Чому Порошенку довелося ділити майно і чому санкції не як у ЄС – відповідь адвоката

"Європейська правда" днями опублікувала статтю Тетяни Хутор, де приклад опозиційного лідера Петра Порошенка використаний як ілюстрація відмінності санкційного законодавства України від права ЄС.

Авторка статті підкреслювала: до санкцій проти політика є питання (додамо: редакція "ЄП" вважає їх проявом політичного переслідування); натомість статтю було присвячено конкретному юридичному інструменту виведення активів з-під обмежень.

Ми публікуємо також статтю-відповідь від юридичної команди Петра Порошенка, яка не дискутує з тезами початкової публікації, але концентрується саме на незаконності санкцій та на інших суперечностях з практикою ЄС.

Поза тим, це теж важливий фокус проблеми, тож ми надаємо слово команді політика.

Більше – в статті представника Петра Порошенка у справі про оскарження указу про санкції, адвоката Ілля Новікова, Що насправді думають в ЄС про санкції Зеленського проти Порошенка: відповідь команди політика.

Далі – стислий її виклад.

Чому поділ майна подружжя Порошенків – це не по-європейськи?.

Коротку відповідь на питання із заголовка статті можна вкласти в одне речення: це не по-європейськи, тому що в Європі не буває санкцій проти своїх громадян.

ПРИМІТКА "Євро.

Правди": це твердження є неправдою.

В ЄС є чимало прикладів санкцій проти власних громадян.

І звісно, ніхто в ЄС не додумався, що санкції можуть бути довічними, тотальними і без реального судового контролю.

Справжня позиція органів Євросоюзу щодо санкцій конкретно проти Порошенка зазначена в резолюціях Європарламенту від 9.09.2025 та 24.02.2026, доповіді щодо України євроомбудсмена ОʼФлаерті і в звітах Єврокомісії щодо верховенства права в Україні.

Вона суто негативна: теорія українського уряду, що президент має повноваження застосовувати санкції проти політичних опонентів, не знаходить підтримки в європейців.

ПРИМІТКА "Євро.

Насправді у резолюції від 9.09.2025 немає згадки про санкції "конкретно проти Порошенка", але є деперсоніфікований заклик "утримуватися від невчасних та політично вмотивованих судових проваджень і санкцій проти представників опозиції"; у документі від 24.02.2026 немає і цих загальних слів.

Порошенко санкції не обходить, він їх порушує.

Щодня, відкрито і явно, і не соромлячись.

Щоразу як він заправляє мотоцикл чи купує хоча б хліб – це порушення санкцій, бо йому заборонено всі договори і правочини.

До речі, питанням "як жити, якщо президент заборонив вам купувати їжу" в контексті справи Порошенка вже зараз займається Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

Повертаючись до статті Тетяни Хутор, а що саме мала робити Марина Порошенко, якщо не вимагати свою половину майна через суд?.

Оскаржувати санкції самостійно Марина Порошенко не вправі, вона особисто не перебуває під санкціями.

Її законна половина майна заблокована взагалі без обґрунтування, як би воно не було потрібно.

Жодної процедури в законі про санкції для захисту членів сім’ї не передбачено, використовувати для цього судовий механізм поділу майна нам хочуть заборонити, бо це нібито зловживання правом.

ПРИМІТКА "Євро.

Правди": Насправді ЄС також не передбачає можливості другого з подружжя використовувати підсанкційне майно; практика схиляється до того, що такі спроби є уникненням санкцій.

У статті Тетяни Хутор натомість описаний дієвий механізм, який дозволяє підсанкційним особам витрачати кошти на поточні потреби навіть з-під санкцій; в Україні таких норм немає.

Натомість справжнім "слоном у кімнаті" в питанні "посилення ефективності санкцій" є те, на що їх фактично перетворив Зеленський.

Не можна серйозно обговорювати впровадження кримінальної відповідальності за обхід санкцій "відповідно до європейських стандартів" в ситуації, коли президент перетворив санкції на імітацію боротьби з агресором і одночасно на реальну зброю проти своїх ворогів всередині України.

Докладніше – в матеріалі Іллі Новікова Що насправді думають в ЄС про санкції Зеленського проти Порошенка: відповідь команди політика.