Серце ефіру. Як і що роблять в історичній будівлі на Хрещатику, 26. Екскурсія Суспільним для молоді

Представники молодіжних громадських організацій відвідали музей «Українського радіо», побували у сучасних радіостудіях і телевізійному NewsHouse, де щодня створюють новини.

Екскурсія розпочалася з музею «Українського радіо». Про понад столітню історію радіомовлення учасникам розповів ветеран галузі та доглядач музею Анатолій Табаченко, який присвятив радіо понад пів століття життя. За плечима у нього більш як 50 років роботи на радіо, з них 18 Анатолій Табаченко працював на керівних посадах — був віцепрезидентом, першим заступником генерального директора та директором «Українського радіо».

«Останні три роки був начальником Українського радіо і поставив крапку в ліквідації державного радіо», — говорить Анатолій Табаченко. І жартівливо додає: «Я майже як експонат цього музею».

Ветеран радіо та доглядач музею «Українського радіо» Анатолій Табаченко

• Читайте також: Радіодинастія. Анатолій і Юрій Табаченки пропрацювали на «Українському радіо» вже пів століття

«Мені дуже приємно, що ви проявили інтерес до нашої установи, бо насправді “Українське радіо” — це початок, із якого пішла вся ця потужна галузь українського телебачення і радіо. Це медіа, яке може змінювати політику, впливати на суспільство, формувати громадську думку. Значення радіо для суспільства важко переоцінити», — сказав Анатолій Табаченко, вітаючи гостей музею.

Під час екскурсії в Музеї «Українського радіо»

Він запропонував молоді поглянути на історію радіо в ширшому контексті.

«Радіо виникло понад сто років тому. Треба уявити, яким був тоді світ, якою була Україна, яким був рівень науки і техніки. Радіо належить до тих винаходів, які ніби визрівають одночасно в різних куточках світу. Коли суспільство досягає певного рівня розвитку і виникає потреба, такий винахід обов’язково з’являється», — розповів Анатолій Табаченко.

Особливу увагу екскурсовод приділив історії становлення «Українського радіо» та його ролі у збереженні національної ідентичності.

«Яким було радіо, такою була й Україна. Воно завжди залишалося українським — через мову, через пісню, через дух. Навіть у найжорсткіші часи цензури це відчувалося. Радіо було і залишається частиною української історії», — розповів Анатолій Табаченко.

Анатолій Табаченко розповідає про експонати Музею «Українського радіо»

Музей «Українського радіо» зберігає більш як 100-літню історію українського мовлення. Він був облаштований до 80-річчя першого радіомовника України. Серед його експонатів — старовинна звукозаписувальна техніка, раритетні радіоприймачі, репортерські магнітофони, історичні документи, унікальні фотографії та афіші. Тож молодь під час екскурсії мала можливість доторкнутися до унікальних експонатів, послухати перші позивні та їхній сучасний варіант і послухати історії ветерана радіо.

У музеї «Українського радіо»

Анатолій Табаченко демонструє репортерський магнітофон

Окрему увагу під час екскурсії Анатолій Табаченко звернув на, здавалося б, непримітний експонат музею — стару адресну табличку «Хрещатик, 26». Для ветерана «Українського радіо» вона є не просто частиною міського простору, а символом цілого етапу в історії українського мовлення.

«Для багатьох поколінь українців ця адреса стала уособленням української мови, культури й духу. Одного разу я йшов на роботу і випадково побачив, як знімають стару табличку “Хрещатик, 26”. Зрозумів, що її можуть просто викинути. Тож забрав її й приніс до музею “Українського радіо”. Адже це не просто адреса — це частина історії українського мовлення, яку важливо зберегти», — розповів Анатолій Табаченко.

За його словами, місце, де нині працює Суспільне, понад століття було пов’язане з комунікаціями.

