Після понад 1300 смертей від спеки в ЄС розгорілася дискусія про кондиціонери

Кондиціонери стають предметом політичних дискусій у Європі, проте Європейська комісія намагається зберігати нейтральну позицію та заявляє, що не має наміру диктувати громадянам, чи варто встановлювати такі системи. Про це пише Euronews.

На тлі рекордної спеки Єврокомісія відмовилася займати будь-яку позицію в дедалі гострішій дискусії щодо використання кондиціонерів, наголосивши, що не входить до її повноважень визначати споживчий вибір людей.

Нині кондиціонери встановлені приблизно у 20% домогосподарств Європейського Союзу. Для порівняння, у США, Японії та Південній Кореї цей показник перевищує 90%.

Нестача систем охолодження стала політично чутливим питанням після того, як потужна хвиля спеки забрала життя щонайменше 1 300 людей у Європі та змусила багатьох шукати тимчасові способи пережити аномально високі температури.

«Ми знаємо, що більшість житлових будинків і квартир у Європейському Союзі не обладнані кондиціонерами. Традиційно їх не встановлювали, особливо зважаючи на те, що значна частина житлового фонду є досить старою», — заявила речниця Європейської комісії з питань клімату Анна-Кайса Ітконен.

За її словами, Єврокомісія не має окремої позиції «за» чи «проти» кондиціонерів.

«Ми розглядаємо це питання в контексті реконструкції будівель, підвищення їхньої енергоефективності та реалізації житлової стратегії», — пояснила вона.

На запитання журналістів, чи не варто Єврокомісії визначитися зі своєю позицією з огляду на політичну вагу цієї теми, Ітконен відповіла, що головним пріоритетом виконавчого органу залишається ефективний і дієвий перехід до кліматичної нейтральності.

Водночас вона не виключила, що в майбутньому позиція може бути переглянута, якщо цього вимагатиме політична ситуація.

«Ми також повинні оцінювати межі наших повноважень: наскільки Європейська комісія має право говорити громадянам, що вони повинні або не повинні робити», — сказала речниця.

За її словами, нещодавня хвиля спеки, ймовірно, була лише початком надзвичайно спекотного літа, тому ця тема цілком може перейти на політичний рівень.

«Якщо держави-члени вважатимуть це необхідним, ми також будемо діяти відповідно до їхніх сигналів», — додала Ітконен.

Водночас вона наголосила, що питання встановлення кондиціонерів у приватних будинках не належить до сфер, у яких Єврокомісія має намір детально регулювати поведінку громадян.

Політичні суперечки навколо кондиціонерів

Питання використання кондиціонерів уже багато років викликає дискусії в Європі.

Критики вважають, що кондиціонери збільшують споживання електроенергії, створюють додаткове навантаження на енергомережі, нагрівають навколишнє повітря та не усувають першопричини кліматичної кризи.

Натомість прихильники переконані, що кондиціонери стають необхідною умовою для безпечного життя та збереження продуктивності праці в умовах дедалі вищих температур.

У Франції ультраправа партія «Національне об'єднання», яка нині лідирує в опитуваннях перед президентськими виборами наступного року, запропонувала масштабну державну програму субсидування встановлення кондиціонерів.

Навіть лідерка французьких «зелених» Марін Тондельє визнала, що кондиціонери «стають необхідністю».

З огляду на ці суперечки Єврокомісія діє дуже обережно й наголошує, що головну увагу слід приділяти не самим кондиціонерам, а джерелам енергії, які вони використовують.

У 2025 році приблизно 47% усієї електроенергії в Європейському Союзі вироблялося з відновлюваних джерел.

Наступного місяця Єврокомісія планує представити План електрифікації, який передбачатиме нові заходи щодо електрифікації систем опалення та охолодження в країнах ЄС.

Дискусія навколо кондиціонерів розгортається на тлі ширшого перегляду Європейського зеленого курсу — масштабної програми законодавчих ініціатив, покликаної забезпечити кліматичну нейтральність Європейського Союзу до 2050 року.

Хоча сама ціль залишається незмінною, під тиском урядів і бізнесу багато елементів цієї політики вже були суттєво спрощені. Крім того, Єврокомісія майже перестала використовувати у своїх офіційних комунікаціях термін «Європейський зелений курс», натомість дедалі частіше говорить про досягнення «нульових чистих викидів» та «декарбонізацію».