Від моря до гірської річки: де на дітей чатує найбільша небезпека і як уберегтися

Щороку вода забирає життя дітей. І зазвичай поруч були дорослі, дитина вміла плавати або ж водойма виглядала безпечною. Про те, як попередити нещасний випадок на воді, чому надувні круги і матраци не захистять від утоплення, а також що робити, коли дитина пішла під воду, - читайте у матеріалі Коротко про.

Наглядайте за дітьми!

Літо лише набирає обертів, а новини вже рясніють страшними повідомленнями. На Одещині у відкрите море хвилею віднесло 10-річну дівчинку на надувному крузі. На Закарпатті у річці Тиса потонув 10-річний хлопчик. На Буковині водолази шукають трьох дітей і дорослого, які зникли у водах ріки Дністер. На Рівненщині у водоймах в різних районах області загинули троє підлітків. І це новини тільки за останній тиждень.

- Діти не думають про небезпеку, у спекотні дні, та ще й на канікулах хочуть піти похлюпатися на річку, ставок, озеро, - розповідає Коротко про начальниця сектору зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю Наталія Батир. – Тому батькам обов’язково треба проводити з дітьми бесіди, розповідати правила безпеки на водоймах, запитувати, де вони перебувають, контролювати їх хоча б за допомогою телефону, бо ж під час канікул, коли діти вдома, батьки здебільшого на роботі. Якщо є можливість, просіть наглядати за дітьми родичів, які живуть поряд. Не залишайте малих без нагляду.

Найважливіше правило, яке треба запам’ятати назавжди: біля води дитина не повинна залишатися сама. Навіть якщо малюк грається на березі, а вода лише по щиколотку, ризик залишається високим. Маленькі діти можуть втратити рівновагу, перечепитися чи послизнутися. Для біди достатньо кількох секунд.

Особливо небезпечно, коли дорослі відволікаються на телефон, розмову чи приготування їжі. У рятувальників навіть є поняття «утоплення під час секундної неуважності». Тому якщо дитина у воді або на березі, хоча б один дорослий має постійно стежити саме за нею.

Але з підлітками це правило не діє. «Я вже дорослий/доросла» - відмахуються від батьківських повчань ці «дорослі» діти. При цьому рятувальники кажуть, що багато трагедій стається саме з тими, кому від 12 до 18 років. Бо ж тут біді на руку грає підліткова самовпевненість.

У цьому віці діти часто переоцінюють свої можливості. Вони прагнуть справити враження на друзів, стрибають із висоти, перепливають річки наввипередки або запливають надто далеко. Проблема в тому, що навіть хороші плавці можуть не впоратися з течією, холодною водою чи раптовою судомою. Саме тому більшість правил безпеки однаково стосуються і тих дітей, які плавати вміють, і тих, які лише навчаються. Тільки от розмова про безпеку має бути не формальною забороною, а чесним поясненням наслідків.

Згадаймо і про надувні круги та матраци. Багато батьків помилково вважають, що такі плавзасоби зможуть захистити дитину від утоплення. Насправді сильний вітер або течія здатні дуже швидко віднести круг, іграшку, матрац з малим пасажиром далеко від берега. Крім того, дитина може вислизнути з круга, перевернутися разом із матрацом або злякатися, запанікувати. Для дітей значно безпечнішими є спеціальні рятувальні жилети відповідного розміру.

Гірська річка – не місце для відпочинку

Існує кілька місць, які щороку стають пастками навіть для дорослих. Почнімо з гірських річок. Вони здаються неглибокими і спокійними. Насправді течія там може бути дуже потужною навіть на мілководді.

- Уж, Латориця, Тиса – відомі гірські річки на Закарпатті, і вони передбачають заборону купання, бо там стрімка течія, - пояснює Наталія Батир. – Всі чули про трагедію на Берегівщині (тіло 10-річного хлопчика знайшли у річці Тиса через 2 доби після зникнення. – Авт.). Саме стрімка течія стала причиною того, що дитина не втрималася на плаву. Хлопчика віднесло водою далі по руслу річки приблизно за 4 км від місця зникнення. Згадаймо річку Уж. Вона має багато набережних, і, в принципі, люди могли б там купатися. Але гірську річку не можна визначити місцем відпочинку, тому що є і стрімка течія, і перепади температур.

Останнє, до речі, призводить до судом або шокової реакції організму. Плавець втрачає орієнтир, його відносить стрімкою водою, і наслідки, зазвичай, трагічні.

