ВНЗ України оголосили ціни: вартість навчання на контракті знову зросла

Вища освіта в Україні продовжує дорожчати – цього року знову підвищилися ціни на контрактне навчання у вишах. Коротко про - про те, хто підняв ціни найбільше і на які спеціальності з'явився попит.

Найдорожчі: право, IT та "міжнародка"

У більшості провідних українських вищих навчальних закладів зростання цін на навчання склало від 25% до 30% порівняно з минулим роком. Як і раніше, найдорожчими спеціальностями є право, міжнародні відносини, ІТ та англійська філологія. Педагогічні та природничі науки – як і раніше, найдоступніші.

Чому університети різко підвищили ціни? Причин декілька, і всі вони традиційні: інфляція, зростання зарплат викладачів, дефіцит держфінансування, конкуренція за абітурієнтів тощо. Також ВНЗ продовжують ще сильніше розмежовувати «елітні» і не дуже спеціальності, і тому право та міжнародні відносини коштують стільки ж, скільки IT, і всі вони – в рази дорожчі за інші, більш приземлені, але не менш необхідні спеціальності.

"Могилянка", УКУ та "Шевченка" – у топі за цінами

За даними відкритих джерел, у топі з найдорожчими спеціальностями – вузи Києва та Львова.

У лідерах цін:

• Український католицький університет (окремі програми бізнесу та IT перевищують 170 тис. грн на рік),
• КНУ ім. Шевченка (право, міжнародні відносини та IT-напрямки коштують близько 100 тис. грн),
• Києво-Могилянська академія (аналогічні програми – від 80 до 150 тис грн),
• «Львівська політехніка» (топспеціальності розпочинаються від 86 тис. грн на рік).

Для порівняння: торік більшість цих програм коштували на третину менше.

Найнижчі ціни можна знайти на контрактні спеціальності:

• у вишах Вінниці (від 20 до 36 тис. грн на рік),
  у Сумському державному університеті (31,9 тис. грн на прикладну механіку, машинобудування та екологію),
  у ЛНУ ім. Франка математика, фізика, хімія, біологія коштуватимуть студенту 51,4 тис. грн на рік.

А що посередині?

Між найдорожчими і найдоступнішими спеціальностями стоять психологія, економіка, менеджмент, маркетинг та журналістика. У середньому вартість навчання за цими програмами становить близько 70 тис. грн на рік (торік – близько 50 тис. грн). У Сумському держуніверситеті право, менеджмент та журналістика подорожчали з 49 до 63 тис. грн за рік.

І попри зростання цін попит абітурієнтів на окремі спеціальності не знижується. Як і раніше, у пріоритетах залишаються комп'ютерні науки, кібербезпека, право, міжнародні відносини, психологія, маркетинг. Особливо інтенсивно зростає інтерес до кібербезпеки, яку найчастіше обирають абітурієнти КПІ, КНУ, «Львівської політехніки» та Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ). Тут усе зрозуміло: постійні кібератаки та цифровізація нашої держави вимагають наявності великої кількості фахівців.

Зростає попит і на психологію, яка вже увійшла до другої цінової групи у багатьох університетах. До 2022 року психологія не була лідером вступної кампанії в українських вишах, але війна створила величезний суспільний попит на психотерапію кризової підтримки та роботи з травмою.

А ось інженерні та природні напрямки, незважаючи на низьку ціну навчання, поки що залишаються в межах третьої і нижче категорії інтересу абітурієнтів.

Від 170 балів на контракт: топові спеціальності закручують гайки

Популярні та дорогі спеціальності вимагають, відповідно, надвисокого та суворого конкурсу. Якщо торік для вступу на контракт вистачало 150–160 балів, то цього року на топові напрямки контракт часто-густо вимагає від 170 балів і вище.

За даними порталу Education.ua, конкурсні бали на право – 185–193, міжнародні відносини – 190+, на стоматологію – 188–195, медицину – 180–190, комп'ютерні науки – 176–188 балів.

На фізику, хімію, біологію тощо, як і раніше, знову низький конкурс, і часто на цих спеціальностях не закриваються навіть бюджетні місця. Фахівці вбачають у цьому і парадокс, і загрозу українській вищій освіті: ринок праці потребує інженерів, енергетиків, хіміків та технічних фахівців для повоєнного відновлення країни, але молодь хоче бути психологами, юристами та маркетологами.

Тобто найближчими роками на Україну чекає дисбаланс: дефіцит технічних кадрів при надлишку гуманітарних фахівців.