Від України до Ірану: війни та санкції загрожують ринку лікування раку вартістю $30 млрд

Після того як міжнародне дослідження показало здатність ін’єкційного препарату амівантамаб зменшувати або повністю знищувати ракові пухлини у пацієнтів, увага онкологів знову зосередилася на технологіях прицільного впливу на рак. Водночас радіолігандна терапія, яку також вважають одним із найперспективніших напрямів сучасної онкології, може зіткнутися із серйозними труднощами через війну Росії проти України, експортні обмеження Китаю та ескалацію ситуації на Близькому Сході. Про це повідомило інформаційне агентство Bloomberg.

Радіолігандна терапія передбачає доставлення радіоактивного препарату безпосередньо до пухлинних клітин. На відміну від традиційного опромінення, яке впливає на великі ділянки організму, або хіміотерапії, що уражає всі клітини, які швидко діляться, ця технологія діє прицільно та значно менше пошкоджує здорові тканини.

Тисячі пацієнтів у світі вже проходять таке лікування. Сьогодні цей напрям перетворюється на один із найдинамічніших сегментів глобального ринку онкології, лідерами якого наразі залишаються європейські компанії, зокрема Novartis, тоді як американські та китайські виробники активно намагаються скоротити відставання.

За оцінками аналітиків, у 2025 році обсяг світового ринку радіолігандної терапії становив близько 3,2 мільярда доларів, а до 2034 року він може зрости майже до 30 мільярдів доларів. Цей сегмент розглядається як один із найперспективніших серед нових технологій на світовому ринку лікування раку, який уже перевищує 280 мільярдів доларів.

Однак війни та геополітичні конфлікти дедалі сильніше впливають на постачання радіоактивних матеріалів. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, обмеження Китаю на експорт низки рідкісноземельних елементів, а також напруженість навколо Ірану змушують компанії терміново шукати альтернативних постачальників ізотопів.

Чи зможе світ зберегти проривну терапію раку?

Крім геополіки, галузь стикається й з іншими труднощами. Для виробництва препаратів необхідний доступ до ядерних реакторів, а через короткий період напіврозпаду радіоактивних речовин ліки мають виготовлятися поблизу місця застосування. Медичні заклади також повинні мати ізольовані приміщення, системи утилізації відходів та спеціально підготовлений персонал.

Суттєвим бар'єром залишається й висока вартість лікування. Для проходження повного курсу пацієнту потрібно близько шести циклів терапії, а ціна однієї дози препарату від раку простати у США сягає 50 тисяч доларів. Попри всі труднощі, фармацевтичні компанії продовжують активно інвестувати у цей напрям.

Швейцарська Novartis наразі домінує на ринку завдяки двом схваленим Управлінням з контролю за продуктами і ліками США препаратам — Pluvicto для лікування раку простати та Lutathera для боротьби з нейроендокринними пухлинами. Минулого року сукупні продажі цих препаратів принесли компанії 2,8 мільярда доларів чистого доходу.

Сьогодні Novartis спрямовує близько 40% бюджету своїх онкологічних досліджень саме на радіолігандну терапію та прогнозує, що лише продажі Pluvicto до 2030 року можуть сягнути 5 мільярдів доларів. Німецька компанія ITM Isotope Technologies Munich очікує на рішення американського регулятора щодо свого експериментального препарату, який має скласти конкуренцію Lutathera. Рішення очікується вже цього літа.

За даними Американського товариства радіаційної онкології, за десятиліття до 2023 року кількість внутрішньовенних процедур із використанням радіофармацевтичних препаратів у США зросла більш ніж на 2000%. Це свідчить про те, що галузь перебуває лише на початковому етапі розвитку й має значний потенціал для розширення як у сфері діагностики, так і лікування різних видів раку.

Виробництво ізотопів, зокрема лютецію-177, який використовується у препаратах Pluvicto та Lutathera, є складним технологічним процесом. Для цього необхідний ізотоп рідкісноземельного елемента ітербію, який видобувають у Китаї, Австралії, Росії та США. Ще кілька років тому майже весь ітербій-176, що використовується у ядерній медицині, надходив із Росії. Проте після початку повномасштабної війни в Україні компанії почали активно диверсифікувати постачання.

У ITM повідомили, що ще сім років тому свідомо розпочали переорієнтацію з російських поставок на північноамериканських партнерів, а після вторгнення РФ цей процес лише прискорився. Хоча медичні ізотопи не підпадають під санкції, компанія вважає диверсифікацію необхідною для зменшення геополітичних ризиків.

Війна між Іраном та США також змусила виробників створювати запаси сировини, зокрема гелію, необхідного для виробничого процесу.

Нагадаємо, що на тлі розвитку нових методів лікування раку вчені також наголошують на профілактиці, адже, за даними ВООЗ, більш ніж третині випадків онкологічних захворювань у світі можна запобігти. Згідно з аналізом, у 2022 році було зареєстровано майже 19 мільйонів нових випадків раку. Приблизно 38% діагнозів були пов’язані з 30 змінюваними факторами ризику.

Найбільшим із них виявилося куріння тютюну, з яким пов’язали 15% усіх випадків раку у світі та 23% нових діагнозів серед чоловіків. Другим за значимістю фактором стало вживання алкоголю. На нього припало 3,2% усіх нових випадків раку, або близько 700 тисяч діагнозів. Разом куріння й алкоголь становили приблизно 48% випадків захворювання, яким можна було б запобігти.