Штучний інтелект під судом: чому дата-центри стали новою мішенню для масових позовів

Що таке дата-центр і чому він шкодить довкіллю?

Стрімкий розвиток штучного інтелекту має свою ціну, і вона вимірюється не лише мільярдами доларів, а й гігаватами енергії та мегалітрами води. Як повідомляє The Guardian з посиланням на звіт Лондонської школи економіки (LSE), дата-центри все частіше опиняються в центрі екологічних судових розглядів по всьому світу.

Ці величезні будівлі розміром із кілька футбольних полів, заставлені потужними серверами, працюють цілодобово, забезпечуючи роботу інтернету, хмарних сховищ та ШІ. Для їхнього охолодження потрібні мільйони літрів прісної води, а для роботи – колосальна кількість електрики. Навчання нейромереж лише загострює цю проблему, адже вимагає в рази більше обчислювальних потужностей.

Дослідники LSE проаналізували близько 3600 кліматичних позовів, поданих з 2015 року. Вони виявили стрімке зростання кількості справ, які оскаржують джерела енергії, споживання води та забруднення повітря центрами обробки даних.

Чого вимагає ООН від ШІ-компаній?

Під час Лондонського тижня кліматичних дій генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав технологічні компанії відкрито звітувати про вплив їхніх дата-центрів на довкілля. Зокрема, йдеться про використання води, викиди вуглецю та землекористування, повідомляє Reuters.

ООН запустила нову Ініціативу екологічної прозорості штучного інтелекту та закликала перевести всі дата-центри на відновлювані джерела енергії до 2030 року. За прогнозами організації:

• До 2030 року дата-центри можуть споживати більше електроенергії, ніж усі країни світу, крім п'яти найбільших.
• Річне споживання води серверами може сягнути 9,3 трильйона літрів. Цього об'єму достатньо для потреб 1,3 мільярда жителів Африки на південь від Сахари.

Від Чилі до Ірландії: де протестують найактивніше?

Одна з перших гучних справ спалахнула у 2020 році в Сантьяго. Компанія Google планувала побудувати гігантський дата-центр у районі Серрільйос. Місцеві жителі та міська рада оскаржили дозволи через загрозу для водопостачання міста, яке й так потерпає від посухи. Суд зупинив проєкт через неналежну оцінку кліматичних наслідків. Проте експансія дата-центрів у Чилі триває, виснажуючи заболочені території.

Справжньою "гарячою точкою" у звіті LSE названо Ірландію. Тут дата-центри вже споживають понад п'яту частину всієї електроенергії країни. Попри це, уряд прагне розширювати сектор. У грудні Комісія з регулювання комунальних послуг Ірландії (CRU) дозволила великим споживачам працювати на викопному паливі ще шість років, перш ніж перейти на 80% відновлюваних джерел.

Екоорганізації Friends of the Irish Environment (FIE), Friends of the Earth Ireland та ClientEarth вимагають скасувати це рішення через суд. Вони стверджують, що воно на роки прив'яже країну до брудного викопного газу.

Претензії до Ілона Маска та урядів у США та Великій Британії

У США юридичний опір також набирає обертів. У Каліфорнії місто Піттсбург зобов'язало дата-центри використовувати лише відновлювану енергію та очищену воду для охолодження. У Джорджії та Пенсільванії тривають суди проти регуляторів, які схвалили нову інфраструктуру на викопному паливі для потреб ІТ-сектору.

Окремий скандал розгорівся в Міссісіпі. Там Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення (NAACP) звинуватила стартап Ілона Маска xAI у порушенні Закону про чисте повітря. Компанія використовує портативні генератори на метановому газі без дозволів, що загрожує здоров'ю місцевих жителів. Цікаво, що Мін'юст США намагається заблокувати цей позов, називаючи роботу компанії важливою для економіки.

У Великій Британії активісти з Foxglove та Global Action Plan через суд оскаржили рішення уряду примусово почати будівництво "гіпермасштабного" дата-центру в Бекінгемширі. Влада визнала недоліки в оцінці потреб проєкту в енергії та воді, після чого забудовник погодився на обов'язкові заходи з пом'якшення впливу на довкілля.

Чи є екологічна альтернатива?

У пошуках виходу з кліматичної кризи компанії починають експериментувати з новими форматами. У Китаї поблизу Шанхаю запустили перший у світі підводний дата-центр потужністю 24 МВт. Проєкт Lingang вартістю 220 мільйонів доларів розмістили на глибині 10 метрів. Він має унікальні переваги:

• Повністю зелена енергія: Система працює виключно від офшорної вітроелектростанції.
• Економія електрики: Завдяки природному охолодженню морською водою він споживає на 20% менше енергії, ніж наземні аналоги (де до 40% ресурсу йде на кондиціонери).
• Нуль прісної води: Проєкт взагалі не потребує дефіцитної питної води.

Хоча таке охолодження локально нагріває морську воду, експерти вважають ризики для екосистеми мінімальними та цілком керованими.

Судові позови змінюють індустрію

Звіт LSE підкреслює: навіть якщо активісти не виграють усі суди, самі процеси змушують компанії бути прозорішими. Наприклад, у справі в Бекінгемширі реальний масштаб екологічних наслідків ніколи б не став публічним без втручання громадськості.

Співавторка звіту, доцентка LSE Джоана Сетцер, зазначає, що ці позови не мають на меті зупинити технологічний прогрес. Головна мета – не допустити нової залежності від викопного палива. Техногігантам доведеться адаптуватися до жорстких екологічних правил гри, адже ігнорувати кліматичну відповідальність більше не вдасться.