Реформа армії викликала неоднозначну реакцію серед військових: FT назвала претензії

Україна намагається вирішити одну з найтриваліших проблем у ЗСУ — нестачу особового складу та виснаження діючих військових.

Коротко:

Україна продовжуєреформувати систему комплектування армії, прагнучи вирішити одну з найскладніших проблем воєнного часу — нестачу особового складу та втому військовослужбовців, які перебувають на фронті вже кілька років. Однак запропоновані зміни викликали неоднозначну реакцію в армійському середовищі. Про це повідомляє Financial Times.

Перший етап реформи спрямований на підтримку діючих підрозділів. Серед ключових ініціатив — спрощення переведення між частинами, розширення можливостей для залучення іноземних добровольців, а також створення механізмів для повернення військовослужбовців, які самовільно залишили службу.

Особливу увагу приділяють запровадженню нових контрактів терміном від 10 до 24 місяців. Вони передбачають підвищене грошове забезпечення та гарантовану відпустку після завершення терміну служби, що, за задумом влади, має підвищити привабливість військової служби.

Однак багато військовослужбовців сприйняли нововведення критично. Насамперед це стосується тих, хто захищає країну з перших місяців повномасштабної війни або навіть раніше. На думку частини військових, реформа недостатньо враховує інтереси тих, хто вже тривалий час перебуває на фронті.

Серед критиків опинився український письменник і військовослужбовець Артем Чапай, який вступив до лав Сил оборони у 2022 році. Він різко розкритикував запропоновані зміни. Він назвав реформу "мерзотою", яка ставить солдатів перед "новою дилемою".

"Або ти задовольняєшся крихтами зі столу господаря, або відмовляєшся і, будучи кріпаком, сам у цьому винен", — сказав він.

Опитані виданням бійці зазначають, що багато хто очікував появи чітких механізмів демобілізації, тоді як запропоновані відстрочки та тимчасові відпустки не вирішують проблему повноцінного повернення до цивільного життя. За їхніми словами, зберігається невизначеність щодо майбутнього після завершення служби та подальших зобов’язань перед державою.

Додаткові сумніви викликає й обіцянка часткової демобілізації для військовослужбовців, які служать ще з довоєнного періоду. Військові вказують на триваючий дефіцит особового складу в бойових підрозділах і задаються питанням, наскільки реалістичним буде виконання таких обіцянок.

Експерти також вважають, що навіть успішна реалізація нових контрактів не дозволить повністю відмовитися від мобілізаційних заходів. Виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький зазначає, що фінансові стимули сьогодні не є головним чинником, який впливає на рішення громадян йти в армію.

За його словами, потенційних військовослужбовців частіше турбують ризики, пов’язані з недостатньою підготовкою, ймовірністю потрапити під командування некомпетентних офіцерів та загальною небезпекою служби в умовах війни.

Окремо журналісти звертають увагу на те, що перший етап реформи практично не зачіпає діяльність територіальних центрів комплектування. Саме робота ТЦК залишається однією з найбільш чутливих тем у суспільстві й регулярно викликає дискусії щодо методів мобілізації та ставлення громадян до військової служби.

"Зіткнувшись із завданням знайти достатню кількість чоловіків для поповнення лав Збройних сил, ці установи часто асоціюються з явищем, яке українське суспільство назвало "бусифікацією" — насильницьким викраденням чоловіків прямо з вулиць", — йдеться у повідомленні.

Таким чином, попри спроби держави модернізувати систему комплектування армії та підвищити мотивацію військовослужбовців, багато ключових питань — зокрема, демобілізація, кадровий дефіцит та суспільна довіра до мобілізаційних механізмів — поки що залишаються відкритими.

Чи можливе зниження мобілізаційного віку в Україні — коментар експерта

Військовий журналіст і колишній прес-секретар Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов зазначив, що зниження мобілізаційного віку в Україні може дати позитивний ефект, однак вимагає обережного та виваженого підходу.

В ефірі "Київ24" він підкреслив, що міжнародний досвід свідчить про ефективність залучення молодих військовослужбовців до служби.

Зокрема, Селезньов навів приклади США та Ізраїлю, де до виконання бойових завдань активно залучають людей віком від 19 років.

"Ключовим фактором залишається не вік як такий, а якість підготовки та управління підрозділами. Без належної підготовки та продуманого командування такі рішення можуть призвести до невиправданих втрат", — зазначив він.

Мобілізація в Україні — останні новини на цю тему

Нагадаємо, раніше радник міністра оборони Сергій Стерненко зробив важливу заяву щодо масштабної реформи ЗСУ. Він підкреслив, що серйозні зміни в системі мобілізації суттєво змінять підхід до служби в армії та створять нові умови для військовослужбовців. Наразі процес реформування перебуває на початковому етапі.

Зазначимо, що міністр економіки Олексій Соболев заявив про перегляд правил бронювання військовозобов’язаних, які працюють за сумісництвом. За його словами, нові вимоги до бронювання допоможуть знизити корупційні ризики та вплинуть на ефективність мобілізаційних процедур в Україні.

Як раніше повідомляв "Главред", заступник міністра оборони Мстислав Баник висловив свою позицію щодо майбутніх змін у мобілізації. Баник звернув увагу на важливість оновленого підходу до мобілізації.

Інші новини: