"Вечный Вучич" уходит с должности. Зачем президент Сербии планирует досрочные выборы

Вже незабаром Александар Вучич залишить посаду президента Сербії – таку заяву він зробив на масовому провладному мітингу, що пройшов у Белграді 27 червня.

Таке рішення на перший погляд виглядає неочікуваним, особливо зважаючи на те, що планові президентські вибори мали би пройти наприкінці весни 2027 року.

Проте одночасно цей крок був очікуваним.

Вучич і раніше говорив про плани провести президентські вибори достроково – протягом найближчих місяців.

А великий провладний мітинг, організований напередодні Відовдана – вкрай важливого та символічного для сербів релігійного та національного свята, – дозволяв робити припущення, що саме на ньому президент Вучич готує важливу заяву.

Втім, навіть покинувши президентську посаду, Вучич не втратить реальну владу в країні.

На мітингу 27 червня він оголосив, що має намір очолити уряд.

За таких розкладів заява Вучича про відставку виглядає як спроба заспокоїти масові протести та захиститися від дедалі гострішої критики з боку ЄС – але при цьому не відмовляючись від реальної влади.

Вучич не вперше оголошує дострокові вибори (щоправда, досі – лише парламентські) – щоб заспокоїти протести, проте не доводити ситуацію до реальної зміни влади.

Втім, цього разу зробити так йому буде набагато складніше.

Рокіровка Вучича.

"Напевно, це востаннє, коли я звертаюсь до вас як президент республіки.

Я вірно служив своїй країні вже 14 років.

Я люблю Сербію більше за все на землі.

Мене ніколи не цікавили чиїсь інтереси.

Я не хотів служити нікому, окрім громадян Сербії.

Вони (опозиція) казали, що я ніколи не залишу посаду президента – але це мої останні дні та тижні як президента", – заявив Александар Вучич на масштабному проурядовому мітингу в Белграді.

За словами Вучича, він "буде президентом ще кілька тижнів", після чого має намір подати у відставку.

Вучич вже робив натяки на дострокове завершення своєї президентської каденції та анонсував, що у вересні-жовтні цього року в Сербії можуть пройти дострокові президентські вибори.

А кілька тижнів тому заявив, що може піти у відставку навіть раніше.

Таким чином Александар Вучич лише конкретизував свої попередні обіцянки, хоча точну дату відставки так і не назвав.

Натомість стала зрозуміла юридична схема зміни влади.

За Конституцією Сербії, голосування має відбутися у 90-денний термін після відставки президента, а до обрання нового глави держави ці повноваження тимчасово виконуватиме спікер парламенту.

Тобто – нинішня голова Народної скупщини Ана Брнабич.

Натомість сам Вучич заявив про готовність відразу після відставки очолити уряд.

А зважаючи на те, що згідно з Конституцією саме прем’єр, а не президент є головою виконавчої влади, такий крок Вучича жодним чином не означатиме зменшення його впливу.

Тобто зараз у Сербії така система, за якою Вучич залишається на чолі влади, перебуваючи на будь-якій посаді.

Просто тепер реальний розподіл повноважень буде більш наближений до конституційних вимог.

Тим більше, що Вучич також планує взяти активну участь у наступних парламентських виборах.

"Я повідомив керівництво Сербської прогресивної партії, що під час майбутніх виборів допомагатиму їй завоювати підтримку суспільств", – пообіцяв президент.

Звичайно, голова уряду може лише очолити виборчий список.

Щоправда, це буде не лише створена ним Сербська прогресивна партія, а блок політичних сил, якому президент вже знайшов назву – "Єдина Сербія".

При цьому, коли саме відбудуться парламентські вибори, Вучич не уточнив.

Планові мають пройти у листопаді 2027 року.

Чим ще важливе можливе повернення Вучича на посаду прем'єра?.

Зараз її обіймає відомий лікар-ендокринолог Джуро Мацут.

Проте його призначення виглядало вимушеним кроком після того, як під тиском протестів довелося пожертвувати попереднім головою уряду Мілошем Вучевичем, якого розглядали як майбутнього кандидата від влади на наступних президентських виборах.

Призначення на посаду прем’єра лікаря Мацута виглядало як технічне рішення – почекати кінця протестів, а після того визначити нового кандидата у президенти та призначити Вучича на прем’єрську посаду.

Втім, дочекатися спаду протестів так і не вдалося.

Більше того, до цих проблем додалися нові.

