В Росії зникає бензин: чому окупований Крим став епіцентром паливного колапсу

Ще наприкінці травня цього року паливна криза в Росії перейшла в активну фазу. Найбільш помітною вона стала у прикордонних регіонах країни та на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, в Криму спочатку обмежили продаж бензину, а тепер його взагалі неможливо купити.

Не секрет, що однією з головних причин таких проблем стали труднощі з логістикою, зокрема через українські удари по сухопутному коридору до Криму. Ситуацію погіршили ще й регулярні атаки на російські НПЗ, які призвели до скорочення обсягів перероблення нафти та зменшення пропозиції на внутрішньому ринку.

Отже, проблема з пальним вже не обмежується окупованим півостровом, а дедалі чіткіше набуває загальноросійського характеру.

24 Канал дізнався, чому окупований Крим став епіцентром паливної кризи, як дефіцит бензину поширювався по Росії з 2023 року та чи здатні імпортні постачі компенсувати втрати російського нафтоперероблення.

Що відбувається з пальним у Росії та чому в окупованому Криму ситуація найгірша

Крим є одним із окупованих Росією регіонів, де ситуація з пальним є найгіршою, особливо з бензином. Така ситуація склалася через те, що маршрути постачання між Росією та Кримом поступово втрачають ефективність внаслідок ударів по транспортній інфраструктурі.

А руйнування мостів та переправ ускладнює доставку необхідних обсягів нафтопродуктів, а тому на півострові вже діють максимальні обмеження на реалізацію пального.

До того ж число нафтопереробних заводів, що зазнали ударів, з початку 2026 року зросло двічі. Відтак до списку пошкоджених вже входять НПЗ у Волгограді, Москві, Нижньому Новгороді, Самарі, Туапсе, Пермі тощо.

Наприклад, Московський НПЗ безпілотники вивели з експлуатації щонайменше на шість місяців. Враховуючи те, що цей завод є найбільшим постачальником пального для Московського регіону, жителям російської столиці варто підготуватися до суттєвих перебоїв із пальним.

Крім того, у багатьох інших регіонах Росії вже повідомляють про обмеження продажу пального (йдеться про понад 60 регіонів), а також, довгі черги на автозаправках.

Традиційно у таких ситуаціях зростає ще й вартість пального. За даними Федеральної служби державної статистики, за минулий тиждень бензин в країні здорожчав на 3% – до 71,20 рубля за літр. Це був найбільший тижневий приріст за останні 20 років.

Крім того, нещодавно обмеження запровадили в головному нафтовидобувному регіоні Росії, де видобувають 40% усієї російської нафти: це Ханти-Мансійський автономний округ (ХМАО). Там почали відпускати в одні руки на заправках не більше ніж 40 літрів бензину та 80 літрів дизпального.

• Нагадуємо, що ще наприкінці травня окупаційна влада Криму ввела ліміт на продаж бензину А-95 – не більше 20 літрів на людину на добу. На багатьох АЗС пальне почали відпускати за талонами – утворилися багатогодинні черги. А вже в середині червня низка заправок фактично повідомила, що бензин закінчився.
• Натомість 21 червня в Криму взагалі призупинили продаж пального населенню. Бензин почали відпускати лише державним структурам і службам.

Енергетичний експерт Володимир Омельченко у коментарі для 24 Каналу додає, що до регіонів, де є певний дефіцит, входять Ставропольський край, Краснодарський край, Ростов-на-Дону тощо.

Цікаво, що економіст Іван Ус у розмові з 24 Каналом пояснює, що через проблеми з пальним в Криму навіть зупинилися певні електростанції. Він додає, що новація в цій ситуації полягає в тому, що Україна змогла контролювати будь-які перевезення палива на територію півострова.

Ус припускає, що через труднощі із забезпеченням Криму продуктами Україна може дозволити гуманітарні конвої, як це було у 2024 році. Водночас Росія мала б піти на поступки, повернувши Україні, наприклад, контроль над Запорізькою АЕС.

Перші ознаки паливної кризи в Росії почалися ще в 2023 році

Все розпочалося восени 2023 року, коли технічне обслуговування нафтопереробних заводів, затори на залізницях та слабкість рубля, що стимулює експорт палива, вплинули на паливний ринок. Тоді російський уряд був змушений тимчасово заборонити експорт пального для насичення внутрішнього ринку.

