Щонайменше 26 небойових смертей, побиття, катування: усе про скандал з полком "Скеля"

Наразі за справу взялися правоохоронці, також перевірки анонсували військова омбудсменка та Уповноважений ВР з прав людини. Що треба знати про скандал із полком "Скеля", а також реакцію на нього – читайте у матеріалі 24 Каналу.

З чого почався скандал з полком "Скеля"?

Журналісти "Бабеля" оприлюднили великий матеріал про "Скелю" – найбільший штурмовий полк ЗСУ. Останнім часом підрозділ зазнає критики з боку журналістів, військових та родичів військовослужбовців через високі втрати, які фіксуються не лише під час бойових дій, а й у процесі військового вишкілу.

За даними журналістів, за останні пів року в навчальних центрах полку зафіксовано 26 смертей. Більшість загиблих, за інформацією видання, перебували у підрозділі менш як місяць.

Серед померлих:

• Володимир Цуканов, 32 роки;
• Дмитро Коваль, 50 років;
• Віталій Салтан, 34 роки;
• Олександр Семенов, 35 років;
• Максим Скіпа, 37 років;
• Олександр Ісаєв, 42 роки;
• Сергій Черноіван, 36 років;
• Сергій Табацький, 38 років;
• Вадим Поливаний, 49 років;
• Дмитро Школярський, 34 роки;
• Сергій Голубов, 41 рік;
• Андрій Чередніченко;
• Олександр Коваленко, 32 роки;
• В'ячеслав Гекало, 37 років;
• Дмитро Іванченко, 42 роки;
• Роман Кожарко, 45 років;
• Денис Багрій-Шахматов, 38 років;
• Віталій Карат, 38 років;
• Василь Войчук, 52 роки;
• Василь Цюрко, 41 рік;
• Ярослав Мокрій, 53 роки;
• Петро Данильців, 52 роки;
• Вʼячеслав Борисов, 31 рік;
• Віталій Батура, 43 роки;
• Іван Терентьєв, 46 років;
• Володимир Бєлас, 47 років.

Це були переважно здорові молоді чоловіки, які не мали ані залежностей, ані важких захворювань. Більшість померла від пневмонії, проте чи не всі родичі, яких опитала редакція або колеги з інших медіа, скаржаться на несвоєчасне надання медичної допомоги,
– йдеться у матеріалі.

Для підготовки матеріалу журналісти також опитали понад 30 свідків. Один із них, Олександр Жикін, описав умови перебування новобранців у так званому "Курятнику" – розподільчому пункті для мобілізованих.

"Неоціненний перший досвід відвідування туалету – групами під дулами автоматів, витончених образ і грубих стусанів за недостатньо рівний стрій чи зовнішній вигляд. Нескінченні присідання, планки, "півтора" (наче планка стоячи: стегна паралельно землі, руки витягнуті вперед – 24 Канал), щоб усвідомлювали, куди потрапили, не гаяли часу, а готувалися до майбутньої місії. У вбиральню, в їдальню – всюди з озброєним конвоєм. Наче військовополонені", – розповідає Жикін.

Інший співрозмовник анонімно повідомив про існування карцерів, куди, за його словами, відправляли військових за відмову виконувати накази. Він також описав перебування там людей у стані абстиненції (комплекс психічних і фізичних розладів, що виникає у людини із залежністю від алкоголю, наркотиків, нікотину, ліків тощо) та умови утримання.

І кожен у своєму "мультику", розмовляли з кимось. Вони (наркозалежні – 24 Канал) вибивали двері, буянили. Охоронці їх утихомирювали – бризкали в камеру сльозогінний газ, і всі ми тим дихали. У вбиральню, людей не виводили – для малих потреб у карцері була пляшка,
– розповів співрозмовник видання.

Крім того, опитані "Бабелем" мобілізовані з різних баз підготовки "Скелі" розповідають про жорсткі умови утримання, озброєний конвой і, за їхніми словами, замінований периметр навколо навчальних локацій. Також згадуються таблички з написами "міни", розміщені на огороджувальній стрічці.

