"Володар Півночі" та друг України: біографія майбутнього британського прем’єра Енді Бернема

80-й прем'єр Сполученого Королівства Кір Стармер оголосив про відставку, але поки залишається на посаді, щоб спокійно передати владу своєму наступнику. Його ім'я вже на 99% відоме. Відповідно до британських політичних традицій, ним стане його наступник на посту голови Лейбористської партії, якого оберуть в липні.

Головний і наразі єдиний претендент на цю посаду – вже колишній мер Великого Манчестера Енді Бернем. Він переміг на довиборах до британського парламенту і в час, коли Стармер оголошував про відставку, вранці 22 червня, якраз їхав до Лондона виголошувати присягу. За іронією долі, Бернем прибув до столиці Великої Британії вже у новому статусі – головної надії та рятівника країни з глибокої кризи.

На такі дивні метаморфози не могли не звернути увагу експерти, які жартома проголосили політика "Володарем Півночі". Точніше, під таким іронічним прізвиськом він був знаний і раніше, але лише на Півночі (у Манчестері). Нині ж цей неофіційний титул став відомий на весь світ.

З героєм "Гри престолів" Еддардом Старком у Бернема дійсно багато спільного – він був потужним регіональним гравцем, але змушений мчати до столиці, щоб стати Десницею (першим міністром) та дати раду Семи Королівствам. Будемо сподіватися, що на цьому паралелі вичерпуються.

24 Канал розповідає біографію політика Енді Бернема та за допомогою експертів розповідає про виклики, з якими зіштовхнеться на новій посаді.

Молоді роки Енді Бернема

Енді Мюррей Бернем народився 7 січня 1970 року в Ліверпулі, його дитинство пройшло в містечку Калчет (колеги з Бі-бі-сі називають його "quiet commuter belt village" – тобто тихим передмістям).

Прізвище політика вказує на його ірландське походження. Сам Бернем нині каже, що вважає себе найперше британцем.

Бернем – виходець з простої робітничої родини. Батько був інженером телефонного зв'язку, а мати – ресепшіонисткою в сімейного лікаря.

У Британії це зазвичай визначає майбутні політичні вподобання. Так сталося і з Бернемом, проте, не одразу. Але про це розкажемо далі.

Енді отримав католицьке виховання, він добре знає Святе Письмо і читав у школі катехізис.

Попри те, що Калчет і Ліверпуль розділяють лише декілька десятків кілометрів, це різні графства (Чешир і Мерсісайд). Проте, Бернему вдалося не зважати на ці умовності й стати затятим фанатом ліверпульського футбольного клубу – "Евертона".

Британські ЗМІ пишуть, що вперше на матч команди Енді потрапив ще у віці 2 – 3 років. І з того часу є фанатом "Евертона". Залишається таким Бернем і досі (і досі грає у футбол). До речі, нині одним з лідерів улюбленого клубу політика є захисник збірної України Віталій Миколенко.

Енді Бернем разом з братами (їх у нього 2) були першими представниками роду, що змогли здобути вищу освіту. Alma Mater Бернема – Кембридж, там він вивчав літературу, готувався стати журналістом та мав шикарне довго волосся.

У молоді роки Енді Бернем виглядав як рок-зірка / фото – The Spectator

До речі, Кембридж – це певний виклик традиціям, адже традиційною кузнею "прем'єрських кадрів" у Британії вважається інший елітний виш країни – Оксфорд. Його називають "кузнею консерваторів". Якщо Бернема оберуть на прем'єра, то він стане першим випускником Кембріджа на цій посаді за 90 років. А попередником був Стенлі Болдвін.

Політик з Лондона

Цікаво, що Бернем спершу не цікавився сильно політикою і не був частим гостем у політичних гуртках, хоч і вступив до Лейбористської партії у віці 15 років. Не пов’язував з нею і свою подальшу кар'єру. Куди більше його цікавила музика, зокрема, рок та інді. Особливе захоплення викликали рокери з півночі Англії (The Smiths та The Stone Roses).

