Уклонистам здесь больше не рады: как ЕС меняет правила защиты для украинцев

Єврокомісія хоче продовжити тимчасовий захист для українців ще на рік – але не всім.

26 червня єврокомісар з питань внутрішніх справ Магнус Бруннер презентував нову пропозицію щодо продовження дії відповідної директиви ЄС.

Єврокомісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року – але відтепер відмовляти тим, що згідно із законодавством України є військовозобов’язаними і не можуть легально виїздити за кордон.

Тепер, за процедурою, проєкт змін до директиви має затвердити Рада ЄС.

Вже наступного тижня він буде на столі європейських дипломатів.

Остаточне ухвалення планують до літніх відпусток, які в єврочиновників починаються у середині липня.

Утім, це – офіційно.

А в реальності проєкти, особливо такої політичної ваги, Єврокомісія зазвичай наперед узгоджує з ключовими країнами – тож є підстави вважати, що неофіційно принаймні частина столиць вже погодилася на нього.

Щойно проєкт затвердять – а це майже гарантовано, адже для цього не потрібне одностайне голосування всіх 27 держав, лише кваліфікована більшість, –.

двері в ЄС для бажаючих сховатися там від служби в ЗСУ зачинять.

Чи можна буде українцям призовного віку подаватися на інші види прихистку в Євросоюзі, чи будуть винятки для добровольців та коли рішення має набути чинності – про все це і багато іншого читайте у цьому матеріалі, для підготовки якого кореспондентка "Євро.

Правди" в Брюсселі поспілкувалася з європосадовцями, причетними до підготовки пропозиції.

Про кого йдеться.

За даними Євростату, станом на березень 2026 року 4,33 мільйона українців та українок перебували під тимчасовим захистом у ЄС внаслідок російської агресії.

Найбільше – в Німеччині (1 274 955 осіб, або 29,4% від загальної кількості в ЄС), Польщі (961 405) та Чехії (379 820).

Найвищі показники на душу населення були в Чехії (34,8 на 1000 осіб), Польщі (26,3) та Словаччині (26,2).

Серед осіб, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС, 26,6% – чоловіки (43,3% – жінки та 30,1% – діти).

"Сьогодні ми представляємо пропозицію щодо продовження тимчасового захисту ще на один рік – до 4 березня 2028 року", – заявив Бруннер у пʼятницю, 26 червня.

Водночас він повідомив, що після детальних переговорів з українською стороною ЄС вирішив врахувати в новій пропозиції "оборонні потреби та зростаючі потреби у відновленні України":.

"Щоб зберегти довіру до системи захисту та узгодити її з законними потребами України, ми пропонуємо цілеспрямоване коригування.

Наша пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не повинен надаватися новоприбулим особам, яким не дозволено виїжджати з України через їхні військові зобов'язання згідно з українським законодавством".

"Це те, про що Україна нас просила – і ми це робимо", – додав Магнус Бруннер.

Що це означає на практиці?.

Чоловікам почнуть відмовляти.

З моменту набуття чинності змінами до директиви (після затвердження Радою ЄС кваліфікованою більшістю та офіційної публікації) тимчасовий захист не надаватимуть військовозобовʼязаним українцям.

Насамперед йдеться про чоловіків віком 23-60 років, які за законом не мають права виїжджати за межі України.

Але не лише про них.

Чоловікам, молодшим за 23 роки, та жінкам, які добровільно приєдналися до лав ЗСУ, також буде відмовлено в отриманні тимчасового захисту, поки вони не звільняться з армії.

Так само, якщо особа є військовим чи військовозобовʼязаним і виїде в ЄС легально, за наявності відповідного дозволу на поїздку, – у разі неповернення в Україну також не матиме право на тимчасовий захист і всі повʼязані з ним пільги.

Ухвалювати рішення про надання тимчасового захисту будуть так.

Скажімо, хтось із чоловіків 23-60 років прибуває до ЄС і просить про тимчасовий захист.

Органи держав-членів своєю чергою проситимуть заявника підтвердити документально, що він має право легально виїхати з України.

Тобто треба буде надати документ, який звільняє цю особу від військового обов'язку в Україні і, отже, дозволяє легально подорожувати до Європи.

Ще один важливий момент: рішення не матиме зворотної дії.

Ті, хто на момент публікації нового законодавчого акта вже живе в ЄС під тимчасовим захистом, можуть бути спокійні: на них його дія не пошириться.

Депортувати назад в Україну нікого з них не будуть.

Принаймні, поки що.

Те саме стосується чоловіків, яким виповнилося 23 роки під час перебування в ЄС під тимчасовим захистом: його дія буде продовжуватися на загальних підставах.

У Раді Європи попередили про дискримінацію.

Напередодні презентації пропозиції Єврокомісії комісар з прав людини Ради Європи Майкл О'Флаерті опублікував заяву-спостереження, в якій закликав європейські країни не поспішати зі згортанням тимчасового захисту та програм підтримки українців, що виїхали до Європи через війну.