«Ще у XIX столітті ця локація асоціювалася зі зв’язком і передачею інформації. А саму будівлю почали зводити у 1912 році як одну з найкращих у Європі телефонно-телеграфних станцій. Тут працювали телеграфісти, які мали особливий статус і навіть підписували документи про нерозголошення, адже могли чути розмови впливових людей. Це була престижна й відповідальна робота», — розповів Анатолій Табаченко.

Анатолій Табаченко показує фото будівлі Радіотеатру на Хрещатику (1939 рік)

Показуючи архівні світлини, екскурсовод простежив історію будівлі, яка пережила Другу світову війну та відбудову Києва.

«Коли у 1941 році Хрещатик був практично знищений, ця споруда дивом уціліла. Можливо, десь не спрацювала вибухівка або сталися якісь інші обставини, але будинок залишився стояти. Саме тому після війни його обрали для створення Київського телерадіоцентру. Тут уже були міцні стіни, з якими можна було працювати. Відбудова розпочалася у 1949 році, й буквально за два роки вдалося створити сучасний на той час медійний центр», — розповів Анатолій Табаченко.

Він додав, що до відновлення будівлі долучився архітектор Анатолій Єлізаров, який брав участь у відбудові повоєнного Хрещатика. На думку Анатолія Табаченка, саме Хрещатик, 26 став ідеальним місцем для українського мовлення.

«Я часто думав про те, що все сталося дуже правильно. Радіо має бути в центрі столиці, але водночас трохи осторонь від надмірного міського шуму. Будівля опинилася саме в такому місці. Тут поєдналися історія, символізм і практичність. Тому здається, що все стало на свої місця», — сказав ветеран радіо.

6 листопада 1951 року Київський телерадіоцентр офіційно розпочав роботу. Для свого часу він був одним із найсучасніших у Європі. Будівля пережила й новітні випробування. Екскурсовод нагадав про масштабну пожежу 1996 року та сучасні виклики воєнного часу.

«У 1996 році тут сталася велика пожежа. На щастя, завдяки роботі рятувальників будівлю вдалося врятувати. А вже в наш час, після російських обстрілів телевізійної інфраструктури, частина телевізійних служб знову повернулася сюди. Тож Хрещатик, 26 продовжує виконувати свою місію — бути серцем українського мовлення», — підсумував Анатолій Табаченко.

• Читайте також: Від гучномовців на дахах до мовлення в інтернеті: історія «Українського радіо» в архівних знімках

А далі від історії першого українського радіомовника Анатолій Табаченко провів учасників екскурсії до сучасності. Тобто до сучасних радійних студій — «Українського радіо», радіо «Культура» та радіо «Промінь». Показуючи радійний комплекс, Анатолій Табаченко зауважив, що потрапити сюди можуть далеко не всі.

Екскурсія будівлею Суспільного продовжилась у радійному просторі

«Щоб сюди потрапити, потрібно мати спеціальну перепустку. Багато людей, які все життя працювали на Українському радіо, жодного разу не заходили за цей поріг. Тут працюють лише ті, хто безпосередньо виходить в ефір або забезпечує його технічно. Тож вам сьогодні справді пощастило», — сказав він.

За словами ветерана радіо, кожен із каналів має власний характер і власну аудиторію.

«У нас усі канали різні. Вони створені для того, щоб задовольняти найрізноманітніші запити слухачів. Якщо образно говорити, то Українське радіо — це суспільно-політичний розмовний канал. А “Промінь” — молодіжний, динамічний, сучасний. Це відчувається і в стилі мовлення, і в атмосфері студій, і в тому, як працюють ведучі», — розповів Анатолій Табаченко.

Учасники екскурсії у студії «Українського радіо»

Молодь побувала в студії радіо «Промінь». Торік, до 60-річного ювілею радіостанції, тут оновили простір, врахувавши можливості як для радіоефірів, так і для відеоформатів. Оскільки команда «Променя» працює з новими форматами, є мультиплатформним простором із власним ютуб-каналом, записами інтерв’ю, стендап-проєктами та колабораціями з артистами, коміками й музикантами, то і студія облаштована відповідно до сучасних вимог.