Після отримання диплома Енді працював журналістом. Але не одразу – після закінчення навчання випускник Кембриджу пів року шукав роботу і брався буквально за все, що пропонували (мовиться про журнали Tank World та Passenger World Management).

Лише у віці 24 років він приєднався до кампанії дуже впливової лейбористської політикині баронеси Тесси Джоуелл й у такий спосіб опинився у британській політиці. З леді Джоуелл його познайомила його колега-журналістка Елеонор Міллс, її падчерка. Політикиня оцінила запал комунікабельного юнака та взяла до себе в команду.

У 1997-му Бернем працював у парламенті як клерк, представляв Конфедерацію Національної служби здоров’я (NHS), з 1998-го став спеціальним радником Державного секретаря з питань культури, ЗМІ та спорту (британський Мінкульт, – 24 Канал), а у 2001-му вперше був обраний до парламенту. Бернем вів кампанію у Великому Манчестері (друга за розміром після Лондону, майже 3 мільйони людей, міська агломерація Великої Британії, – 24 Канал) та переміг з першої ж спроби (нагадаємо, Маргарет Тетчер те саме вдалося лише з 3-ї спроби).

Енді Бернем дуже любить футбол, навіть відзначився на напівпрофесійному рівні, а тепер рідко пропускає нагоду зіграти / Фото – Getty Images

З 2005-го Бернем працював в урядах Тоні Блера та його наступника Гордона Брауна, був міністром культури. Одним з найбільших досягнень Бернема на цій посаді стало проведення об'єктивного розслідування трагедії на футбольній арені в Шеффілді, коли у тисняві на стадіоні "Гіллсборо" загинули 96 фанатів "Ліверпуля". Багато років влада уникала відповідальності за трагедію, звинувативши в ній самих жертв. Бернем зруйнував цей наратив і повернув добре ім'я загиблим. Це стало першим великим медійним успіхом політика.

Втім, у 2010-му Бернем пішов у відставку та в наступні роки був свідком потужної кризи, яка накрила Лейбористську партію. Він пропонував свої варіанти подолання проблем і двічі змагався за лідерство, але щоразу програвав. Спершу – Еду Мілібенду, потім Джеремі Корбіну.

Як Енді Бернем став "Королем Півночі"

Бернем навіть встиг попрацювати в "тіньовому кабінеті" Корбіна і стати свідком того, як той добиває лейбористів зсередини. Після цього політик зрозумів, що діла не буде, тому вирішив піти з парламенту і спробувати себе в новій якості. Для цього довелося залишити Лондон, де Бернем провів останні 20+ років.

Новим викликом став Великий Манчестер, та сама Північ. У 2017-му він без проблем переміг на виборах, взявши солідні 60% голосів.

Учасники кампанії Бернема на виборах мера Манчестера / Фото – фейсбук Енді Бернема

На посту керівника великої агломерації Бернем показав себе як дуже успішний адміністратор і, як би сказали у нас, – "міцний господарник".

Мер ніколи не повчав і активно використовував свій новий статус, щоб покритикувати Лондон та центральний уряд, де тоді правили бал консерватори. Бернем активно критикував Брекзіт і був палким прихильником ЄС.

Найбільшого резонансу його критика набула в часи пандемії Covid-19, коли Бернем вступив у фактично відкритий клінч з прем’єром Борисом Джонсоном. Бернем рішуче відмовлявся вводити жорсткий локаут без надання належної фінансової компенсації для місцевого бізнесу та найманих працівників, звинувативши Лондон у зневазі до жителів півночі.

Власне, ця історія і зробила пана Бернема "Володарем Півночі". Журналісти вхопилися за цей штамп і нині він міцно асоціюється саме з мером Великого Манчестера.

Мер Манчестера на Марші Рівності /Фото – фейсбук Енді Бернема

Як мер Бернем запам'ятався тим, що провів масштабну транспортну реформу, створивши інтегровану мережу (повернув автобусні перевезення під громадський контроль, інтегрувавши їх з іншими видами транспорту під брендом Bee Network). Завдяки критиці Лондона в медійному полі став головним публічним обличчям Північної Англії.