Також родичі загиблих розповіли, що саме виявили на тілах загиблих військових:

• у 50-річного Дмитра Коваля знайшли на тілі численні синці та ушкодження;

• у 32-річного Володимира Цуканова зафіксували тупу травму грудної клітки та численні переломи ребер.
• у 38-річного Віталія Карата виявили переломи ребер та травму грудної клітки.

Багато хто з родичів також стверджував, що їхні рідні зазнавали у полку "Скеля" катувань та насильства з боку інших військовослужбовців.

Як відреагували на матеріал журналістів у "Скелі"?

У коментарі "Бабелю" начальник групи цивільно-військового співробітництва "Скелі" Андрій Сурай заперечив деякі заяви військовослужбовців, зокрема про "туалет під конвоєм".

Водночас Сурай не заперечував, що випадки насильства в полку трапляються, але запевнив, що це – не система.

"Чи існує така проблема, що люди, яким потрібно виконувати завдання і добитися виконання завдання від того, хто цього не хоче, якимись нестатутними методами? Ну, звісно, вона є. Вона є будь-де. Чи боремося ми з нею? Так, звичайно. Тобто завдання такого (бити – 24 Канал) нікому ніхто ніколи не ставив", – каже начальник групи цивільно-військового співробітництва полку.

Уже після виходу матеріалу "Бабеля" з'явилася й публічна реакція полку "Скелі". В ОШП заявили, що в матеріалі "порушено низку серйозних питань", які потребують ретельного вивчення та перевірки.

Наша позиція проста. Кожен випадок має бути розглянутий окремо. Усі висновки повинні базуватися на встановлених фактах, документах, результатах перевірок та офіційних процедурах,
– зазначили у полку.

Водночас у "Скелі" вважають, що журналісти видання "звузили історію полку до окремих трагічних випадків". Зокрема, там наголосили, що з 26 згаданих у матеріалі смертей 18 сталися в лікарні або дорогою до неї, а їхні причини повʼязані з "хворобами або загальним поганим станом здоров'я мобілізованих".

"Командування полку готове до максимальної співпраці з правоохоронними органами, Уповноваженим із захисту прав військовослужбовців та іншими уповноваженими структурами. Ми зацікавлені у повному, об'єктивному та неупередженому встановленні всіх фактів", – написали у "Скелі".

Там також запевнили, що командування полку проведе додатковий аналіз порушених у публікації питань та посилить механізми реагування на звернення особового складу.

Як за справу зі "Скелею" взялося ДБР?

У ДБР 24 червня розповіли, що розпочали досудове розслідування за фактами, оприлюдненими у ЗМІ щодо можливих неправомірних дій стосовно військовослужбовців штурмового полку "Скеля".

Слідчі внесли відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею Кримінального кодексу України про перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.

Наразі проводиться комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення об'єктивної картини подій, перевірку достовірності оприлюднених фактів, а також з'ясування всіх обставин, викладених у журналістському матеріалі,
– зазначено у повідомленні.

Державне бюро розслідувань запевнило, що за результатами буде надано належну правову оцінку діям усіх осіб, причетність яких до можливих правопорушень буде встановлено.

Що написала про скандал із полком військова омбудсменка?

Військова омбудсменка Ольга Решетилова відреагувала на матеріал "Бабеля" про ситуацію в штурмовому полку "Скеля". За її словами, про побиття та знущання з військовослужбовців вона дізналася ще у травні – червні 2025 року.

Решетилова повідомила, що тоді разом із представниками Офісу Президента відвідала полігон підрозділу, а паралельно перевірку проводила Військова служба правопорядку.

"Ми забрали з полку 22 військовослужбовці, які дали свідчення про побиття, підтверджені поліграфом. Разом з фахівцями з ВСП нам вдалося ідентифікувати групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах", – заявила вона.

Водночас омбудсменка наголосила, що, попри виявлені факти, відповідних рішень щодо причетних осіб ухвалено не було, а результати розслідування досі відсутні.

Загалом з початку роботи Офісу військового омбудсмана у січні ми надіслали 9 повідомлень про злочини у "Скелі" до правоохоронних органів. Але ми не можемо зробити роботу за правоохоронні органи та не можемо прийняти управлінські рішення,
– зазначила Решетилова.

За її словами, після втручання Офісу вдалося налагодити оперативне реагування на скарги та забезпечити військовослужбовцям регулярний зв'язок із рідними.

