«Війна стукає у наші двері»: у WP розповіли, як у РФ зростає тривога через посилення українських ударів

Кремль поспіхом намагається реагувати на посилення українських дронових атак, які дістають дедалі глибше вглиб Росії. Ці удари вражають ключові об’єкти з виробництва озброєння, знищують дедалі більшу частину нафтопереробних потужностей і спричиняють дефіцит пального по всій країні, пише The Washington Post. 

Тільки цього тижня українські дрони атакували одразу кілька важливих об’єктів у Росії. Серед них — нафтопереробні підприємства в різних регіонах країни, завод «ВЗПП-С» у Воронежі, який виготовляє деталі для російських балістичних ракет, Центр супутникового зв’язку в Дубні біля Москви, а також хімічний завод у Тулі, пов’язаний із виробництвом боєприпасів РФ.

Крім того, в окупованому Росією Криму наслідком українських ударів стали періодичні відключення світла по всьому півострову. Через призупинення продажу пального окупаційна адміністрація півострова у п’ятницю, 26 червня, оголосила надзвичайний стан.

Так, після різкого загострення паливної кризи в Росії уряд російського диктатора Владіміра Путіна на початку тижня провів термінову нараду. Видання пише, що це сталося після того, як у період із 15 по 21 червня виробництво бензину в країні скоротилося на 25%, а десятки регіонів почали запроваджувати обмеження на продаж пального.

«Панує атмосфера повної невизначеності. Є відчуття, що доброго завершення тут не видно», — сказав один із колишніх високопосадовців російського Міністерства фінансів. 

До того ж з початку червня російські акції втратили понад 13% на тлі зростання тривоги через слабші позиції Росії та помітно жорсткіший тон президента США Дональда Трампа щодо Москви. Наголошується, що це стало найсильнішим падінням російського ринку з вересня 2022 року, коли після українського контрнаступу Росія втратила контроль над значною частиною стратегічно важливих територій на північному сході України.

Російський науковець, близький до високопоставлених дипломатів РФ, назвав «серйозним сигналом тривоги» збільшення кількості українських ударів і погіршення ситуації для Москви на міжнародній арені після того, як Трамп натякнув на можливе посилення санкцій проти Росії та схвально висловився про президента Володимира Зеленського. На початку місяця очільник Білого дому також підписав разом із європейськими лідерами декларацію на підтримку територіальної цілісності України під час саміту «Великої сімки» у Франції.

Занепокоєння також посилило різке падіння ціни на російську нафту. За попередніми даними, вона подешевшала приблизно до 50 доларів за барель і опустилася до рівнів, яких не фіксували до удару США та Ізраїлю по Ірану. Науковець зазначив, що для російської економіки це стало несподіванкою саме тоді, коли чиновники РФ терміново шукають додаткові гроші на військові витрати.

«Усе залежатиме від того, наскільки нам вдасться обмежити українські удари по території Росії та як швидко ми зможемо створити системи ППО для захисту від дронів. Люди вже не почуваються в безпеці. Війна стукає у наші двері», — додав російський науковець, згадавши заяви Зеленського про те, що Україна планує й надалі посилювати атаки, щоб змусити Москву сісти за стіл переговорів.

Тим часом московський бізнесмен заявив, що в Криму наростає паніка. Він розповів, що люди хочуть виїхати з півострова за першої можливості — навіть пішки або на велосипеді, а також очікують проблем із продуктами, бо їх постачання може зупинитися.

Видання пише, що на цьому тлі дедалі частіше виникають питання до російських військових, які, схоже, не змогли передбачити швидке посилення українських дронових можливостей і вчасно підготувати захист від таких атак.

Ба більше, публічно російські чиновники намагалися показати, що наслідки українських ударів не є критичними. Під час зустрічі з Путіним щодо паливної кризи віцепрем’єр РФ Алєксандр Новак заявив, що ситуація на внутрішньому ринку пального залишається складною, але нібито контрольованою. 

Водночас міністр фінансів Росії Антон Сілуанов заперечив, що криза призвела до різкого подорожчання бензину. Він заявив журналістам, що ціни, якщо й зросли, то лише незначно.

Цього тижня Путін також звинуватив Захід у тому, що той «масово передає Україні дрони для дестабілізації ситуації в Росії». Він також запевняв, що українські удари, які назвав «терористичними атаками», нібито не вплинуть на фронт, а російські війська й далі просуваються. Та за лаштунками панічні настрої посилюються.

Так, у листі до Путіна, який опинився у відкритому доступі та який опублікував російський «Комерсант», голова «Роснєфті» Ігор Сєчін назвав збитки російських НПЗ безпрецедентними. На цьому тлі уряд розглядає повну заборону експорту дизельного пального, щоб покрити нестачу всередині країни. Це фактично свідчить про те, що швидко наростити виробництво Росія не може.

Старша наукова співробітниця Центру «Карнегі Росія-Євразія» Татьяна Станова зазначила, що звичка російських чиновників удавати, ніби серйозних проблем немає, лише погіршує ситуацію.

«Вони зазвичай намагаються зменшити масштаб проблем і показати їх менш важливими, натомість більше говорять про досягнення. Подивимося, як уряд впорається з паливною кризою. У деяких регіонах ситуація вже катастрофічна», — сказала вона.

У Москві зростає занепокоєння через погіршення фінансової ситуації, адже російському Мінфіну потрібно швидко шукати гроші на військові витрати, які постійно збільшуються. Для цього минулого тижня уряд РФ схвалив зміни до Бюджетного кодексу. Вони дозволяють Міністерству фінансів витрачати більше грошей і брати додаткові позики без офіційного схвалення парламенту.

До того ж у російських ділових колах дедалі більше бояться, що влада може спробувати використати заощадження людей для підтримки військових витрат. Ці побоювання стали сильнішими після того, як багаторічний лідер Комуністичної партії Гєннадій Зюганов цього тижня у парламенті закликав спрямувати на потреби економіки та бюджету близько 130 трлн рублів. Саме така сума, за його словами, зберігається на банківських рахунках компаній і громадян.

Крім того, російський Мінфін готує зміни до законодавства, які можуть відкрити йому доступ до пенсійних накопичень у приватних фондах. Сума цих заощаджень становить близько 40 млрд доларів.

На цьому тлі становище бізнесу в Росії стає дедалі важчим. Компанії одночасно стикаються з високими відсотковими ставками, різким подорожчанням пального та падінням доходів через застій в економіці. Один із московських бізнесменів заявив, що за таких умов кількість дефолтів неминуче зростатиме.

Попри це, аналітики та чиновники вважають, що Путін навряд чи відступить під тиском. Вони очікують, що замість цього він може вдатися до подальшого посилення ударів у відповідь. Саме така позиція лише збільшує тривогу серед російської еліти.

Нагадаємо, у ЗСУ пояснили, що сьогодні ні Україна, ні Росія не здатні створити, накопичити та вдало застосувати наступальний потенціал, адже війна перейшла у формат ударів по тилу. Там зазначили, що перемоги у такому протистоянні не отримає ніхто.

Економіст Олексій Пластун вважає, що Росії варто очікувати хвилі дефолтів, банкрутств, неплатежів, закриттів бізнесів, звільнень та інших принад системної економічної кризи. Про вплив українських ударів по нафтовій інфраструктурі Росії Пластун розповідав у статті «Чверть російської нафтопереробки — все. Чи зможе Україна обнулити головний козир РФ».