Китай удосконалює інструменти для протидії іноземним санкціям — WSJ

Китай готує нові правові інструменти для протидії економічному тиску з-за кордону, що підвищує ризики для іноземних компаній, які працюють у другій за величиною економіці світу, пише WSJ.

Цього тижня високопоставлені законодавці в Пекіні розглянули законопроєкт, який надасть прокурорам повноваження подавати цивільні позови проти іноземних організацій та фізичних осіб, які нібито завдають шкоди інтересам Китаю.

Запропонований закон про “прокурорські судові процеси в інтересах суспільства” доповнить низку правових механізмів, які Китай створив протягом останніх років для протидії іноземним санкціям та іншим формам того, що Пекін вважає примусом, зокрема з боку США.

Останній проєкт закону, який пройшов друге читання на законодавчій сесії, містить нове положення, згідно з яким прокурори “можуть ініціювати судові процеси в інтересах суспільства проти незаконних дій, вчинених іноземними організаціями або фізичними особами, які порушують національні та суспільні інтереси Китаю”.

Більшість законопроєктів ухвалюються після третього читання, яке, на думку юридичних експертів, для цього законопроєкту очікується до кінця року.

Пекін не уточнив, які дії підпадатимуть під такі “судові процеси в інтересах суспільства”. У разі схвалення це положення підкріпить чинне законодавство країни, яке вже дозволяє китайським компаніям та фізичним особам подавати цивільні позови проти іноземних сторін із метою отримання компенсації за збитки, спричинені іноземними санкціями.

Відповідачам у цивільних судових процесах може бути наказано виплатити компенсацію та відшкодувати збитки, а в разі невиконання цього рішення їм може загрожувати кримінальне покарання. У Китаї громадянам та іноземцям, які беруть участь у цивільних судових процесах, також може бути заборонено виїжджати з країни.

Судові позови в інтересах суспільства можуть призвести до запровадження нових судових заборон та присудження компенсації, що завдає шкоди доходам, діяльності та репутації компаній, зазначила консалтингова компанія Trivium China. 

“Це додає ще один рівень ризиків, які компаніям доведеться враховувати”, — додала Trivium China.

Наприкінці минулого року законодавчий орган Китаю попросив громадськість надати відгуки щодо попереднього проєкту закону. У Trivium зазначили, що після ухвалення цей закон стане “ще одним інструментом у дедалі більшому арсеналі правових засобів Пекіна для протидії санкціям”.

Американська торговельна палата в Китаї, яка представляє понад 800 переважно американських компаній у країні, заявила, що “уважно стежитиме за тим, як цей закон буде застосовуватися на практиці”.

“Для підприємств, які працюють у Китаї, прозорість, передбачуваність, дотримання належних процедур та послідовне застосування законодавства є важливими чинниками для підтримання довіри та сприяння подальшим інвестиціям”, — зазначив голова Американської торговельної палати в Китаї Джеймс Циммерман.

Китайські чиновники закликали до створення дієвіших правових інструментів для протидії тому, що вони називають “іноземним примусом”, зокрема застосуванню західними урядами економічних та дипломатичних санкцій з метою тиску на Пекін у таких питаннях, як права людини, торгівля та технологічна конкуренція.

Протягом останніх тижнів офіційна газета Верховної народної прокуратури Китаю публікувала статті, в яких висловлюється підтримка використання цивільних позовів для боротьби із зовнішнім втручанням.

“Коли іноземні заходи завдають шкоди інтересам Китаю, наприклад, загрожуючи безпеці ключових промислових ланцюгів та ланцюгів постачання або блокуючи доступ до важливих технологій, прокуратура може розглянути можливість порушення судових справ у громадських інтересах, щоб вимагати припинення таких порушень та відшкодування збитків”, — йдеться в одній зі статей.

Останніми роками Китай посилює свої правові інструменти для протистояння тиску з боку США та інших західних урядів, які запроваджували економічні санкції та інші заходи, спрямовані проти промислової політики Пекіна, ставлення до мусульманських меншин у Сіньцзяні й обмеження громадянських свобод у Гонконгу.

У 2021 році Пекін ухвалив закон про протидію іноземним санкціям, який передбачав механізми контрзаходів у відповідь на іноземні обмеження та пом’якшення їхнього впливу. Контрзаходи включають відмову у видачі віз та висилку іноземних громадян, арешт їхніх активів у Китаї та обмеження можливості здійснювати операції з китайськими партнерами. Закон також дозволив китайським юридичним та фізичним особам подавати позови з метою отримання компенсації за збитки, заподіяні іноземними санкціями.

Цього року Пекін оголосив про нові нормативні акти, що передбачають застосування каральних заходів проти іноземних організацій та фізичних осіб, які загрожують доступу Китаю до критично важливих ресурсів або відмовляються від послуг китайських постачальників у відповідь на політичний тиск, а також проти іноземних сторін, які претендують на “необґрунтовану екстериторіальну юрисдикцію” над китайськими юридичними та фізичними особами.

“Каральні заходи” включають обмеження на ведення бізнесу й інвестування в Китаї, а також на поїздки до країни. Китайські компанії, проти яких застосовано іноземні санкції, можуть вимагати компенсації через китайські суди.

NYT писала, що Китай створює бар’єри, щоб запобігти відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. Китайські політики створюють дедалі більший арсенал засобів експортного контролю, контрзаходів і торговельних санкцій у відповідь на мита й інші обмеження, запроваджені іноземними урядами.

У сукупності запроваджувані Пекіном заходи становлять новий план "економічної фортеці", яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах з Європою та США. Це є ще одним сигналом того, що економічні принципи відкритих ринків та вільної торгівлі, які діяли десятиліттями та сприяли піднесенню Китаю, поступаються місцем більш фрагментованій епосі.