Вареники з вишнею чи з вишнями? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Мені часто ставлять запитання про «рамки» і «межі»: «Чи правда, що треба замінювати сполуку «в рамках» на «в межах», бо перша – калька?». Це запитання одразу наштовхує на думку про мовностилістичний міф, і перш ніж його розвінчувати, я вирішила подивитися, хто його просуває.

Це Тарас Береза у книжці «Мова – не калька»: «Тримати себе в рамках – Тримати себе (триматися) в межах [пристойності (звичайності)]». Далі смішне: «Так кажуть: Тримати себе в руках. А ми радимо так: Тримати себе в шорах». (Кожен із нас – кінь?) Є в цій книжці ще такі недосконалі приклади: «У рамках діючого законодавства – У межах діючого законодавства». Чому ж не замінили «діючого» на «чинного»? І таке: «У рамках своєї компетенції – У межах своїх повноважень». Компетенція і повноваження – не одне й те саме!

Водночас Тарас Береза в книжці цитує професора Олександра Пономарева: «У рамках тієї політики слова, не схожі на російські, викидали з нашої мови або оголошували діалектними, застарілими, штучними, не зрозумілими народові тощо». Тобто професор не гребував сполукою «в рамках». Кому довіряти, вирішуйте самі.

Є ще один ресурс, який поширює цей мовностилістичний міф, – сайт Onlinecorrector, де «у рамках дослідження» виправляють на «у межах дослідження» та «у рамах дослідження». Тобто пішли ще далі: зʼявилися «рами». Є ще й «у рамцях». Читаємо оголошення в соцмережі: «В рамцях проєкту «Моя сорочка» запрошуємо усіх охочих освоїти нові техніки вишивання».

Виважену й адекватну позицію знаходимо в рубриці Бориса Рогози «Уроки державної мови», яку він вів у газеті «Хрещатик», а потім видав однойменну книжку. Ось що він пише: «У рамках чи у межах? Ці прийменникові словосполучення синонімічні й майже завжди взаємозамінні: у рамках (у межах) пристойності, роботи, встановленої програми, угоди, дозволеного. Але якщо йдеться про місцевість, географічні поняття, треба використовувати зворот у межах: у межах країни, у межах області, району, міста, села. Такі вислови типові для офіційно-ділового стилю».

Якщо зазирнемо у ГРАК, то побачимо, що «у/в рамках» вживається 240 тисяч разів. Це дуже багато, що свідчить про усталеність цієї сполуки. Натомість «у/в рамах» та «у/в рамцях» – всього кількасот, і то доводиться відфільтровувати випадки, де йдеться про картинні або віконні рами. Богдан Галайчук: «Крім мережі договорів, у рамах інтеграційного процесу виникла навіть одна інституція: міжнародній розʼємний і в справах морської та внутрішньої плавби суд з осідком у Ґдині» (1961). Зиновій Соколюк: «Істотна вимога, яку він тут висуває, є, щоб партія проводила свої постанови за посередництвом радянських органів у рамах радянської конституції» (1967).

«У рамцях» вживав Іван Огієнко: «Але цей широкий процес впливів відбувається теж у рамцях однієї й тієї самої мовної системи в межах її географічного простору ...» (1939). Цікаво, що в одному реченні він вжив «у рамцях» і «в межах». Також на «у рамцях» натрапляємо у Степана Бандери: «Вона жива і тривала, бо постала в імʼя безсмертної, великої, спільної всім ідеї та реалізувалася на державницькій плятформі – у рамцях державної формації» (1949).

Отже, висновків буде два. Перший: «у рамках» – не помилка, тож його не треба замінювати на «в межах», це паралельні форми. Другий: «у рамах» і «у рамцях» можна вживати теж, але це рідкісні варіанти. 

І насамкінець заувага: там, де це можна, краще взагалі не вживати подібних канцеляризмів. Наприклад: «навчальні заходи в рамках програми розвитку лінійних керівників» краще замінити на «навчальні заходи за програмою розвитку лінійних керівників». Таку пораду мені дала професорка Світлана Бибик, а я раджу взяти на озброєння і вам.

• 1 •

Микола, Київ: Українські дипломати і політики пишуть дописи про те, що відмовляються від польських нагород. В одних слово «орден» у родовому відмінку закінчується на «у», в інших на «а». Поясніть, хто правий: Буданов, який відмовляється «від ордена», чи Сибіга, який відмовляється «від ордену».

Правий Буданов. Якщо нагорода, то ордена; якщо організація, то ордену. Анатолій Дімаров писав: «У нашому полку навіть командири рот, та що там рот – батальйонів не мали жодного ордена, тож зрозуміло, як ми гордилися своїм лейтенантом». (І ні, «гордитися» – не помилка.) Дмитро Донцов: «Останні частини творили область Війська Запорозького – українського лицарського ордену, який всередині був уладжений автономно, а назовні признавав зверхню владу гетьмана».