Молодь побувала у студії радіо «Промінь»

«Саме звідси йдуть трансляції спортивних змагань, чемпіонатів світу з футболу, Євробачення. Тут установлене одне з найкращих і найсучасніших обладнань. Для молодіжного радіо важливо не лише те, що звучить в ефірі, а й швидкість та якість роботи команди», — пояснив Анатолій Табаченко.

Наступною зупинкою стала студія телевізійна. Учасники екскурсії побували у кросплатформному мультимедійному ньюзрумі Суспільного — NewsHouse, відкриття якого відбулось у листопаді 2021 року. Його робота побудована за тими ж принципами, які застосовують великі міжнародні мовники, включаючи BBC та Deutsche Welle. Новини тут створюють із використанням всіх платформ: телебачення, радіо, сайту та соціальних мереж.

NewsHouse Суспільного мовлення

Про телевізійну кухню молоді розповів директор департаменту адміністрування дирекції інформаційного мовлення Суспільного Вадим Соколюк.

Вадим Соколюк розповідає, як створюється інформаційний контент

Він пояснив, що створення кожного випуску новин — це робота великої команди.

«У будні ми готуємо вісім телевізійних випусків новин на добу, а у вихідні новини виходять щогодини. Щойно завершується один випуск, команда одразу починає працювати над наступним. Це безперервний процес», — сказав Вадим Соколюк.

За його словами, інформаційний продукт Суспільного створюється завдяки співпраці центральної редакції, регіональних філій і міжнародних кореспондентів.

«Наші випуски складаються з сюжетів журналістів центральної редакції та матеріалів колег із регіонів. Крім того, ми активно використовуємо прямі ввімкнення. Якщо відбувається важлива подія в Україні чи за кордоном, ми можемо оперативно вийти на зв’язок із нашими кореспондентами. Сьогодні у нас працюють журналістки в Брюсселі, Лондоні та Вашингтоні. Це дозволяє отримувати інформацію безпосередньо з місця подій», — розповів Вадим Соколюк.

• Читайте також: «Ми будуємо історичне місце, яке стане серцем свободи слова в Україні», — Дмитро Хільченко і Тетяна Кисельчук про NewsHouse 2.0

Також він розповів, що прямий ефір завжди залишається непередбачуваним.

«Новини можуть кардинально змінитися за кілька хвилин до виходу в ефір. Буває, що важлива подія стається просто під час випуску. Тоді режисер передає інформацію ведучій через навушник, і вона одразу повідомляє про це глядачам. Тому прямий ефір — це завжди поєднання професіоналізму, швидких рішень і певного рівня стресу», — пояснив Вадим Соколюк.

Також учасники екскурсії дізналися, як працює команда під час повітряних тривог.

«Для нас безпека людей є пріоритетом. Якщо в Києві оголошують повітряну тривогу, ведуча повідомляє про це в ефірі, після чого вся команда спускається до укриття. Там облаштована резервна студія, звідки ми можемо продовжувати роботу. Таким чином ми одночасно дбаємо про безпеку працівників і забезпечуємо безперервність мовлення», — пояснив Вадим Соколюк.

Він також сказав, що сучасне інформаційне мовлення давно не обмежується лише телебаченням.

«Наше завдання — поширювати новини на всіх платформах, де є аудиторія. Тому одна й та сама новина одночасно працює на телебаченні, радіо, сайті, в ютубі та в соціальних мережах. Над цим працюють десятки людей різних спеціальностей», — розповів він.

Екскурсія дозволила молодим громадським активістам побачити Суспільне не лише як медіа, а як складний багатоплатформний механізм, у якому поєднуються столітня історія українського мовлення, сучасні технології та щоденна робота сотень професіоналів. Для багатьох учасників це стало можливістю по-новому поглянути на роль незалежних медіа та зрозуміти, як створюється контент, який щодня формує інформаційну картину країни.

Фото: Ігор Васильєв, «Детектор медіа»

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР  «Єднання».