• У 2024 – 2025 роках ситуація погіршувалася через регулярні удари українських БПЛА по нафтопереробних заводах, нафтобазах і логістичній інфраструктурі.
• Внаслідок пошкодження НПЗ в окремих регіонах фіксувалися локальні дефіцити, а також зростання оптових цін та повторне введення експортних обмежень.
• Втім, у 2026 році криза набула вже системного характеру, адже після серії атак України на НПЗ обсяги нафтоперероблення впали до фактично найнижчого рівня за понад два десятиліття.

Чи відбувається імпорт пального з інших країн

Як відомо, Росія найбільше імпортує пального з Білорусі. Це відбувається за традиційною схемою: Росія постачає нафту на білоруське НПЗ, згодом Білорусь постачає вже готові нафтопродукти до Росії.

Загалом білоруси мають два НПЗ – це Мозирський та Новополоцький, а їх загальна потужність перероблення становить 24 мільйони тонн на рік.

Нагадуємо! Ще торік, у жовтні, коли Москва намагалася вчергове розв'язати проблему з пальним через попередні атаки України на енергетичну інфраструктуру, постачання бензину на внутрішній ринок Росії зросли до 49 тисяч тонн, зауважують у Reuters.

За словами Омельченка, порівняно з минулими роками, імпорт нафтопродуктів до Росії з Білорусі збільшився орієнтовно в п'ять – сім разів.

Крім того, на тлі дефіциту на внутрішньому ринку з'явилася інформація, що Росія нібито проводить переговори з Казахстаном щодо імпорту бензину АІ-92 – ідеться про імпорт близько 50 тисяч тонн пального, пишуть Reuters.

Однак ще раніше міністр енергетики Казахстану Єрлан Аккеженов повідомляв, що офіційного запиту на постачання бензину від Москви не було.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев на запитання 24 Каналу також зауважує, що інформація про нібито перемовини Росії з Казахстаном щодо імпорту бензину не підтверджена, а прямих доказів щодо цього немає.

Так само відбувається і з роботою Мозирського НПЗ в Білорусі, звідки везуть бензин для прикордонних регіонів Росії. Але така практика була до початку теперішніх подій з паливом.

Саме паніка серед росіян спричинила паливну кризу

Попри численні повідомлення про дефіцит бензину в окремих регіонах Росії, Геннадій Рябцев вважає, що говорити про загальноросійську паливну кризу поки передчасно. Водночас ситуація в окупованому Криму є дещо іншою.

На його думку, ключовою проблемою стала не фізична нестача пального, а паніка серед населення та бізнесу. На тлі ударів по НПЗ та відсутності відкритої інформації у федеральних медіа попит на пальне різко зріс навіть у тих регіонах, де безпосередньо не було атак.

Нестачі пального немає, але є відсутність ринку нафтопродуктів, який замінено на ручне управління,
– каже Рябцев.

Тобто через жорстке державне регулювання трейдери та мережі АЗС не можуть реагувати на зміну ситуації, зокрема підвищувати самостійно ціни та перенаправляти ресурси.

Але можна припустити, що якщо удари по об'єктах нафтової інфраструктури продовжуватимуться, то це справді може перерости у справжню кризу.

До чого готуватися російському населенню

Наразі оцінка втрат російської нафтопереробної галузі після українських ударів залишається предметом дискусій. Часто звучить теза про те, що пошкоджено близько 25% потужностей, свідчать дані Reuters.

А дані LSEG та ринкові джерела повідомляють, що експорт нафтопродуктів морським транспортуванням знизився приблизно на 15% у першій половині червня порівняно з першою половиною травня через незаплановане технічне обслуговування нафтопереробного заводу після неодноразових атак дронів.

Але економіст Іван Ус обережно ставиться до таких оцінок, адже підрахунок відбувається так: якщо щось прилетіло по НПЗ, то рахують частку цього об'єкта в загальній переробці нафти.

Удари дронами лише шкодять НПЗ, а не знижують їх повністю. Тобто у будь-якому випадку їх можна буде відремонтувати і це поверне функції об'єкту,
– каже він.

Але навіть тимчасові пошкодження створюють додатковий фінансовий тиск на Росію. Особливо з огляду на суттєвий дефіцит держбюджету.

Як приклад, він наводить ситуацію вересня 2023 року, коли через нестачу коштів влада вирішила скоротити виплати за так званим демпферним механізмом – компенсацією продавцям пального за стримування цін. Але тоді бензин фактично почав зникати з АЗС, оскільки його продаж став економічно невигідним.

Річ у тім, що дефіцит російського бюджету за перше півріччя 2026 року вже досяг близько 6 трильйонів рублів, що у півтора раза перевищує річний показник дефіциту, який був закладений.

І логічно, що російська влада може знову скоротити або ж скасувати демпферні виплати, що лише додатково погіршить ситуацію на паливному ринку.