Ілюзія чи революція: науковий журнал Nature поставив під сумнів квантовий прорив Microsoft

Амбітні плани Microsoft зі створення повноцінного квантового комп'ютера до 2029 року зіткнулися з жорсткою критикою наукової спільноти. Дослідники стверджують, що ключові результати компанії можуть бути хибними, хоча сама корпорація наполягає на реальному прогресі.

Створення революційного квантового комп'ютера від Microsoft опинилося під загрозою. Авторитетний науковий журнал Nature опублікував дослідження, яке ставить під сумнів гучні заяви техногіганта. Як повідомляє Reuters, науковці стверджують: технологічна основа, на яку Microsoft спирається для запуску квантових систем до 2029 року, може виявитися звичайною помилкою.

У чому суть технології Microsoft?

На відміну від своїх головних конкурентів, таких як IBM та Google, Microsoft обрала складніший шлях і робить ставку на так звані топологічні кубіти. Уявіть звичайний комп'ютерний біт як монету, яка лежить на столі орлом (1) або решкою (0). Кубіт (квантовий біт) – це монета, яка обертається в повітрі, перебуваючи в обох станах одночасно. Проблема в тому, що будь-який зовнішній вплив збиває цю монету.

Топологічний кубіт – це ніби монета, заплетена у складний математичний вузол, що робить її надзвичайно стійкою до помилок. Конструкція чипа від Microsoft базується на використанні надтонкого дроту (тоншого за людську волосину) з напівпровідника арсеніду індію, який прикріплений до надпровідника. Теоретично, електрони в такому дроті мають утворювати колективний патерн – частинку Майорани (Majorana), властивості якої планують використовувати для кодування інформації з мінімальною кількістю помилок.

Чому науковці критикують розробку?

Проте наукова спільнота налаштована скептично. Фізик Піттсбурзького університету Сергій Фролов, який раніше вже критикував роботи корпорації, зазначив: «Ні Microsoft, ні хтось інший не заклав фундаменту, де зрозуміло, що ці досягнення на основі Майорани є правдоподібними завдяки серії надійних експериментів».

Автор нової критичної роботи Генрі Легг з Університету Сент-Ендрюса у Шотландії пішов ще далі. Він стверджує, що зафіксований Microsoft сигнал насправді може бути звичайним наслідком утворення так званих «квантових точок» (структур, що містять електрони). Такі структури є абсолютно марними для побудови квантового комп'ютера. Крім того, Легг звинуватив дослідників Microsoft у вибірковому представленні даних (cherry-picking).

«Якщо ви вивчаєте щось, що, по суті, є просто випадковою фізикою, врешті-решт ви знайдете Ісуса у своєму тості», – підкреслив Легг, вказуючи на ризик побачити бажану закономірність там, де її насправді немає.

Генрі Легг опублікував свій критичний аналіз на порталі arXiv ще 26 лютого 2025 року – лише за тиждень після анонсу процесора Majorana 1 від Microsoft. Проте авторитетному журналу Nature знадобилося понад рік, щоб провести рецензування та офіційно опублікувати цю критику у червні 2026 року.

Важливо! Раніше журнал Nature вже відкликав дві наукові статті, пов'язані з дослідженнями за підтримки Microsoft, а ще кілька робіт отримали офіційні попередження від редакторів через можливі проблеми з даними. Втім, стаття від лютого 2025 року залишається чинною.

Нове покоління процесорів та плани конкурентів

У Microsoft категорично не погоджуються з критикою. Керівник напрямку квантового обладнання Microsoft Четан Наяк заявив, що технологія вже активно використовується під час налаштування експериментальних чипів і демонструє достатню ефективність для виконання реальних операцій.

На початку червня 2026 року на конференції Build Microsoft представила наступне покоління свого квантового процесора – Majorana 2. Його розробили за допомогою ШІ-платформи Microsoft Discovery. Компанія стверджує, що новий чип у 1000 разів надійніший за попередню версію. Проте Генрі Легг зазначає, що неопублікований рукопис про Majorana 2 має ті самі фундаментальні проблеми з доказовістю, що й перший чип.

Головний конкурент Microsoft у квантових перегонах, компанія IBM, у червні 2026 року оголосила про виділення додаткових інвестицій обсягом понад 10 мільярдів доларів на розробку відмовостійкого квантового комп'ютера до 2029 року.

Практичне впровадження та загрози безпеці

Квантові обчислення поступово переходять із суто лабораторної площини у комерційну. Microsoft уже активно розвиває платформу Azure Quantum, яка дозволяє бізнесу, університетам та державним структурам отримувати доступ до квантових потужностей без необхідності будувати власну інфраструктуру.

Дивіться також Доступ до квантових обчислень поступово стає хмарною послугою для держави та бізнесу

Поява потужних квантових комп'ютерів несе критичні ризики для кібербезпеки. Вони здатні за лічені хвилини зламати більшість сучасних криптографічних алгоритмів, створених під класичні ПК. Через це провідні країни світу вже зараз розпочали тривалий процес переходу на постквантові стандарти шифрування.

Важливість технології підкреслюється і на геополітичному рівні. На тлі цих наукових дискусій президент США Дональд Трамп підписав два укази про прискорення розробки квантового комп'ютера та квантових сенсорів до 2028 року. Головна мета цих кроків – зміцнення національної безпеки та утримання технологічного лідерства у напружених перегонах з Китаєм.

Альтернативний шлях Китаю

Поки США (IBM, Google, Microsoft) роблять ставку на надпровідні та топологічні кубіти, які потребують охолодження до температур, близьких до абсолютного нуля, Китай розвиває альтернативний фотонний підхід.

Їхній квантовий комп'ютер Jiuzhang (Цзючжан) 4.0 маніпулює тисячами частинок світла (фотонів) через складні оптичні схеми з дзеркал та лінз при кімнатній температурі. Система здатна виконувати специфічні обчислення за мікросекунди, тоді як класичним суперкомп'ютерам для цього знадобилися б мільярди років.

Читайте також Китай на передовій науки: між амбіціями, проривами та етичними межами