Танки більше не головні на полі бою: як Україна змінила уявлення про сучасну війну

Війна в Україні змінює військові доктрини, де безпілотники стають головним засобом ураження. Україна активно використовує мідлстрайки та діпстрайки для ураження логістики та стратегічних об'єктів ворога.

Повномасштабна війна в Україні продемонструвала, що безпілотні системи перестали бути допоміжними елементами, а класичну лінію фронту з протистоянням піхоти та бронетехніки поступово частково замінює так звана "кілзона" — смуга вздовж лінії зіткнення, максимально насичена розвідувальними та ударними дронами, де будь-який рух техніки чи людей фіксується і завдається ураження. Якщо раніше основою військової міці вважалися танкові армії, артилерія та авіація, то український досвід демонструє: дедалі більшу роль відіграють безпілотні системи, високоточні ракети та далекобійні засоби ураження, пише УНН. 

Нова філософія ведення війни формується в Україні 

Ще декілька років тому безпілотники розглядалися переважно як допоміжний інструмент для розвідки та коригування вогню. Сьогодні вони стали одним із головних засобів ведення бойових дій.

Старша наукова співробітниця американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Катерина Бондар у дослідженні про можливість ведення автономної війни робить висновок, що Україна поступово переходить до концепції ведення бойових дій, у якій значну частину завдань виконують безпілотні та автономні системи, а ключовою метою є мінімізація ризиків для особового складу.

Україна почала і продовжує будувати масштабну інтегровану систему, яка поєднує FPV-дрони, ударні безпілотники різних типів та класів, включаючи "мідл-" та "діпстрайки", морські дрони та наземні роботизовані комплекси.

Війна в Україні вже стала "першою великою війною дронів" і змінює військові доктрини. У цій війні все менше місця традиційним засобам ведення бою. Наприклад, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров прямо заявив, що між дроном і танком - він обере дрон, адже "він мобільніший, дешевший, не залежить від рельєфу, не застряє в багнюці, потребує менше людей для обслуговування". 

Масове застосування дронів кардинально змінило саму логіку бойових дій. Якщо раніше фронт являв собою відносно чітку лінію зіткнення, то сьогодні він дедалі більше нагадує багатокілометрову "кілзону", тобто  територію, де будь-яке переміщення техніки чи особового складу оперативно виявляється та може бути уражене. За оцінками експертів, ця "кілзона" сягає глибини від 10 до 30 кілометрів. Проведення класичних механізованих операцій у цій зоні значно ускладнене. Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв ще на початку 2026 року, що на Куп'янському напрямку українські військові за допомогою безпілотників створили тактичну зону ураження, яка не дозволяє російським військам використовувати техніку в межах 20-25 кілометрів від лінії фронту або використовувати піхоту в межах одного кілометра від лінії фронту поблизу Куп'янська. За даними самих військових з підрозділу "Оріон", вони можуть знищити до 88 відсотків російських сил, перш ніж вони наблизиться до українських позицій.

"Кілзони", контрольовані БпЛА, ускладнюють, а подекуди унеможливлюють формування ударних угруповань для прориву фронту, адже будь-яка концентрація техніки виявляється і може бути знищена. 

Мідлстрайк: робота за межами кілзони

Якщо у "кілзоні" ураженню піддається все, що рухається біля лінії фронту, то ударні безпілотники класу middle strike дістаються того, що за нею. Приблизна відстань роботи таких БпЛА - від 30 до 300 км. 

Дрони для середньої глибини ураження зазвичай являють собою полегшені "діпстрайки", здатні нести до 200 кг корисного навантаження. Такі дрони українські військові активно використовують для перерізання логістичних артерій, аеродромів, складів, баз та й загалом скупчення сил ворога. Найбільш показовими ураженнями "мідлстрайків" стало знищення мостів, що дозволяють ворогу заходити до окупованого Криму сухопутним коридором.

Так, військові за допомогою middle-strike БпЛА українського виробництва завдали ураження по ключових кримських мостах біля Чонгара та Армянська. Удари здійснили за допомогою безпілотників FP-2 та "Бегемот". По мосту, що з’єднує Херсонську область із Кримом в Чонгарі, били двічі – у ніч з 6 на 7 червня, а також у ніч на 9 червня. Уже 8 червня під ударом опинився міст, що веде з Генічеська до Арабатської стрілки. Ще два мости через Північнокримський канал – у районі населених пунктів Преображенка та Мирне біля Армянська – були атаковані 11 червня. 23 червня Сили спецоперацій заявили про знищення залізничного мосту через Північнокримський канал. 

Як розповіли у Центрі мультидоменних операцій "Фаланга", для подібних цілей вони активно використовують "мідлстрайки" від Fire Point. Примітно, що їхній дрон FP-2, який якраз і використовується для ударів середньої глибини, за доволі короткий термін отримав важливі модернізації: тепер він здатен нести більше корисного навантаження, а крім того була збільшена дальність польоту (до 370 км). Також модернізація дає змогу використовувати цей дрон не просто як ударний БпЛА, а й як платформу для запуску FPV-дронів та авіаційних некерованих ракет, а це робить атаку масштабнішою, ускладнює реагування на неї з боку ворога. 

