиції Трампа ще зарано. Ситуація на фронті розвивається не на нашу користь. Головний показник — маршрут Кушнера та Віткоффа.

"Якщо вони приїдуть до Києва перед Москвою — позиція Трампа змінилася. Якщо спочатку до Москви — все залишилося як і раніше. Нас намагаються переконати, що Трамп цілком на боці України, але поки що ніщо не свідчить про те, що вимоги Росії пом’якшилися. Зараз обидві сторони зміцнюють свої позиції за допомогою зброї", — підкреслює Золотарьов у коментарі Фокусу.

Тривала пауза в переговорах, на його думку, нагадує негласну домовленість між РФ і США: дати Росії час захопити Донбас, а вже потім сідати за стіл переговорів. І вже виходити з формули: "Те, що стало вашим, — вашим і залишиться".

А тим часом президент України Володимир Зеленський заявив, що під час саміту G7-2026 було досягнуто домовленості щодо особливої зброї, яка змусить Росію припинити війну, та розповів про ретельно сплановані удари по тимчасово окупованому Криму.

Також президент України повідомив, що на території Білорусі припинили роботу ретранслятори, які сприяли нанесенню авіаударів "шахедами" Російської Федерації. Обладнання не працює з 22 червня.