/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F4%2Fb60ac1869bfb3376b9c58d765d446f2f.jpg)
Таємна зустріч Путіна і Лукашенка: що передувало подіям на Валдаї?
26 червня, в п'ятницю, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко прибув до Російської Федерації для зустрічі з Володимиром Путіним. Це відбулося на Валдаї, в резиденції російського лідера, що вже саме по собі було несподіваним, адже Путін рідко запрошує міжнародних лідерів до цього місця.
Напередодні візиту, Лукашенко зробив резонансну заяву, стверджуючи, що контактував із представниками президента України Володимира Зеленського. Він наголосив, що Білорусь не повинна бути втягнута у війну, намагаючись дистанціюватися від прямої участі у конфлікті.
Однак цим заявам передував ультиматум від України. 19 червня Володимир Зеленський вимагав від Мінська демонтувати чотири ретранслятори в Гомельській та Брестській областях, які, за даними української сторони, Росія використовувала для коригування ударів дронами по житлових районах та цивільній інфраструктурі України.
Цікаво, що вже 22 червня ретранслятори, які використовувалися для коригування російських ударів з території Білорусі, припинили свою роботу. Цю інформацію підтвердили українські прикордонники, зафіксувавши зниження інтенсивності атак дронів з білоруського напрямку через Чернігівщину.
Зустріч на Валдаї пройшла за зачиненими дверима, без присутності журналістів та без опублікованих фото чи відео. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков повідомив, що сторони обговорили питання регіональної безпеки, торговельно-економічного співробітництва та порядок денний Союзної держави.
Наслідком цих переговорів не стало жодних заяв для ЗМІ чи підписання документів, що підкреслило закритий формат зустрічі. У Кремлі зазначили, що лідери в форматі "тет-а-тет" обговорили "торговельно-економічну взаємодію та реалізацію спільних проєктів у сфері економіки, а також питання, пов'язані з регіональною безпекою".
Раніше українська влада неодноразово застерігала, що Білорусь може знову стати плацдармом для російських атак, як це вже відбулося на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Постійне військове співробітництво між Москвою та Мінськом викликає дедалі більше занепокоєння у партнерів України, а білоруський Об’єднаний перехідний кабінет заявляв про високу ймовірність прямої участі Білорусі у війні.
На тлі цих подій командувач Нацгвардії України генерал-майор Олександр Півненко наголосив, що загроза з боку РФ через територію Білорусі може стати реальною виключно у випадку концентрації близько 70 тисяч військових. Однак Сили оборони України роблять усе можливе для запобігання такому розвитку подій.
"Президенти спілкуються без фото та відео – формат закритий, тет-а-тет. Тим для обговорення, як ми всі розуміємо, є багато", — йдеться у повідомленні білоруської пропагандистської агенції.
"Відбулася розмова між Путіним і Лукашенком, зміст якої стала відома розвідці. Білорусь тим часом дедалі глибше інтегрується у воєнну систему РФ: надає полігони для підготовки російських військ, проводить спільні навчання, лікує поранених окупантів, а у Гомельській області — прикордонній з Україною — зводить масштабну військову інфраструктуру", — 15 травня повідомив президент України Володимир Зеленський.
Таємнича зустріч на Валдаї, оповита відсутністю публічності, залишає чимало питань щодо подальших кроків обох держав. Хоча Білорусь зробила поступки щодо українських вимог, рівень інтеграції її військової системи з російською залишається високим, що зберігає напруженість у регіоні та не виключає подальших несподіваних поворотів.