Бацька ретранслює задню: як Україна провела вдалу виховну роботу з білоруським диктатором

У лютому та березні 2022 року білоруський диктатор Олександр Лукашенко був за крок до вступу у війну проти України.

Тоді Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про "високу ймовірність" прямого залучення білоруських військ до війни. Сам Лукашенко відкидав таку можливість, але безперешкодно надавав Росії свою територію для здійснення наземної та повітряної агресії проти України.

Розвідки США та НАТО повідомляли, що Білорусь може вступити у війну проти України, а підготовчі дії були у розпалі. Тоді вступ Білорусі у війну міг дійсно змінити баланс сил у війні та створити серйозні проблеми для України. На щастя, цього не сталося, а згодом момент було втрачено, бо план Путіна "Киев за 3 дня" зазнав повного фіаско.

У 2026 році ситуація кардинально змінилася. Тепер вже Україна висуває Білорусі ультиматуми, а не навпаки. В середині червня президент Зеленський дав Лукашенку тиждень на демонтаж ретрансляторів, які допомагають російським дронам наводитися на цілі в Україні. А білоруський диктатор, замість чергових погроз, пафосу, блефу чи шантажу просто це зробив, а на додачу попросив вибачення.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Вже 24 червня Володимир Зеленський повідомив добру новину, що ретранслятори на території Білорусі більше не працюють.

24 канал проаналізував зміну поведінки Лукашенка відносно України, поступки щодо ретрансляторів і загалом відносини Білорусі з Росією та Заходом. У цьому допомогли:

• авіаційний експерт та в минулому офіцер Повітряних сил ЗСУ, а нині – заступник генерального директора компанії виробника засобів РЕБ Анатолій Храпчинський;
• ексгенеральний директор Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI), а нині – запрошений професор оборонних досліджень у Королівському коледжі Лондона (KCL) та Університеті Ексетера Майкл Кларк.

Що дають Росії ретранслятори на території Білорусі і як вони впливають на повітряні удари по Україні

За роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну іранські дрони-камікадзе Shahed-136, які росіяни модернізували та випускають під маркуванням "Герань-2", стали одним з найпопулярніших засобів терору проти мирних українців. Сили оборони навчилися ефективно ним протистояти, але росіяни також не сидять без діла й видумують нові тактики застосування цих БпЛА.

Однією з найнебезпечніших стала тактика використання для допомоги Білорусі, залучення тих самих ретрансляторів на її території. Фактично ворог розгорнув на території Білорусі вежі, які дозволяють йому контролювати будь-який дрон у повітряному просторі України й збирати всю необхідну інформацію.

Як це працює, пояснює військовий експерт Анатолій Храпчинський.

Отже, ретранслятори відіграють практичну роль у підтримці агресії росіян проти України, але чи дійсно їх вже демонтували, чи відключили?

На думку Храпчинського, тільки час розставить усі крапки над "і".

Лукашенко дає задню

24 червня Володимир Зеленський заявив, що ці апарати припинили свою роботу.

Натомість раніше Лукашенко в інтерв'ю для Al Arabiya заявив, у разі якщо Україна розширить удари за межі російської території, об'єкти критичної інфраструктури та логістики в Білорусі можуть стати вразливими до ураження.

Таким чином, диктатор фактично визнав, що будуть сильні прильоти по його об'єктах, і цього вже ніхто не зможе зупинити. Ба більше, постане питання політичного виживання самого Лукашенка, адже сама ідея війни проти України є вкрай непопулярною у білоруському суспільстві. Лукашенко пішов далі й попросив вибачення у Зеленського за свої різкі висловлювання.

Якщо Володимир Олександрович образився, я перепрошую за ці слова. Може, й не треба було їх говорити з огляду на те, що він таки воює,
– Олександр Лукашенко просить дистанційного вибачення у президента України.

Самопроголошений президент Білорусі тим самим визнав (слідом за Трампом, до речі), що в України є сильні карти й вона точно не програє у цій війні, адже він на власні очі бачить удари по російських НПЗ та економічні проблеми у росіян. А вони дуже значні.

У червні Росія відвантажить рекордні обсяги сирої нафти зі своїх основних західних портів. А все через падіння переробних можливостей унаслідок українських атак по нафтовій інфраструктурі. Обсяги відвантаження з балтійських портів Приморськ та Усть-Луга, а також з чорноморського порту Новоросійськ досягнуть близько 2,7 – 2,8 мільйона барелів на добу в червні.

У травні середній обсяг експорту становив 2,5 мільйона барелів на добу. Росія зараз не може переробити свою сиру нафту на НПЗ у повному обсязі, тому змушена продавати за кордон сирий продукт. Івтрачати на цьому гроші, які б пішли на фінансування війни.

Також відомо, Московський нафтопереробний завод накрився тою самою кришкою та буде виведений з експлуатації щонайменше на шість місяців унаслідок атак українських дронів.

Досить знаково, що цей завод є найбільшим постачальником пального для Московського регіону. "НОРСІ", четвертий за величиною нафтопереробний завод Росії та другий за обсягами виробництва бензину, також призупинив роботу після атаки добрих дронів. У багатьох регіонах РФ нині справжній дефіцит дизелю та бензину, а в Криму його взагалі немає для потреб місцевого населення.

Професор військових досліджень та аналітик британського телеканалу Sky News пан Кларк вважає, що Україна вже за крок до повної ізоляції Криму.

Професор Кларк зазначає, що ізоляція Севастополя вже стала однією зі стратегічних перемог України. Очевидно, що це бачать й у Білорусі. І роблять висновки. А тому швидко виконують українські ультиматуми та просять вибачення.

