Старт нових перегонів на лафетах: ким був для Путіна Сергій Іванов

26 червня 2026 року помер Сергій Іванов – дуже важлива людина в системі путінської влади та російського режиму. Йому було 73 роки - стільки ж, як і Путіну.

На цьому цікаві збіги не закінчуються, адже Іванов був давнім міньйоном російського диктатора і навіть розглядався як тимчасовий замінник Путіна.

24 Канал розповідає, хто такий Сергій Іванов і яке місце займав у путінській системі.

Друг Путіна по КДБ

Сергій Іванов народився 31 січня 1953 року в Санкт-Петербурзі, який тоді був Лєнінградом. Він кадровий співробітник радянських спецслужб – "КГБ" (українською Комітет Державної Безпеки або просто "Гебня").

Іванов – ровесник Путіна, вони працювали в КДБ разом, починали в Лєнінграді в 1970-х у Першому відділі Управління КДБ по місту та області, тобто шукали "іноземних шпигунів" і "кошмарили" дисидентів.

Згодом доля їх розлучила. Путіна направили перекладати папірці в архів у Дрездені, а Сергій Іванов працював в резидентурі в Кенії та Фінляндії. Судячи з того, що обидва напрямки, м'яко кажучи, не були ключовими для СРСР, можна зробити висновок, що і Іванов зірок з неба в радянській розвідці не хапав і білою кісткою не був.

Права рука російського диктатора

Розпад СРСР запустив для обох "соціальні ліфти" – Путін прибився до команди мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака, а Іванов пероейшов до Служби зовнішньої розвідки Росії, де служив до 1998 року і став заступником керівника і куратором європейського напрямку, поки не був покликаний старим товаришем Путіним на нову службу.

Іванова та Путіна пов'язує давня дружба / фото – РІА "Новості"

Путіна якраз готувалися призначити спадкоємцем хилого Єльцина й дали на відкуп цілу ФСБ (російська версія КГБ). Іванов пішов на ротацію та в серпні 1998 року став заступником Путіна. 15 листопада 1999 року Путін, який вже став прем'єром, вибив другу нову посаду та підвищив Іванова до Секретаря Ради Безпеки (пост був вакантним, але перед тим його обіймав Путін).

Це призначення фактично означало легітимізацію Іванова як правої руки Путіна, майбутнього президента Росії.

У 2001-му Путін перекинув Іванова на пост міністра оборони. Фактично це було порушення усіх неписаних правил, адже "гебіст" не мав командувати військовими.

Втім, саме це задумав Путін і Іванов старанно виконував його план по узурпації влади в країни силами вихідців з КДБ. Саме в цій якості Іванов керував Другої чеченською війною та є відповідальним за численні воєнні злочини.

"Гебіст" Іванов усім своїм видом показує, що є чужим для армії / фото – РІА "Новості"

Сергій Іванов також розглядався Путіним як тимчасовий президент після того, як Путін відбув свої перші два строки. Втім, у підсумку цю позицію обійняв Дмитро Мєдвєдєв, як найбільш безпорадний кандидат, який не зможе усунути Путіна та погодиться віддати владу добровільно.

В Іванові таку людину Путін вочевидь не бачив. Але саме його Путін приставив "смотрящім" за Мєдвєдєвим наприкінці його каденції.

Іванов кілька місяців був головою патронажної служби Мєдвєдєва – Адміністрації президента, а після повернення Путіна залишався на цій позиції до 2016 року.

М'яка опала, останні роки та смерть

Після цього вплив Іванова пішов по низхідній – він мав чимало посад, але здебільшого на ухвалення рішень не впливав.

Іванов мав шанс стати тимчасовим президентом Росії / фото – РІА "Новості"

Не входив він і до "ближнього кола". Втім, це не заважало йому та членам його родини багатіти, отримуючи свою частку корупційної ренти, якою оточення Путіна обклало всю Росію.

Дурні гроші дозволили Іванову сконцентруватися на хобі, яким завжди був спорт, а саме - баскетбол. Свого часу Іванов чимало витратив державних грошей на свою улюблену іграшку – баскетбольний і футбольний ЦСКА. Він купив для "армійців" топових тренерів і найкращих гравців, але навіть великі гроші не завжди були гарантією успіху.

Найпоказовіша історія - Фінал Чотирьох баскетбольної Євроліги у Стамбулі 2012 року, куди Іванов і його команда їхали головними фаворитами та майже переможцями. Але всі карти росіянам сплутав грецький “Олімпіакос”, який сенсаційно переміг ЦСКА. Тому росіянам довелося сісти в калюжу і достроково залишати Стамбул, де вже були накриті столи для святкування успіху, якого не сталося.

Іванов витрачав десятки мільйонів на свої спортивні іграшки / фото – РІА "Новості"

Символічно, що першими про смерть Іванова повідомили баскетбольні чиновники. Це зробила пресс-служба турніру, куратором якого він був, – "Єдиної ліги ВТБ", яку в народі через Іванова та його бекграунд називали "Ліга КГБ".

Почесний президент Єдиної Ліги ВТБ помер у віці 73 років. Єдина Ліга ВТБ висловлює глибоке співчуття рідним, близьким, друзям та колегам Сергія Борисовича Іванова, – йдеться у повідомленні.

Сигнал для Путіна

Причини смерті наразі невідомі, але відомо, що в останні роки Іванов хворів і на фото виглядав просто жахливо.

Також тут важко утриматися від паралелей з 1980-ми, які стали відомі як "перегони на лафетах".

Тоді масово почали помирати правителі та представники радянської еліти. Урочисті церемонії поховання Брежнєва, Андропова, Черненка, Суслова та інших радянських бонз стали ніби нормою і звичайним фоном для СРСР.

Також ті "перегони" стали передвісником краху радянської імперії. З огляду на те, що Іванову, як і Путіну, було 73 роки, диктатор точно має згадати про це і подумати про вічне.