• 2 •

Ольга Каденко: Блогер і військовослужбовець Сергій Іванов у фейсбуці написав: «Люди, які підтримували Орбана під час затримання наших інкасаторів, і люди, які сьогодні закликають лягти під забаганки Навроцького – одні й ті самі меншоварті шматки лайна». Чи правильно вжите слово «меншоварті»?

Ні, в українській мові нема такого слова. Є «меншовартісний».

• 3 •

Анатолій Саган: Перекладав колись Night Train Мартіна Еміса для КСД, передав заголовок як «Нічний поїзд». І що ви думаєте? З нього зробили «Нічний потяг». Вкусовщина-с. До речі, як це буде українською? 

У СУМ-11 є калька «смаківщина», але в ГРАКу її майже немає (27 уживань). Є трішки в публіцистиці: «Це було надлюдське, я хотів сказати – позбавлене найменшої смаківщини редагування, що відзначалось якоюсь компʼютерною точністю» («Кримська світлиця», 1995). Замість цієї кальки можна вживати слово «смакове». Хоча «смаківщина» є в СУМ-11 та орфографічному онлайн-словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Це слово ніяк не суперечить українському словотвору, адже суфікс -щин- здавна вживається також в іменниках з негативним відтінком значення (шароварщина, дідівщина, азаровщина тощо). Ну, а про польський pociąg замість «поїзд» навіть говорити нема чого. Люди від незнання української мови записують у росіянізми питомі українські слова. До речі, залізничники не кажуть «потяг» і жартують, що потяг буває тільки статевий.

• 4 •

Микола Очеретяний: Вареники з вишнями чи з вишнею? Чи правильно виробник «Три ведмеді» пише на упаковках вареників, що вони «з вишнею», маючи на увазі не одну ягідку, а збірне поняття?

Неправильно. Немає такого збірного поняття. «Вишня» – це тільки плодове дерево або один плід цього дерева. У варенику не один плід, а кілька, тому вареники з вишнями, полуницями, сливами тощо. У нередагованій публіцистиці в ГРАКу можна натрапити й на «вареники з вишнею», але у всіх письменників – «вареники з вишнями». Василь Земляк: «Щообіду бабуся приносила вареники з вишнями й інші жнивʼяні ласощі – як-не-як, а все-таки гість її онук Толя!»; Павло Загребельний: «Професор-хехесор! – кривив красиві різьблені губи Самусь, сидячи з Щусем-лісником у холодочку за хатою і безтурботно вмегелюючи Олелині пундики-мундики, що з них особливого згадування вимагають: борщ з голубʼятами, пшеничні товченики з курчатами, смажені лини завбільшки з ночовки, вареники з вишнями й з майським медом»; Всеволод Нестайко: «Йому снилися вареники з вишнями. Раптом один з вареників розліпився і голосом Сашка Цигана закричав: – Ану вставай, сонько!».

• 5 •

Олександр Неборак: Дотримуватися посту – постити, поститися чи постувати? Чую всі три слова. Яке ж правильне?

Усі три варіанти правильні, тобто абсолютні синоніми. У «по́сти́ти» і «по́сти́тися» – двоякий наголос. До речі, в СУМ-20 уже є слово «по́стити» у значенні «розміщувати пост (на інтернет-форумі, у соціальних мережах, блозі і т. ін.».

• 6 •

Валентина Туз: Чи правильно буде вживати замість «ховати» слово «хоронити» у значенні «закопувати померлого в землю»?

Так. «Ховати» і «хоронити» – синоніми. До того ж слово «похорон» вживаємо в першу чергу, тоді як «поховання» – частіше коли йдеться не про дію, а про місце захоронення.

• 7 •

Ніна Матієвська: У Новому Заповіті в перекладі Івана Огієнка читаємо: «І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Довги? Є таке слово?  

«Довг» є в усіх старих словниках, у Грінченка теж: «Голод мутить, а довг крутить». М. Коцюбинський: «Семен спродав трохи хліба й заплатив пану Янковському пʼятдесят карбованців довгу». Тобто це не росіянізм. Але дивно, що СУМ-20 подає його не як застаріле, а як діалектне. 

• 8 •

Марина Тищенко: Активний дієприкметник «обтягаючий / облягаючий» часто замінюють на «обтислий». Але хіба може бути обтислим одяг? Хіба не тіло, обтисле одягом?

Так. Тіло, обтисле обтягальним одягом.

• 9 •

Юрко Семенюк: Чи є в українській мові слово «попа»?

Немає. Якщо треба назвати лагідно, скажімо, дитячі сідниці, то дупка, дупця чи сіднички, а не попа чи попка. 

• 10 •

Раїса Жовква: Як правильно: «психоемоційне напруження» чи «психоемоційна напруга»?

Це абсолютні синоніми, але я віддаю перевагу «напрузі». 

«Главком»