Очікується, що дальність зони роботи "мідлстрайків" з часом розширюватиметься, при цьому вони зберігатимуть здатність нести достатньо потужний бойовий заряд. Але вже зараз такі дрони ефективно придушують наступальний потенціал ворога, знищують логістику, запаси пального та боєприпасів. 

Діпстрайк: удари туди, де ворог почувався в безпеці 

Поки мідлстрайки руйнують логістику на оперативній глибині, далекобійні дрони (deep strike) працюють по стратегічному тилу ворога. Основними цілями у ворожому тилу обрано об'єкти нафтопереробної промисловості, заводи, що працюють на оборонку, і, як ми бачимо останніми днями, центри космічного зв'язку. 

Перше українське ураження на дальню глибину сталося ще у грудні 2022 року - під удар потрапила авіабаза Енгельс-2 на відстані 650 км, а 3 травня 2023 року на території російського села Волна на Таманському півострові після ураження українським безпілотником загорілася нафтобаза. Але кількість та дальність таких ударів спочатку була хоч і вражаючою, але не настільки дошкульною для ворога, як би хотілося. У 2025 році Україна почала нарощувати як частоту таких уражень, так і їхню дальність. У 2026 році "діпстрайки" по ворожій території стають ледь не щоденною рутиною. 

Атака на московський нафтопереробний завод 18 червня – приклад такої роботи: за словами військового, який брав участь в операції, кожен дрон, що долетів до цілі, – це, по суті, ще десяток дронів, які до неї не дійшли, оскільки попередньо потрібно придушити кілька ешелонів ППО. Українцям це вдалося. 

Але москва - ціль хоч і символічна, проте не найбільш показова для розуміння масштабності роботи "далекобійних санкцій" – 20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ уразили тюменський нафтопереробний завод – дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів до цілі. Це були модернізовані далекобійні FP-1 від Fire Point, які, очікується, зможуть долати відстань у понад 3000 кілометрів. 

Усього за кілька років "діпстрайки" вже просунулися на відстань від 650 км до понад двох із половиною тисяч. І, очевидно, це не межа. За таких умов – навіть не завдяки класичним чи модернізованим ракетам, а саме ударним дронам – у росії скоро може не залишитися жодної безпечної території. 

Поєднання middle strike і deep strike, за оцінками експертів, дозволяє водночас уповільнити російський наступ ударами по логістиці на полі бою та підірвати економічний потенціал рф ударами по виробництву пального й озброєння в глибокому тилу.

Економіка війни змінюється 

Експерти вказують, що безпілотні системи стають одним з найбільш пріоритетних напрямів оборонних інвестицій. Звісно, традиційні види важкого озброєння не зникають повністю, але математика – річ уперта. Простий підрахунок: один російський танк коштує, залежно від моделі, від 1,2 до 4,5 млн доларів, навіть за умови, що для його знищення потрібно 5-7 ударних дронів, сумарна вартість їх буде значно нижчою за знищену ціль. А ще оператор, який керує БпЛА може перебувати на відносно далекій відстані від місця ураження. 

Навіть дрони, що коштують не десятки, а сотні тисяч доларів, є економічно виправданими, адже цілі, які вони вражають, коштують ще дорожче. А ще дешевим дронам часто доводиться протистояти дорогими засобами протидії – спочатку це українці відчули на собі, коли росія почала запускати відносно дешеві іранські "шахеди", але найбільш показовим стала протидія цим самим "шахедам" на Близькому Сході - коли ці БпЛА збивалися дефіцитними та дороговартісними ракетами Patriot PAC-3. 

Заступник Верховного головнокомандувача Об'єднаних сил НАТО в Європі генерал Джон Стрінгер назвав використання дорогих ракет проти дешевих дронів "нежиттєздатним підходом": за його оцінкою, один "шахед" коштує від 20 до 50 тисяч доларів, тоді як ракета Patriot PAC-3 для його перехоплення – близько 3,7 млн доларів. Він додає, що відповідь Заходу має "перебувати на правильній ділянці кривої вартості", інакше традиційна архітектура ППО, що спирається на дорогі ракети й винищувачі, просто не витримає масового застосування дешевих дронів. Але Україна вже мала відповідь – дрони-перехоплювачі вартістю у кілька тисяч доларів. 

Сума цих тенденцій складається в просту воєнно-економічну формулу. Танк, артилерійська система чи літак залишаються потужними інструментами, але їхня ефективність на сучасному полі бою впала пропорційно до того, наскільки виріс радіус і щільність дронового покриття. Самі ж дрони, залежно від типів, стали тими засобами, які здатні виконувати різні задачі: стримує наступ ворога, підриває його логістику й виробничу базу.