Скандал зі "Скелею": Решетилова відповіла, чому не допомогла бійцям підрозділу

Офіс військового омбудсмена, створений пів року тому, досі напрацьовує механізми реагування на проблеми в ЗСУ й при цьому не зобов'язаний інформувати про проблеми армії в цілому і про "Скелю" зокрема, написала Решетилова на сторінці Facebook. До всього, офіс не має права карати порушників у військових підрозділах: наприклад, не може складати адміністративний протокол. Щоб розв'язати існуючі проблеми, омбудсменка та працівники офісу шукають інші шляхи впливу на командирів: посадовиця пояснила, що почала діяти ще рік тому, але винних не покарали.

У попередньому дописі Решетилової, який з'явився кількома годинами раніше, вона описала проведені заходи у межах повноважень. З'ясувалось, що про проблеми у "Скелі" вона дізналась у 2025 році й у червні організувала перевірку. На полігон 425 полку приїхала омбудсменка, представник офісу президента та Військова служба правопорядку. Комісія опитала військових, виявила 22 осіб, які були готові свідчити, та ідентифікувала групу людей, які підозрювались у насильстві. Візит відбувся рівно рік тому, але й досі якогось рішення ВСП немає, а офіс військового омбудсмена не має права накладати власні покарання, ідеться у дописі. Водночас, був певний ефект: у підрозділі перестали забирати телефони, напрацювали реакцію на скарги та примусили відсторонити від роботи з людьми тих, хто допускав насильство.

Решетилова відповіла на питання українців, які цікавились, чому вона начебто "не допомогла" потерпілим у "Скелі". Чиновниця написала, що народні депутати не прийняли відповідні зміни у законодавстві (законопроєкт №13267), які дали б їй право складати хоча б адміністративний протокол. Згідно з документом, у кодексі про адміністративні правопорушення могла б з'явитись стаття про відповідальність за спротив вимогам Військового омбудсмена. Можливе покарання — штраф 8,5 тис. до 34 тис. грн та відсторонення з посади. На сьогодні навіть таких можливостей впливу на порушників немає, підсумувала військова омбудсменка.

"Тобто нардепи наполовину виконали свою роботу. Закон Про Військового омбудсмана прийняли, а повноважень нам не надали", — зауважила Решетилова.

Розслідування про "Скелею" — деталі

Зазначимо, видання "Бабель" провело розслідування про 425 полк "Скеля" та зафіксувало 26 випадків "небойових смертей" протягом шести місяців. При цьому з'ясувалось, що ішлося про людей, які не дійшли до бойових частину та поля бою, а померли під час перебування у навчальних центрах. Журналісти зібрали свідчення військових: частина імен відомі, частина — аноніми. Серед зібраних свідчень — дані про розподільчі пункти ("курятники"), в яких утримували 1000-1200 людей без належних умов. Крім того, мобілізовані скаржились на насильство у невказаних навчальних центрах, на погану меддопомогу при хворобі й на неякісну ВЛК у Кропивницькому. Інформація, зібрана розслідувачами, частково ґрунтувалась на словах чоловіка на замісній терапії, якому не надавали потрібних препаратів (Решетилова сказала, що таких людей у полку близько 2 тис.). У статті не має статистичних даних щодо аналогічних випадків у інших підрозділах ЗСУ, немає жодної інформації про те, у яких саме навчальних центрах відбувались порушення та хто з командирів до цього причетний. Єдина згадана фігура — це інструктор "Фін". У полку "Скеля" відреагували на розслідування: заявили, що не слід узагальнювати й що вони готові допомогти встановити істину.

Нагадуємо, Ольга Решетилова висловила пропозицію розділити 13-тисячний полк "Скеля" на менші підрозділи: чому виникала така пропозиція.