І саме тому Вучич вирішив скорегувати свій попередній план.

Вучич між двох вогнів.

"Вони знищать нашу країну за рік чи три, але ми не повинні цього допустити", – так Александар Вучич пояснює причини, через які він зважився достроково покинути президентську посаду.

Названі "вони" – це учасники масових антивладних протестів, переважно молодь та студенти.

Ці протести тривають вже півтора року, причиною для них стала масштабна катастрофа 1 листопада 2024 року на залізничному вокзалі у місті Новий Сад, що забрала життя 16 осіб.

Обвал накриття біля залізничного вокзалу став символом корупції сербської влади.

А всі спроби сербської влади домовитися з організаторами або залякати активістів успіху не мали.

"Студенти спочатку були іграшкою в руках одних політиків, потім – в руках інших.

Я благав їх про розмови, вони хотіли поговорити з усіма, тільки не зі своїм президентом",– стверджує на мітингу Александар Вучич.

Така заява виглядає як визнання своєї безпорадності – методи тиску, що добре працювали із традиційною опозицією, виявилися недієвими проти студентських протестів, що часто не мають лідерів.

Проте одними лише внутрішніми протестами проблеми Вучича не обмежуються.

Дуже довгий час від покарань з боку ЄС його рятував прем’єр Угорщини Віктор Орбан.

Саме тому зміна влади в цій країні стала вкрай неприємною новиною для Вучича.

По суті, поразка Орбана підштовхнула Вучича прискорити транзит влади.

Першою "ластівкою" стало рішення Єврокомісії покарати Сербію за суперечливу судову реформу, заморозивши кошти, виділені в рамках Плану зростання ЄС.

Проте проблеми Белграда цим можуть не обмежитися – у ЄС починають все гучніше говорити про потребу посилити тиск на Сербію, вимагаючи приєднання до спільної зовнішньої політики.

Проте виникає питання: як саме план президента Сербії дозволяє знизити ці ризики?.

Дострокові вибори – що далі?.

Фактично немає сумнівів, що після відставки президента спікерка Ана Брнабич, яка буде виконувати президентські обов’язки, без жодних вагань внесе кандидатуру Вучича на посаду нового голови уряду.

А слухняна більшість проголосує за це рішення.

А от далі починаються запитання.

Зокрема, чи зможе кандидат від влади перемогти на дострокових президентських виборах?.

В опозиції стверджують, що за роки керування країною Александар Вучич став безальтернативним обличчям влади.

Тож провладний кандидат, хто б ним не був, візьме у спадок негатив, який має Вучич – і матиме чималі проблеми на цих виборах.

Тож перемога опозиційного кандидата є цілком імовірною.

Проте у Вучича знають, як діяти у такій ситуації.

Маючи стабільну більшість та уряд, нинішня влада може без проблем маргіналізувати нового президента.

Подібний прецедент в історії Сербії вже був – на зламі тисячоліть прем’єру Слободану Мілошевичу вдалось перетворити президента Мілана Мілутиновича на суто церемоніальну фігуру.

В цьому уряді працював і Александар Вучич – тож дивно, якщо він спробує повторити політичний маневр свого колишнього шефа.

Перемога опозиціонера може дати протестам друге дихання, проте у Вучича сподіваються на ключовий козир – міжнародну виставку EXPO 2027, що пройде у Белграді з 15 травня по 15 серпня 2027 року.

Сербська влада розраховує, що успішне проведення її дозволить підняти рейтинги – тож цілком імовірно, що парламентські вибори пройдуть відразу після завершення EXPO.

І, нарешті, оголошений намір йти на наступні парламентські вибори у складі блоку партій також має значення – в разі перемоги уряд буде коаліційним, що дозволятиме "переадресовувати" критику ЄС від Вучича на партнерів по коаліції.

Цей план на перший погляд виглядає цілком логічним.

Проте його втілення може зіткнутися з низкою неочікуваних ризиків.

Перш за все, невідомо, наскільки рішуче ЄС посилюватиме тиск на сербську владу.

Також не виключено, що позитивний ефект від проведення EXPO 2027 виявиться переоціненим, або взагалі – проведення міжнародної виставки не виправдає вкладених коштів і призведе лише до падіння рейтингів влади.

Тож щоб зберегти свою владу, Александар Вучич дав старт досить ризикованій грі.

І шанси опозиції добитися зміни влади виглядають як ніколи високими.

Автор: Юрій Панченко,.

співзасновник "Європейської правди".