Окремо омбудсменка наголосила, що проблеми стосуються не всього підрозділу.

"Я не даремно наголосила, що знущанням з військовослужбовців займається група людей. Це важливо, бо "Скеля" – великий підрозділ, там є багато достойних бойових солдатів, сержантів і офіцерів, які не мають стосунку до того, що відбувається. У читача складається враження, що критична ситуація у всьому підрозділі. Це не так", – підкреслила вона.

Також Решетилова розповіла про проблему мобілізації людей із залежностями. За її словами, кілька місяців тому в "Скелі" виявили близько двох тисяч військовослужбовців, які проходять замісну підтримувальну терапію.

Так, згідно з 402 наказом вони є непридатними до служби, у виключних випадках – обмежено придатні, але точно не мають перебувати у штурмових підрозділах. Але, на жаль, мобілізація людей з залежностями триває, і це стає проблемою багатьох підрозділів, не тільки "Скелі",
– зазначила вона.

Крім того, омбудсменка звернула увагу на масштаби самого підрозділу. За її словами, чисельність "Скелі" фактично відповідає дивізії, хоча штат залишається полковим.

"Управляти такою кількістю особового складу штатом полку просто нереально, навіть якщо є бажання, проконтролювати все неможливо. Тут однозначно потрібні управлінські рішення", – заявила Решетилова.

Вона додала, що обговорювала це питання з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. На її думку, оптимальним рішенням могло б стати створення окремих штурмових підрозділів у складі кожного корпусу, що дозволило б посилити контроль і відповідальність командування.

Ще в коментарі "Бабелю" в Офісі військового омбудсмана зазначали, що частка смертей, не пов'язаних із бойовими діями, у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" є вищою, ніж в інших підрозділах, хоча суттєвого відриву від загальних показників немає.

За словами представника Офісу військового омбудсмана Руслана Циганкова, основною проблемою залишається рівень медичного забезпечення. Водночас він звернув увагу на відсутність у Генеральному штабі персоніфікованого обліку військовослужбовців, через що перевірка інформації про окремі випадки значно ускладнюється.

Як відреагував на скандал Лубінець?

Дмитро Лубінець написав, що отримав інформацію про можливі серйозні порушення прав військовослужбовців у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля".

Йдеться про повідомлення щодо ймовірного застосування тортур, облаштування місць несвободи й доведення до самогубств чинних військових.

Я не залишаю це без уваги. Тому я терміново звернувся до Державного бюро розслідувань та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони з вимогою провести повне, об’єктивне та неупереджене розслідування,
– зазначив Лубінець.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини також провів робочу нараду з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, після чого Військова служба правопорядку почала працювати над з'ясуванням обставин.

Окрім того, Дмитро Лубінець зазначив, що 25 червня моніторингова група Офісу омбудсмана вирушає на місце для проведення перевірки.

"Я отримав запевнення щодо повного сприяння її роботі, як незалежної моніторингової групи. Жоден факт можливого порушення прав людини не повинен залишатися без належної правової оцінки!" – резюмував омбудсмен.

Який ще скандал був навколо "Скелі" раніше?

Раніше Навколо 425-го штурмового полку "Скеля" розгорівся скандал у квітні після заяв радника міністра оборони України та волонтера Сергія Стерненка. Він звинуватив командування підрозділу у нібито значних втратах серед військових під час штурму поблизу Покровська.

Стерненко також опублікував фрагменти відео, які поширювали російські джерела. На них зафіксована розбита техніка ЗСУ після атаки 31 березня, коли українські військові, за його словами, рухались колоною в районі Гришиного.

У самому полку "Скеля" ці звинувачення відкинули. Там підтвердили втрату двох військових у бою того дня, однак наголосили, що оцінки Стерненка ґрунтуються на викривленій інформації з російських ресурсів.

Водночас воєнна кореспондентка Анна Калюжна повідомляла, що протягом останнього місяця підрозділ отримав значно більше поповнення, ніж інші частини ЗСУ. За її словами, різниця може сягати приблизно у 20 разів.

Також було відомо, що операцію штурмового полку "Скеля" біля Покровська аналізувало вище військове командування.