Конституції України — 30 років: як нардепи за ніч ухвалили Основний Закон держави

У ніч із 27 на 28 червня 1996 року Верховна Рада майже добу безперервно працювала над Основним Законом. За лаштунками цього рішення були боротьба за повноваження між президентом і парламентом, десятки компромісів.

На той момент Україна вже майже п'ять років була незалежною, однак досі жила за Конституцією Української РСР 1978 року, хоч і з численними змінами.

Політичне протистояння навколо Основного Закону

Спроби створити нову Конституцію розпочалися одразу після проголошення незалежності, проте політична турбулентність початку 1990-х років призвела до гальмування процесу. Перша Конституційна комісія, яку очолювали Леонід Кравчук та Іван Плющ, виявилася нездатною довести справу до завершення через брак політичної волі та розбіжності у баченні майбутнього устрою. Парламент першого скликання достроково розпустився, так і не ухваливши Конституцію.

Після виборів президента та Верховної Ради у 1994 році було сформовано нову Конституційну комісію, співголовами якої стали новообраний президент Леонід Кучма та голова Верховної Ради Олександр Мороз. Їхнє бачення майбутнього України було протилежним.

Мороз, спираючись на ліву більшість у парламенті – комуністів і соціалістів, відстоював класичну парламентську республіку зі збереженням радянської системи рад. Кучма ж, навпаки, наполягав на президентській вертикалі..

Аби країна не скотилася у безвладдя, у червні 1995 року між президентом і парламентом було укладено Конституційний договір — тимчасова угода на один рік. Це означало, що у червні 1996 року політики мали прийняти повноцінну Конституцію.

Однак час йшов, а Основного Закону так і не було. Кучма пішов ва-банк і 26 червня 1996 року Рада національної безпеки та Рада регіонів при президентові виступили із критикою щодо затягування конституційного процесу.

Того ж дня Президент оголосив про призначення референдуму щодо ухвалення Конституції на 25 вересня, фактично посиливши політичний тиск на парламент.

У відповідь уже наступного дня Верховна Рада ухвалила постанову "Про процедуру розгляду проєкту Конституції України в другому читанні". Після цього розпочався безперервний парламентський марафон, який тривав майже 24 години, з яких останні 14 депутати працювали без жодної перерви.

Мова, прапор та тризуб: суперечки довкола Конституції

Вранці 27 червня 1996 року Олександр Мороз запропонував спецрежим — працювати без перерв до переможного кінця. Автобуси, які розвозили депутатів, скасували. Двері зачинилися.

"Я вніс пропозицію, щоби парламент працював безперервно. У нас було дві реєстрації — вранці й о 16-й годині. А я знав, що на 16-ту не зберуться депутати і засідання просто не можна буде проводити", – заявляв Мороз.

О 17:00 на трибуну піднявся голова Тимчасової спеціальної комісії Михайло Сирота. Наступні 16 годин він майже не сходив із неї, зачитуючи кожну з понад 160 статей та тисячі поправок. Пізніше цей марафон назвуть "подвигом Сироти", а його самого — батьком Конституції. 

Михайло Сирота, фото: Черськаська міська рада

Як зазначено на сайті Українського інституту національної пам'яті, найбільше дискусій викликали питання мови, статус Криму та державні символи. 

Ліві — комуністи та соціалісти, — категорично не погоджувалися на тризуб і синьо-жовтий прапор. Чимало суперечок викликало питання про статус Криму. Частина народних обранців, насамперед, праві — націоналістично налаштовані. — вважали, що достатньо обмежитись наданням півострову статусу звичайної області. 

Після неодноразових голосувань таки дійшли компромісу: ліві голосують за синьо-жовтий прапор, а праві — за автономію Криму. Питання стосовно мови також було неоднозначним, але зрештою українська стала єдиною державною мовою.

Ярослав Кендзьор, народний депутат I – VI скликань розповідав: "Я не знаю у Верховній Раді із 450 депутатів хоч одного, крім Михайла Сироти, який би витримав весь той конституційний процес. Я бував на засіданнях Конституційної комісії, я бачив на власні очі, що витворяли там представники Компартії та Соцпартії як члени Конституційної комісії, які вони абсурдні речі пропонували, щоби спровокувати, щоби розбіглися всі. Але він все витримав до останнього".

Михайло Сирота наприкінці марафону за парламентською трибуною., фото: Голос України

О 09:18 28 червня 1996 року Конституцію України винесли на остаточне голосування. Результатом голосування стало 315 голосів "за". Після оголошення результатів у сесійній залі почалися оплески. Депутати емоційно реагували на рішення, обіймалися.

У залі пролунав Державний Гімн України.