Як уряд Чехії почав "війну" проти президента і які ризики це несе

Цього року уряд Чехії пішов на безпрецедентний крок і виключив президента Петра Павела з делегації на саміт НАТО.

На 20 попередніх самітах Альянсу в 19 випадках Чехію представляв саме президент, а не поїхав один раз через хворобу.

Президент не став миритися із цим рішенням.

Він оскаржив його у Конституційному суді та вже здобув там проміжний успіх.

Він має чималі шанси на виграш, переконані чеські юристи.

А це своєю чергою матиме величезне значення для розподілу повноважень між урядом і президентом.

Про війну чеського уряду проти президента та про те, навіщо її розпалили, читайте в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Відсторонення від НАТО: чому атака на президента Павела веде до орбанізації Чехії.

Далі – стислий її виклад.

22 червня, після чергового засідання уряду Чехії, прем’єр Андрей Бабіш оголосив склад делегації, що представлятиме країну на саміті НАТО 7-8 липня в Анкарі.

До неї увійшов сам Бабіш, міністр оборони Яромір Зуна, а також голова МЗС Петр Мацінка.

Натомість до складу делегації не увійшов президент Петр Павел, хоча традиційно чеські делегації на такі саміти очолював саме глава держави.

Андрей Бабіш стверджує, що відхилення запиту президента було його ініціативою, та пояснює, що таке рішення він ухвалив за результатами нещодавньої зустрічі міністрів оборони НАТО.

На ньому до Чехії було багато питань через недостатній рівень оборонних витрат, прописаний у цьогорічному держбюджеті.

Саме тому, стверджує Бабіш, є сенс, щоб на саміті НАТО Чехію переставляв саме голова уряду – адже саме він може говорити про оборонні витрати.

А на додачу, як раніше стверджував Бабіш, він розраховує на особисті добрі відносини з президентом США Дональдом Трампом та, відповідно, уникнення гострої критики за низький рівень фінансування армії.

Президент вирішив оскаржити рішення уряду у Конституційному суді і має досить високі шанси виграти суд.

Проте вже зараз провладні політики починають натякати, що майбутнє рішення навряд чи буде об’єктивним.

Можлива відмова уряду виконувати судове рішення може дати старт глибокій політичній кризі.

Петра Павела виключили зі складу делегації при тому, що у 2015-2018 роках він обіймав посаду голови Військового комітету НАТО – це друга після генсека роль в Альянсі та найвища, яку мав громадянин Чехії.

Такий досвід та зв’язки в керівних структурах НАТО самі по собі робили Павела ідеальною кандидатурою для керівництва делегацією.

Довгий час прем’єр Бабіш не ставив це під сумнів, пояснюючи, що він людина цивільна та не має особливого хисту до військових справ.

Однак тиск коаліційних партнерів зробив свою справу, що й призвело до такого особистого ляпасу президенту.

У Чехії знають про конфлікт президента з керівництвом коаліційної партії "Автомобілісти".

Чи, може, є сенс говорити, що прем’єр Бабіш сам почав війну проти президента?.

І тим більше уряд Бабіша хоче заміни Павела на найвищій посаді.

Президентські вибори у Чехії пройдуть у січні 2028 року.

Петр Павел вже оголосив про участь у них.

Він залишається найбільш популярним політиком країни.

Стратегія Андрея Бабіша полягає у вичавленні президента Павела з ролі загальнонаціонального лідера у нішу лідера опозиції.

Саме на це спрямовані всі атаки уряду чи коаліційних партій на президента.

А тому демарш із невизнанням урядом рішення Конституційного суду виглядає частиною саме цієї гри, спрямованої на підготовку до наступних президентських виборів та посилення контролю за країною.

І якщо цей план спрацює, відмінності між Чехією Андрея Бабіша та Угорщиною Віктора Орбана стане набагато менше, ніж є зараз.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Відсторонення від НАТО: чому атака на президента Павела веде до орбанізації Чехії.