Пентагон переглядає підхід до виробництва зброї і робить ставку на дешеві ракети та оборонні стартапи — FT

У США все більше уваги приділяють стартапам із виготовлення зброї. Оскільки запаси боєприпасів країни скоротилися через війну з Іраном, пошук способів швидкого, дешевого та масштабного виробництва ракет став актуальнішим завданням, пише The Financial Times.

«Американський арсенал базується виключно на дорогих, вишуканих та складних у виробництві системах озброєння. Ми вступили в іншу еру ведення війни, і тепер США повинні змінитися», – сказав журналістам колишній чиновник Пентагону, відповідальний за оборонні інновації, Майкл Горовіц.

Америка виробляє лише 600 «Томагавків» щороку, і вони коштують близько 2,6 мільйона доларів кожна. PrSM та JASSM, два інші основні види ракет, коштують близько 1,6 мільйона та 1,9 мільйона доларів кожна.

Зараз в США є низка експериментальних проектів та програм закупівлі ракет і безпілотників. І деякі з цих ракет можна було б масово виробляти без значних витрат на заводах, які мають розростатися по всій Америці, коли настане воєнний час.

Ветеран армії США, представник оборонної компанії Co-Aspire (є розробником крилатої ракети RAACM для України) Даг Деннені вважає, що модель їхньої роботи з виготовлення ракет співставна із діяльністю McDonald's. За  його словами, кожна ракета достатньо проста, щоб її можна було зібрати за інструкцією, а нового механіка, оснащеного ручними інструментами, можна навчити збирати їх протягом місяця.

FT зазначає, що це лише один із низки оборонних стартапів та технологічних груп, які намагаються стимулювати темпи інновацій. Co-Aspire, яка працює над двома ракетами для Пентагону, удосконалила першу за чотири місяці та очікує завершити другу протягом п'яти місяців.

Інший стартап Castelion, якому вже три роки, отримав контракт на виробництво понад 12 000 гіперзвукових ракет протягом п'яти років. Але як тільки його завод у Нью-Мексико запрацює на повну потужність, компанія очікує виробляти 6 000 ракет щороку вартістю близько 400 000 доларів кожна. Компанія вже шукає можливості для будівництва нових виробничих потужностей в інших місцях.

«Маса має значення, вартість має значення, доступність має значення. Ви повинні з самого початку створити щось просте у виробництві та недороге, і це має вплинути на всі ваші інженерні рішення», – сказав співзасновник стартапу, колишній керівник SpaceX Ендрю Крайц.

За його словами, для прискорення збройного виробництва потрібно використовувати деталі, які вже широко виробляють.

Наприклад, компанія Co-Aspire розробила свою останню ракету таким чином, щоб вона складалась переважно з готових деталей, зокрема двигунів, які спочатку виготовлялися для любителів, що керують літаками на дистанційному управлінні. Castelion звернулася до компонентів, які часто зустрічаються в автомобілях.

Видання зазначає, що США десятиліттями готувалися до вражаючої кампанії з використанням складної зброї. Але  війна в Україні, яку Пентагон уважно вивчав, стала нагадуванням про те, що виснажлива високоінтенсивна війна – це гра чисел.

Досвід війни в Ірані підтвердив ці висновки: виробництво ракет, придатних для попередньої війни, цілком може призвести до програшу в наступному етапі. Тому важливість масового виробництва більше не є предметом дискусій у Пентагоні. Аналітики ще до війни в Ірані, спираючись на симуляції військових навчань, оцінювали, що США можуть вичерпати деякі ключові запаси протягом кількох тижнів в разі конфлікту з Китаєм.

Більші запаси ракет гарантували б, що Америка зможе вести тривалу війну, випускаючи сотні точних ракет на день, але з більшою потужністю та швидкістю, ніж односторонні ударні безпілотники, які стали поширеними в Україні та на Близькому Сході.

Тим не менше США почали нарощувати і виробництво дронів. У лютому вони вперше використали в бойових діях односторонній ударний дрон Lucas, реконструйований стартапом SpektreWorks на базі іранського Shahed-136. Пентагон планує розпочати їх масове виробництво та попросив потроїти свої витрати на дрони та пов'язані з ними технології до понад 74 мільярдів доларів наступного року.

Деннені каже, що нарощування виробництва зброї може мати вплив навіть у мирний час: «Це створює дуже вражаючий ефект стримування, оскільки наші супротивники знають, що ми можемо дуже швидко та недорого відтворити ці ракети та поповнити свої арсенали».

Однак співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Том Карако зазначає, що не все буде так гладко. Пентагону доведеться визнати, що дешевша зброя не буде такою точною чи надійною, як та, що була в минулому. Це означає, що збройним силам США, можливо, також доведеться бути більш гнучкими у своїх вимогах. Також він вказав, що Пентагону знадобляться великі замовлення, щоб оборонні групи могли масштабувати, випробовувати та розробляти нову зброю.

Однак  простіші ракети можуть мати й інші переваги: вони можуть скоротити час навчання молодих солдатів щодо їх використання, особливо враховуючи, наскільки складними можуть бути операційні системи старих ракетних систем.

«Все має бути інтуїтивно зрозумілим для них у використанні. Програмне забезпечення потрібно розробити так, щоб солдати використовували його так само, як вони використовують свої iPhone», — вважає колишній командувач ракетного полігону «Вайт-Сендс», де Пентагон випробовує нові ракети, Джон Феррарі.

Як підрахував американський  Центр стратегічних і міжнародних досліджень, війна з Іраном коштувала Пентагону близько 40 мільярдів доларів. У цю суму включили витрати на боєприпаси, втрачену техніку, а також збитки, яких зазнали військові бази. Водночас вона не враховує оперативні витрати, які вже заклали до бюджету Міністерства війни на 2026 фінансовий рік, що перевищує один трильйон доларів.Додатково Міністерству внутрішньої безпеки та Міністерству у справах ветеранів війна обійшлась близько одного мільярда доларів.