Рятувальники щороку наголошують: обирайте для відпочинку місця, сертифіковані ДСНС України або ж ті, де чергують працівники такої служби. Якщо річка чи озеро не перевірене фахівцями, то там можуть бути місця, де глибина різко змінюється, вири. Людина робить крок - і раптом опиняється під водою. Особливо небезпечні водойми з каламутною водою, де дно не проглядається.

А як же море? Тут і вода прозора, і відпочивальників чимало. Так от з початку року на Одещині потонуло 11 людей, з яких 3 дітей. І це ще навіть не завершився перший місяць літа. Рятувальники нагадують, що від гріха подалі не треба відпочивати на стихійних пляжах. Відсутність рятувальних постів, неперевірені узбережжя, дно та пісок - це величезний ризик. Під водою можуть бути арматура, корчі, каміння, рибальські сітки чи інші небезпечні предмети, не кажучи вже про можливі уламки дронів чи ракет.

Згадаймо і про улюблену дитячу розвагу – стрибки у воду з тарзанки, пірсу, мосту, дамби. Такі веселі розваги часто призводять до травм і загибелі. Людина може вдаритися об дно, приховані камені або втратити свідомість після удару об воду. Бо ж невідомо, що знаходиться під водою. Один невдалий стрибок може закінчитися важкою травмою хребта.

Фахівці також радять не стрибати у воду одразу після тривалого перебування на сонці. Різкий перепад температур може спричинити спазм судин, запаморочення або навіть втрату свідомості.

- А можна взагалі заборонити людям, а тим паче дітям, підходити до несертифікованих місць відпочинку на водоймах? – запитую.

- Заборонити не можемо, так як не маємо таких повноважень, - відповідає Наталія Батир. – Але щороку проводимо інструктажі, спілкуємося з громадами, пояснюємо, просимо, нагадуємо про небезпеку. Але це як і зі спалюванням сухої рослинності – люди продовжують робити своє. Звикли ходити на той ставок чи річку або кар’єр - і ходять. Сподіваємося, що трагедії призведуть до змін свідомості громадян, люди будуть більш обережно ставитися до відпочинку на воді і будуть слідкувати за власними дітьми. Але трагічна статистика на воді невтішна.

Рахунок йде на секунди

Якщо заборонити не можна, то спробуємо попередити біду. Уявімо: дикий пляж, водойма, у воді хлюпаються діти. На перший погляд, все благополучно. Але головна небезпека полягає в тому, що дитина часто тоне зовсім не так, як показують у фільмах, коли малюк кричить, махає руками і кличе на допомогу.

Насправді все відбувається інакше. Людина, яка тоне, зазвичай не може голосно кричати, тому що всі сили витрачає на дихання. Насторожити повинні такі ознаки:

• дитина знаходиться у воді вертикально;
• голова закинута назад;
• рот періодично зникає під водою;
• очі скляні або розфокусовані;
• волосся закриває обличчя;
• рухи виглядають дивно або неприродно;
• дитина не реагує на звертання;
• намагається ніби піднятися по невидимій драбині.

Якщо здається, що з дитиною щось не так, не чекайте. Голосно покличте її. Не відповідає? Негайно дійте, бо ж рахунок йде на секунди!

Коли ж дитина зникла під водою, необхідно негайно викликати рятувальників за номером 112, 101 та швидку допомогу за номером 103.

Якщо дитина не дихає або перебуває без свідомості, необхідно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію (диспетчер екстреної служби може надати інструкції телефоном) та продовжувати її до приїзду медиків.

Навіть якщо дитину вдалося швидко витягнути на берег і вона почувається добре, медичний огляд є обов'язковим. Після потрапляння води до дихальних шляхів небезпечні ускладнення можуть розвинутися не одразу.

Важливо!

Перед походом до водойми варто нагадати дітям, що не можна:

• купатися без дорослих;
• запливати далеко від берега;
• пірнати у незнайомих місцях;
• стрибати з мостів і тарзанок;
• штовхати інших у воду;
• гратися у «топлення» чи інші небезпечні жарти;
• заходити у воду під час грози;
• користуватися матрацами і кругами далеко від берега.

А можна і треба:

• купатися лише у дозволених місцях;
• слухати вказівки дорослих;
• вдягати рятувальний жилет під час катання на човнах;
• виходити з води при перших ознаках втоми чи переохолодження; повідомляти дорослим, якщо другові стало погано.

Будьте обачні. Літо повинно залишати дітям спогади про сонце, канікули та пригоди, а не ставати причиною непоправного горя. Вода не пробачає помилок, а дитяча безпека починається з відповідальності тих, хто поруч.