Відкриття, яке переписує історію еволюції: перші Homo sapiens могли жити в тропічних лісах

Новий аналіз ДНК неандертальців показав, що історія давніх родичів людини могла бути складнішою, ніж пояснення їхнього зникнення лише інбридингом або генетичною деградацією. Такий перегляд усталених еволюційних уявлень підводить і до іншого наукового висновку — сучасні дані свідчать, що перші представники виду Homo sapiens могли мешкати не лише в африканських саванах, а й у тропічних лісах. Раніше вони вважалися непридатними для життя ранніх людей. Про це повідомили Live Science.

Давнє уявлення про те, що тропічні ліси майже не впливали на еволюцію людини, поступово змінюється. Нові відкриття свідчать, що Homo sapiens могли освоїти тропічні регіони сотні тисяч років тому, а здатність адаптуватися до таких умов могла стати однією з головних рис, які зробили наш вид унікальним.

Одним із важливих аргументів на користь цієї теорії стало відкриття найдавнішого у світі наскельного мистецтва на індонезійському острові Сулавесі. Малюнки, про які повідомили у січні, були створені приблизно 70 тисяч років тому і свідчать, що сучасні люди успішно жили в тропічному середовищі ще в далекому минулому.

Протягом тривалого часу вчені вважали, що ранні люди уникали тропічних лісів через складні умови життя, велику кількість отруйних рослин, небезпечних тварин та паразитів. Відсутність людських скам'янілостей у таких регіонах лише зміцнювала цю думку. Однак за останні десятиліття накопичилося дедалі більше доказів того, що Homo sapiens могли освоїти тропічні екосистеми значно раніше.

За словами археолога та антрополога Інституту геоантропології Макса Планка Патріка Робертса, дослідження того, коли і яким чином люди почали жити в тропічних лісах, може допомогти зрозуміти, що саме робить сучасну людину унікальною.

Традиційна модель походження Homo sapiens передбачала, що наш вид виник із єдиної популяції у східноафриканській савані та почав освоювати тропічні ліси лише близько 12 тисяч років тому після розвитку землеробства. Проте у 2017 році найдавніші рештки сучасної людини виявили не у Східній Африці, а в Джебель-Ірхуді в Марокко.

Походження людини: вчені переглядають роль тропічних лісів

Наступного року археологиня Інституту геоантропології Макса Планка Елеанор Скеррі разом із колегами проаналізувала археологічні матеріали та генетичні дані сучасних популяцій. Науковці дійшли висновку, що Homo sapiens могли сформуватися не в одному регіоні, а в багатьох відокремлених популяціях по всій Африці. Ці групи періодично контактували між собою, обмінювалися генами та знаннями, але водночас тривалий час жили окремо й пристосовувалися до різних природних умов.

На думку дослідників, якщо людство формувалося в різних регіонах, то й екосистем було кілька. Отже, частина ранніх Homo sapiens могла еволюціонувати і в тропічних лісах. Люди, які мешкали в джунглях, могли виробити специфічні адаптації, що згодом стали перевагою під час розселення за межі Африки, зокрема в Південно-Східну Азію.

Втім, пошук доказів у тропічних регіонах залишається надзвичайно складним. Кислі ґрунти джунглів швидко руйнують органічні рештки, зокрема кістки, тому людські скам'янілості тут зберігаються дуже погано. Через це археологам важко знаходити й точно датувати давні знахідки. Палеобіолог Антоніо Росас із Національного музею природничих наук Іспанії навіть визнав, що майже втратив надію знайти скам'янілості в тропічних лісах Екваторіальної Гвінеї, де працює з 2014 року.

Через дефіцит кісткових решток учені дедалі частіше звертаються до аналізу кам'яних знарядь. Такі артефакти засвідчили присутність людей у тропічних лісах сучасної Кенії близько 78 тисяч років тому, на території сучасної Екваторіальної Гвінеї — приблизно 45 тисяч років тому, а в районі сучасної Демократичної Республіки Конго — близько 18 тисяч років тому.

Особливо важливим стало дослідження, оприлюднене у 2025 році. Науковці встановили, що кам'яні знаряддя, знайдені ще у 1980-х роках у тропічному лісі Кот-д'Івуару, мають вік близько 150 тисяч років. Оскільки територія залишалася тропічним лісом і в той період, це свідчить про значно давніше освоєння джунглів людьми, ніж припускалося раніше.

Тропічні ліси і Homo sapiens: що з'ясували науковці

Однак самі лише кам'яні інструменти не доводять, що люди постійно жили в лісах. Для цього необхідні безпосередні свідчення. Одним із таких методів став аналіз ізотопів у зубній емалі. Завдяки співвідношенню ізотопів дослідники можуть визначити, чи провела людина дитинство в густих тропічних лісах. Найдавнішими подібними доказами наразі є два людські зуби віком від 46 до 63 тисяч років, знайдені в печері Там Па Лінг у Лаосі.

Поки що аналогічних свідчень з африканських тропічних лісів немає. Водночас учені вважають, що саме здатність адаптуватися до різних природних умов стала однією з головних особливостей Homo sapiens.

Антропологи також намагаються зрозуміти, які саме адаптації допомагали давнім людям виживати в джунглях. Оскільки скам'янілостей і ДНК ранніх Homo sapiens бракує, дослідники аналізують сучасні популяції, що мешкають у тропіках. Наприклад, багато сучасних жителів тропічних лісів мають невисокий зріст, що полегшує пересування густою рослинністю та зменшує потребу в калоріях.

Дослідження, опубліковане у 2019 році, також виявило особливості генів, пов'язаних з імунітетом і розвитком організму, у африканських мисливців-збирачів із тропічних лісів. Зокрема, ген PITX1, який бере участь у формуванні кінцівок, демонструє ознаки позитивного природного добору серед мисливців-збирачів Габону та може бути пов'язаний із невеликим зростом.

Науковці сподіваються, що відповіді на багато запитань дасть давня ДНК. Хоча раніше вважалося, що в умовах високої температури та вологості генетичний матеріал не зберігається, останні дослідження показали, що це не зовсім так. Вчені вже виявили сліди давньої екологічної ДНК у тропічних і субтропічних регіонах, зокрема мільйонолітню ДНК, вилучену з озера в Індонезії.

Дослідники переконані, що подальші археологічні роботи в тропічних лісах можуть принести ще багато важливих відкриттів. Уже зараз перспективними називають дослідження в Беніні, Гвінеї, Гані та Сенегалі, де археологи знаходять дедалі більше свідчень давньої присутності людини. За словами Елеанор Скеррі, нині науковці лише починають розкривати справжню роль тропічних лісів в історії людської еволюції.

Нагадаємо, що нові дослідження давніх родичів людини продовжують змінювати уявлення вчених про їхню поведінку та спосіб життя. Аналіз білків у зубах Homo naledi показав, що всі досліджені скелети з печери Rising Star, ймовірно, належали особинам жіночої статі, що стало несподіванкою для науковців.

Дослідники припускають, що така знахідка може бути ще одним аргументом на користь існування у Homo naledi поховальних практик, хоча це питання й досі залишається предметом дискусій. Науковці також вважають, що застосування протеомного аналізу відкриває нові можливості для дослідження еволюції людини без суттєвого пошкодження унікальних викопних решток.