Ядерна зброя та дипломатія: російські «яструби» тиснуть на Путіна після атак на РФ

На тлі інтенсифікації українських атак на російські міста, серед яких Москва, Санкт-Петербург та окупований Крим, лунають дедалі гучніші заклики до Кремля відмовитися від будь-яких переговорів зі США та перейти до повної ескалації конфлікту. Удари, що, за твердженнями російської сторони, включали й атаки на пасажирські автобуси, викликали занепокоєння щодо можливостей Росії захистити свою територію.

Ці вимоги не нові; ультраправі та військові блогери тривалий час виступали за масштабну мобілізацію, знищення урядового кварталу в Києві, ліквідацію українського керівництва та удари по європейських підприємствах, що виробляють оборонне устаткування для України. Деякі з них навіть відкрито закликали до застосування тактичної ядерної зброї, називаючи її "інструментом стримування".

Націоналістичний бізнесмен Костянтин Малофєєв, після атаки на московський нафтопереробний завод, публічно поставив питання про застосування ядерної зброї, яка, на його думку, була накопичена саме для таких цілей. Він риторично запитав: "Що ще має статися, перш ніж ми почнемо воювати по-справжньому?".

Не менш радикальні заклики надходять і від менш впливових пропагандистів та Z-блогерів, які вимагають перетворити великі українські міста на руїни шляхом масованих бомбардувань та повністю відмовитися від мирних переговорів за посередництва США. Вони пропонують засвоїти "ефективну тактику Ірану" та зробити українські міста непридатними для життя.

За даними повідомляє Reuters, Кремль поки формально ігнорує ці радикальні заклики. Експерти зазначають, що влада дозволяє існування подібної риторики як елемента інформаційного тиску, але надмірна радикалізація може ускладнити маневр для політичних рішень, оскільки Москва зберігає опцію потенційних переговорів у майбутньому.

Попри тиск, Володимир Путін продовжує демонструвати впевненість у стратегії поступового просування на фронті, заявляючи про наближення російських сил до контролю над Костянтинівкою на Донеччині. Водночас російська влада вже робила попередження, зокрема у квітні було оприлюднено адреси європейських заводів, які нібито виробляють дрони, а у травні МЗС РФ заявило про "систематичні удари" по військових цілях у Києві.

Інтенсифікація українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі призвела до значних економічних втрат для Росії, які перевищили 7 мільярдів доларів з початку 2026 року через простої підприємств та затримки відвантаження. Ці атаки уразили два десятки НПЗ та терміналів, зменшивши потужності з переробки на понад 30%.

Ситуація з дефіцитом палива охопила Москву, Санкт-Петербург та окуповані території, що змусило Кремль дозволити виробництво бензину нижчої якості та розглядати імпорт пального з Азії. Цей тиск, разом із санкціями та успіхами України у далекобійних ударах, може вплинути на подальші розрахунки Кремля, хоча аналітики вважають, що ситуація на фронті вже грає не на його користь.

Костянтин Малофєєв, націоналістично налаштований бізнесмен, заявив: "Що ще має статися, перш ніж ми почнемо воювати по-справжньому? Українці воюють усім, що мають. Чому ми не використовуємо ядерну зброю, яку наші предки розробили й накопичили саме для цього?"

Націоналістичний блогер Юрій Баранчик зазначив: "У нас немає вибору – або ми переграємо Трампа, або він переграє нас", коментуючи українські удари по Москві.

Таким чином, зростаючий тиск з боку російських "яструбів" та посилення українських ударів створюють складну дилему для Кремля. Поєднання прагнення до ескалації з необхідністю збереження політичного маневру свідчить про внутрішні протиріччя, які можуть мати непередбачувані наслідки для подальшого розвитку конфлікту. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.