Удари по НПЗ загнали Путіна в кут: Пастухов назвав два сценарії

Головний підсумок тижня для Росії - не військовий і не економічний, а психологічний: у російському суспільстві починає змінюватися ставлення до війни, а сам Путін опинився перед розвилкою, де немає зручних варіантів. Так оцінює ситуацію російський політолог Володимир Пастухов.

Як передає "Хвиля", про це він сказав в ефірі YouTube-каналу "Ходорковський LIVE".

Тлом для розмови стали удари ЗСУ по російських НПЗ, бензинова криза, яка дісталася вже майже всіх регіонів, і напівблокада Криму, звідки продовжують виїжджати люди. За словами Пастухова, українська армія здобула перевагу в повітрі: до ударів углиб Росії додалося те, що дрони "Мадяра" долітають уже навіть до азійської частини країни.

Але ключове, наголошує політолог, відбувається в головах. Зростає нерозуміння, де поділася влада, і люди поступово починають усвідомлювати просту річ. "Цар - це теж боярин, тільки великий", - формулює Пастухов. Питання, як така величезна країна могла опинитися в настільки жалюгідному становищі, на його думку, висить у повітрі і вимагає відповіді.

Тут у Путіна постає велика розвилка. Перший варіант - ігнорувати все і далі тиснути на фронті, щоб ціною будь-яких втрат витиснути Україну з потрібної області. Це для нього найкомфортніший сценарій, але ресурсів на нього вже може не вистачити. Тоді залишається другий варіант - ескалація.

Пастухов проводить паралель: конфлікт Путіна з начальником Генштабу РФ Валерієм Герасимовим, який, на його думку, наростає, дзеркально повторює суперечку Залужного і Зеленського, що спалахнула приблизно три роки тому. Сучасна війна - це війна ресурсів, і військові вимагатимуть того, чого верховний головнокомандувач дати не може. У річницю заколоту Пригожина, зауважує політолог, настає момент, коли Герасимову час кричати: "Путін, де дрони? Мішустін, де балістичні ракети?"

Апокаліптичного сценарію аналітик не очікує. Усі бояться тріади - ядерна зброя, Балтія або внутрішня катастрофа з тотальною мобілізацією, - але це не в стилі Путіна. Натомість Пастухов прогнозує "стратегію дрібних капостей". "Путін - людина не стільки великих, скільки дрібних капостей", - пояснює він.

У цьому переліку - спроба втягнути у війну Білорусь, новий похід по допомогу до Кім Чен Ина і, найімовірніше, удари по європейській території, по вузлах, які працюють на українську логістику, а також захоплення британських і французьких торгових суден. Це перехід червоної лінії, але не вторгнення: сіра зона напівзаходів, де Путін розраховує, що масованою відповіддю по Москві на це не наважаться.

Окремо політолог зупинився на мобілізації. За його словами, вона і не зупинялася та йде повним ходом, а нова хвиля не виглядатиме як восени 2022 року. Жодних гучних заяв: процес буде латентним, темпи нарощуватимуть тихо. Кордони закриті, а цифровий контроль за п'ять років вибудували так, що масово виїхати, як раніше, вже не вийде. Зробити це, припускає Пастухов, спробують радше після виборів, якщо вони будуть.

Є тут і парадокс, додає аналітик. Усі називають нинішній момент найкращим для України, щоб з позиції сили говорити про мир, але Зеленський поводиться рівно навпаки. На думку Пастухова, український президент майже копіює ходи Путіна і фактично ставить його в ситуацію, коли той не може дозволити собі жодного миру просто зараз. А отже, робить висновок політолог, Зеленський розраховує на щось більше.