Україна ризикує та виграє

Нині ультиматуми можна часто почути у світовій політиці. От тільки працюють вони не завжди.

Регулярно ультиматуми лунають з вуст президента США Дональда Трампа. Частково вони спрацювали з іранською угодою, добре себе показали у Венесуелі та Нігерії, "трошки" гірше – в Палестині, а у випадку Гренландії мали зворотний ефект. Тому на кожний ультиматум у Трампа є свій TACO (Trump always chickens out тобто "Трамп завжди дає задню").

Ультиматумами любив розкидатися й російський диктатор Путін у перші роки повномасштабного вторгнення, але вони виявилися неефективними та недієвими через незламність України.

Взагалі, ультиматуми працюють у тих, хто сильніший та готовий діяти Або хоча б здатний у цьому переконати опонентів. Президент Зеленський вдало використав цей інструмент, бо міг, мав на це право і зробив це з сильної позиції, у якій зараз Україна.

Професор Майкл Кларк говорить, що ультиматум – ризикований крок, але вдалий з боку українського президента.

Адміністрація Трампа часто робить багато помилок і неправильних речей, але, на думку професора Кларка, зближення із Білоруссю – це правильна річ, яку, втім, роблять з неправильних мотивів.

Український тиск на Білорусь триватиме, а Лукашенко піддається дресируванню

Цікаво, що нещодавно Лукашенко заявив, що зустрічався з представниками Володимира Зеленського в Білорусі:

Ось на цьому місці нещодавно були представники Зеленського. Я їм прямо сказав: "Хлопці, передайте своєму президенту: якщо він думає, що можна ось так з нами розмовляти й ще втягнути нас у війну, то він повинен розуміти, що характер війни миттєво зміниться. Це буде зовсім інша війна". Президент і вони це розуміють. Тому давайте, хлопці, домовлятися. Треба домовлятися по суті.

Диктатор правий. Характер війни дійсно зміниться у такому випадку, але навпаки для Білорусі в першу чергу. Ще у травні Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт "Мадяр" Бровді звітував, що Україна вже визначила перші 500 цілей у Білорусі на випадок вступу Лукашенка у війну.

Вже легендарний допис Роберта Бровді з попередженнями Лукашенку:

Тепер Лукашенко вже запопадливо закликає не бити по морді по-російськи, а розмовляти:

Не треба гарячкувати, не треба кричати, не треба намагатися вдарити по морді по-російськи тощо. Давайте по-людськи. Розуміючи, що таке Росія і що таке ми. Таке розуміння теж є.

При цьому Лукашенко вже чомусь не сильно згадує про гарантії безпеки для Білорусі від Росії (про них днями казав Лавров) та вже не вимахує "Орешником".

Військовий експерт Анатолій Храпчинський вважає, що мінський диктатор прагне всидіти на двох стільцях та веде традиційну для себе так звану подвійну гру.

Так чи інакше, тиск на Білорусь потрібно продовжувати, як і ефективні ультиматуми й погрози з боку Зеленського, адже Білорусь, як і Росія, розуміє лише мову сили. І навіть на неформальні переговори з Україною Лукашенко пішов у той час, як відчув силу України та слабкість власного режиму перед українськими дронами. Наразі у Білорусі її не відчуває лише тамтешній пропагандист Азарьонок, але виключно через те, що не отримав нову "прошивку".

За словами українського лідера Володимира Зеленського, білоруські ретранслятори відключили, але за даними Зовнішньої розвідки, вздовж українського кордону в Білорусі завершують будівництво доріг, баз зберігання боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів на напрямках Кобринь – Ковель, Іванове – Маневичі, Лунинець – Сарни, Речиця – Коростень та Гомель – Чернігів. І це посилює небезпеку.

25 червня після наради з т.в.о. керівника Служби зовнішньої розвідки Олегом Луговським, президент Зеленський зазначив, що в російських документах ця діяльність описується саме в контексті завдань так званої СВО.

Допис президента України про доповідь очільника СЗР:

Як наголосив президент, Білорусь уже отримала від України необхідні сигнали щодо такої активності. Отже, меседж був чітко почутий у Мінську та зрозумілий – забирайте ретранслятори та військову інфраструктуру, якщо не хочете, аби ЗСУ самі превентивно вдарили по Білорусі. А таке право, з огляду на підтримку Білоруссю війни Росії проти України та надання майданчика для наземної кампанії у 2022 році, в України є.

Тому підлеглі Лукашенко вже починають говорити, що раді чекати в Білорусі грибників і збирачів ягід з України, вочевидь натякаючи, що не будуть проти, якщо ті матимуть при собі посвідки СЗР або українських структур з іншими короткими, але дуже важливими абревіатурами.

Президент США Дональд Трамп також може використати свій вплив та у час так званого потепління відносин із Лукашенком водночас і тиснути на диктатора для його віддалення від Росії та Путіна. Втім, знаючи вдачу Трампа, Україну цілком би влаштувало, щоб він просто не заважав.

Цей тиск нагадує метод батога й пряника і він має потенціал унеможливити агресію проти України зі сторони Білорусі. Перший етап – відключення ретрансляторів, які допомагають російським дронам досягати цілей на території України.

Таким чином, Україна відкриває для себе нову сторінку відносин із Білоруссю – мир через силу, як про це любить часто говорити президент Трамп. І нові методи комунікації із Мінськом вже виявилися досить ефективними. Також ця стратегія додатково ускладнює балансування Лукашенка та її відносини з Росією. І саме такий сигнал ця історія ретранслює для інших союзників Путіна.