"Будь-які зміни щодо захисту переміщених з України осіб повинні відповідати принципам міжнародного права щодо біженців та прав людини.

Головним серед них є принцип невислання (non-refoulement).

Крім того, припинення статусу захисту слід розглядати лише тоді, коли обставини в країні походження змінилися фундаментальним, стабільним і тривалим чином, достатнім для забезпечення безпечного та гідного повернення", – йдеться в документі.

Комісар переконаний, що "жоден регіон України не слід вважати безпечним".

Більше того, "не всі потреби в захисті зникнуть після відновлення миру.".

О’Флаерті також наголосив, що будь-які обмеження доступу до колективного тимчасового захисту (на рівні ЄС та на національному рівні) повинні бути обґрунтовані відповідно до міжнародних зобов’язань держав у сфері прав людини.

"Щодо потенційного виключення з-під дії тимчасового захисту українських чоловіків призовного віку комісар зазначає: вимога до громадян проходити військову службу є допустимою згідно з міжнародним правом.

Він визнає, що призов на військову службу з боку української влади є законним для забезпечення реалізації Україною права на самооборону проти російської агресії.

"Той факт, що обов’язкова військова служба дозволена міжнародним правом в одній державі, не скасовує, проте, зобов’язання інших держав щодо міжнародного захисту", – йдеться в заяві.

Комісар нагадав, що директива про тимчасовий захист та національні схеми тимчасового захисту для українців були встановлені на основі загальної ситуації в Україні та загальних ризиків для всіх людей в країні.

"Виключення цілої групи за ознакою статі та віку потребує обґрунтування відповідно до міжнародних стандартів протидії дискримінації… Окрім доступу до колективного захисту питання, що стосуються призову або умов військової служби, можуть призвести до обґрунтованих індивідуальних заяв про надання захисту", – підкреслив він.

Альтернативна лазівка: біженство як воно є.

У ЄС заперечують наявність дискримінації у новій пропозиції Єврокомісії й підтверджують: дезертири та ухилянти можуть подаватися на альтернативні види захисту в ЄС.

Тобто на "статус біженця на загальних підставах".

"Це – не дискримінація, це те, про що нас просили українці (українська влада.

– "ЄП").

Щодо загальної процедури надання притулку нічого не змінюється.

Будь-хто завжди може подати заяву на надання притулку в ЄС", – запевнив "Євро.

Правду" один з експертів з євроінституцій.

Справді, після того, як чоловікам призовного віку почнуть відмовляти у тимчасовому захисті, вони можуть просити прихистку в ЄС – але вже в статусі звичайних біженців та на загальних підставах.

І, як розповіли "Євро.

Правді" європейські експерти, зможуть робити це доволі успішно.

Тут треба дещо пояснити.

Будь-яка особа навряд чи зможе отримати статус біженця в ЄС, якщо єдиною причиною для її дезертирства з армії або ухилення від призову є небажання проходити військову службу чи страх перед бойовими діями.

Однак умови служби з порушенням прав людини або наслідки, пов’язані з ухиленням від військової служби, можуть бути прирівняні до переслідувань згідно з Конвенцією про статус біженців.

Наприклад, у випадках непропорційного або свавільного покарання, дискримінації, катувань та нелюдського поводження, а також незаконного позбавлення волі.

Ще одна причина, яку ухилянт чи дезертир може заявити, подаючись на біженство в ЄС – відмова від військової служби з міркувань совісті, а також неможливість альтернативної служби.

Українцям запропонують добровільне повернення.

Продовжуючи термін дії тимчасового захисту ще на рік, ЄС не виключає, що рано чи пізно відмовиться від цього статусу взагалі.

Тоді українців можуть перевести на інші статуси легального перебування в ЄС.

Або ж – повернути їх додому.

"Сьогодні ми запускаємо пілотну програму добровільного повернення та відновлення, спрямовану на підтримку тих, хто бажає повернутися в Україну вже зараз, через надання інформаційної допомоги щодо процесу повернення в Україну", – повідомив 26 червня єврокомісар Бруннер.

Як розповіли "Євро.

Правді" два європейські посадовці, обізнані з деталями пілотного проєкту, він "спрямований на те, щоб українці, які перебувають у Європейському Союзі, могли краще розуміти ситуацію на місцях в Україні, у конкретному населеному пункті, з погляду житла, освіти, медичного обслуговування – і зрозуміти, чи готові вони повертатися туди.

Єврокомісар одразу уточнив: програма перебуває на початковій стадії розробки.

Планується, що вона запрацює до кінця 2026 року.

А в ідеалі європейці бачать поступовий перехід від системи екстреного захисту до більш стабільних правових рішень для українських біженців у ЄС протягом кількох наступних років.

Авторка: Тетяна Висоцька,.

журналістка "Європейської правди".