"Володар Півночі" дійсно заслужив народну любов, що підтвердило вдале переобрання Бернема на посаді мера у 2021-му.

Повернення до "Королівської гавані"

Можливо, Енді Бернем залишався б у Манчестері й надалі, якби не проблеми лейбористів у Лондоні.

У липні 2024 року лейбористи буквально нокаутували своїх історичних опонентів – консерваторів, а новим прем’єром став Кір Стармер. Але справи у нього не пішли. Попри значні успіхи на міжнародній арені Стармер не міг дати раду з проблемами всередині країни, а ще гірше – у власній партії. Відсутність яскравої харизми й схильність до умиротворення замість рішучих дій – ці риси Стармера стали визначальними для поглиблення внутрішньої кризи.

Бернем і Стармер під час відкритого уроку в одній зі шкіл у Манчестері / Lauren Hurley / No 10 Downing Street

Цим дуже вдало скористався головний трикстер британської політики Найджел Фарадж. Позиція критика всього та нуль політичної відповідальності підняли його партію Reform UK на верхівки електоральних симпатій, а Стармер нічого з цим не зміг зробити. Не допомогли навіть успіхи в боротьбі з нелегальною (та легальною також) міграціями, вони скоротилися в рази. Втім, виборці вирішили інакше і просигналізувати про те, що не вірять в Стармера на місцевих виборах у травні 2026-го.

Провал на виборах став сигналом для лейбористів про те, що Стармер – не та людина. Тоді ж почалися пошуки "тієї". І вибір пав на Енді Бернема. За правилами, прем'єром у Британії може бути лише лідер партії, а його обирають лише з-поміж членів парламенту. Тому, щоб мати право змагатися за посаду Енді Бернем мав відмовитися від уряду в Великому Манчестері й піти на вибори.

Таку можливість йому надали колеги-однопартійці. Івонн Фоварг звільнила місце в виборчому окрузі Мейкерфілд та Бернем пішов на довибори, на яких з результатом близько 55% голосів впевнено переміг 19 червня 2026 року.

Це запустило подальший хід подій. 22 червня Стармер, який обіцяв нікуди не йти, оголосив про відставку, а також пообіцяв свою підтримку Бернему. Бернем же став єдиним кандидатом в лідери партії й, відповідно, прем’єри Великої Британії. Інші впливові лейбористи – колишній міністр охорони здоров'я та соціального захисту Великої Британії Вес Стрітінг і заступник міністра оборони Ел Карнс від пропозицій відмовились.

Цікаво, що Бернем планував сценарій з довиборами ще на початку 2026 року – навіть до скандалу з лордом Мандельсоном, але тоді лейбористи вирішили не ризикувати.

Тепер на Бернема чекають вибори лідера партії, вони призначені на 16 липня. Але їх може і не відбутися, якщо не буде інших кандидатів.

Щоб ними стати – необхідні 20% голосів фракції панівної партії (нині – 81), а також офіційна підтримка трьох афілійованих з лейбористами організацій, зокрема 2 профспілок.

І тоді вже 17 липня 2026 року Енді Бернем може стати 81-м прем’єр-міністром Сполученого Королівства.

Які погляди має Енді Бернем та що відомо про його підтримку України

Бернема називають "м'якими лівим", а його політичні погляди мало відрізняються від поглядів Кіра Стармера. Принаймні, так виглядає зараз.

У липні Бернем проведе серію пресконференцій, під час яких експерти отримають більше інформації. Наразі ж це лише припущення. Відомо, що Бернем суворий до зовнішніх опонентів, але схильний до пошуку компромісів з колегами. Що казати, якщо він кілька років працював навіть з Джеремі Корбіном і не був серед учасників "партійних заколотників", які намагалися його усунути.

Наразі відомо, що Бернем пообіцяв зробити своїм пріоритетом прогрес країни в економіці, сфері суспільних послуг, вартості життя та розбудові інфраструктури. Втім, приблизно те саме обіцяв і Стармер. То ж проблема не в планах, а їх реалізації.

