Повернення гетьмана Мазепи до Лаври: як мережі реагують на історичне рішення

Повернення гетьмана Івана Мазепи до Києво-Печерської лаври, де 28 червня до 30-річчя Конституції відкрили його погруддя, викликало значний резонанс в українському сегменті соцмереж. Урядовці, історики та журналісти обговорюють не лише відновлення історичної справедливості в заповіднику, а й анонсовані президентом масштабні зміни у символічному просторі Києва. «Главком» зібрав ключові коментарі та заяви щодо цієї події.

Мазепа на місці Леніна: символізм для Києва

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна привітала українців зі святом і провела паралель із подіями Революції Гідності, згадавши грудень 2013 року, коли на бульварі Тараса Шевченка знесли пам'ятник Леніну:

«Тоді впав Ленін – один із символів імперії, яка десятиліттями намагалася визначати за українців, як їм жити і кого вважати своїми героями. Сьогодні президент України оголосив також про встановлення пам’ятника Івану Мазепі на цьому місці», – зазначила урядовиця.

Міністерка культури зауважила, що Росія століттями намагалася спотворити постать Мазепи та нав’язати українцям чужий погляд на власну історію, але Україна повертає своїх героїв і свою правду.

«Місце, де колись впав символ імперії, займе людина, яка стала одним із символів українського державотворення. У цьому є сильний історичний сенс. Українська державність завжди будувалася людьми, які готові брати відповідальність за свою країну. Завдяки таким людям Україна відстоювала свободу в різні часи своєї історії і продовжує це робити сьогодні», – додала Бережна. 

«Століттями Росія намагалася позбавити українців власної пам'яті»

Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко наголосив, що архітектурний ансамбль святині – від кам'яних мурів до церкви Всіх Святих – був розбудований саме завдяки меценатству гетьмана, попри столітні спроби Росії викреслити його ім'я з історії:

«Століттями Росія намагалася позбавити українців власної пам'яті: викреслити Мазепу з історії, таврувати його як «зрадника», привласнити його спадщину й нав'язати чуже бачення минулого. Саме так працює когнітивна війна. Вона ведеться не лише за території, а й за історію, культуру, пам'ять і право народу знати своїх героїв. Києво-Печерську лавру неможливо уявити без гетьмана Івана Мазепи», – підкреслив Остапенко.

Генеральний директор Лаври нагадав, що святиня виникла тоді, коли Москви ще не існувало. «Тут писали літописи, розвивали освіту, книгодрукування, іконопис, формували духовну й культурну традицію України. Тож повернення імені Івана Мазепи до простору Києво-Печерської лаври – важлива перемога в боротьбі за нашу ідентичність», – додав він.

Ще однією важливою подією 28 червня Остапенко назвав підписання президентом України Володимиром Зеленським указу про відзначення 975-річчя Києво-Печерської лаври та початок підготовки до її 1000-річчя.

Генеральний директор Лаври також повідомив, що 14 липня відбудеться урочисте освячення пам’ятного знаку під егідою Митрополита Епіфанія. 

Оцінка Українського інституту національної пам'яті

У свою чергу, Голова УІНП Олександр Алфьоров назвав відкриття погруддя «надзвичайно сильним рішенням» і нагадав, який шлях довелося пройти для його реалізації:

«Ще нещодавно Лавра була центром російського світу-ідеології, де Мазепа був зрадником та проклятим. Ідеології країни, яка маркувала свідомих українців з 18 по 20 століття – «мазепенці», а потім замінили на «петлюрівці» та «бандерівці». Це надзвичайно сильне рішення! Допомогу в реалізації якого я поставив собі за мету з перших днів перебування на посаді Голови Українського інституту національної пам'яті».

Алфьоров нагадав, що авторами погруддя Івана Мазепи стали Борис Крилов та Олесь Сидорук. Історичні консультанти доктор наук Ольга Ковалевська та кандидат історичних наук Олександр Алфьоров. Архітектор – Віктор Юрків.

«Велика дуля Москві»

Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, який відвідав заповідник після офіційних урочистостей, відзначив швидкість та історичний символізм реалізації проєкту.

«Сходив у Лавру глянути, чи дійсно поставили, чи після президента вже і забрали. Реально стоїть. Кажуть, організували це за кілька днів, хоч планували роки. Як велику дулю Москві. Сучасній. Історія має здатність рухатись циклами. Мазепа уклав союз з шведським королем Карлом, щоб вивести Україну з-під Московського царства та повернути статус суверенної, вільної європейської держави», – написав Шлінчак.

Зміни в екскурсійних наративах

Журналістка «Радіо Свобода» Ірина Костенко згадала, як у минулому заповідник замовчував постать гетьмана через нав'язані Росією наративи:

«Попри спеку змоталася у Лавру, щоби на власні очі побачити погруддя «найвеличнішого і найяснішого володаря Іоанна Мазепи – батька Батьківщини і захисника церкви», – саме так колись величали славного гетьмана спудеї і професура Могилянки. Побачила і пораділа. 2017 року писала про те, як екскурсоводи заповідника боялися згадувати й ім'я Мазепи, який в історію тисячолітнього монастиря увійшов, як його найбільший благодійник і меценат».

Мазепа у Лаврі це нарешті свідчення руху українського народу до остаточної Перемоги над імперією зла, додала журналістка.