Такої думки професор міжнародної політики Інституту Клінтона при Університеті Дубліна Скотт Лукас. Її він висловив у бесіді з журналістом 24 Каналу Даніелем Ткіє.

Таким чином, Бернему доведеться взятися за розв'язання проблем, з якою не впорався Стармер. Одна з них – баланс між "соціалкою" та воєнним бюджетом, точніше – його збільшенням, оскільки нині він не відповідає стандартам НАТО.

Бернем з представниками української громади Манчестера / Фото – www.mancunianmatters.co.uk

Натомість можна стверджувати точно, що політика підтримки України, яку послідовно проводили його попередники, не буде змінена.

Ми бачимо вас, ми раді бачити вас, ми й надалі радо прийматимемо вас тут і будемо підтримувати вас стільки, скільки буде потрібно. У Великому Манчестері ми ніколи не буваємо друзями лише на хороші часи – ми завжди будемо триматися обраного курсу. Ми не повинні забувати про Україну,
– мер Великого Манчестера Енді Бернем на другі роковини вторгнення росіян до України виголошує слова підтримки у зверненні до української громади та біженців.

Енді Бернем сам є прихильником України, що довів на посаді мера Великого Манчестера. При цьому політичні розбіжності з урядом Бориса Джонсона не завадили його підтримці українських біженців і масштабуванню гуманітарних програм.

Доволі активно з перших днів повномасштабного вторгнення Манчестер працює з Києвом, Харковом і Львовом, а Бернем є співзасновником гуманітарної мережі UNBROKEN Cities Network.

Вона об'єднує міста по всьому світу, щоб допомагати розвивати програму реабілітації та відновлення України.

Допис мера Львова Андрія Садового на підтримку Бернема:

Крім того, Бернем зробив дуже сильний символічний жест та визнав на правах мера Манчестера Голодомор геноцидом українського народу. Як знак пам'яті, четверта неділя листопада у місті була оголошена днем скорботи.

Йдеться про визнання минулої несправедливості, а також того, що відбувається зараз. Це додасть певних сил українцям тут і в країні в цей складний час… Ми розуміємо, що сприймають це як екзистенційну атаку на їхню культуру та ідентичність, і тому ми намагаємося допомогти на кожному рівні,
– мер Бернем пояснює важливість історичної пам'яті.

Не забуває Бернем і про нинішні злочини росіян.

Я виступав проти вторгнення РФ в Крим. Я закликав ФІФА позбавити Росію права на проведення ЧС з футболу. Я рішуче підтримую Україну та українських мерів з 2022 року. Я вважаю, що близькість британських правих до Путіна є загрозою нашій нацбезпеці,
– Бернем у травні 2026 року нагадує про російську загрозу у себе в X.

Тож будемо сподіватись, що новий прем’єр Великої Британії успішно прийме естафету від попередників.

Особисте життя Енді Бернема

Політик одружений, у 2000-му році він вінчався з Марі-Франс ван Гіл. Але всі називали її "Френкі". Вона вважалася найгарячішою дівчиною на факультеті й вона обрала саме Енді Бернема.

Вона громадянка іншого королівства – Нідерландів. Познайомилися та почали зустрічатися ще в Кембриджі.

На момент одруження Френкі та Енді вже 5 років "зустрічалися", каталізатором стало народження першої дитини – старшого сина Джиммі. Малий був одним з гостей на весіллі власних батьків.

Енді Бернем з родиною, 2008 -й рік / фото – National Museums Liverpool

Нині у пари син і дві доньки. Крім сина Джиммі це ще дві доньки – Розі та Енні.

Френкі Ван Гіл працює маркетологом, брала участь у розробці логотипів для Бі-бі-сі та збірної Англії з регбі. Також вона допомагала чоловіку розробляти айдентику для його політичних кампаній у Манчестері. Тому в його перемогах є і її потужний внесок. Через у мера навіть були невеликі проблеми з конфліктом інтересів, але він їх подолав.