Одна країна НАТО гальмує рішення щодо довгострокової допомоги Україні — FAZ

Країни-члени НАТО за кілька днів до саміту Альянсу в Анкарі все ще не можуть узгодити довгострокові зобов'язання щодовійськової підтримки України. Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung із посиланням на дипломатичні джерела.

Посли країн НАТО вже погодили проєкт підсумкової декларації, який передбачає виділення 70 мільярдів євро на військове обладнання, підтримку та навчання для України у 2026 році.

Однак, за даними видання, суперечки виникли навколо другої частини документа, яка мала б закріпити довгостроковий характер допомоги.

Проєкт декларації передбачав, що союзники підтвердять свої суверенні зобов'язання зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки й у 2027 році.

Втім, за словами дипломатів, Італія виступає проти фіксації зобов'язань із конкретною згадкою 2027 року. Через це відповідне формулювання досі залишається неузгодженим.

У четвер посли країн НАТО мають провести ще один раунд переговорів, щоб спробувати врегулювати розбіжності до початку саміту.

Для багатьох союзників саме довгострокова гарантія підтримки України вважається одним із головних політичних результатів майбутньої декларації. Зокрема, на її ухваленні наполягала Німеччина.

При цьому жодного обов'язкового механізму розподілу фінансового навантаження між країнами НАТО документ не передбачає.

Сума у 70 мільярдів євро також не є результатом нової оцінки військових потреб України.

Вона складається з 30 мільярдів євро, які вже передбачені кредитною програмою Європейського Союзу для України, та 40 мільярдів євро, про які союзники домовилися ще під час саміту НАТО у Вашингтоні у 2024 році.

У разі затвердження аналогічного рівня допомоги й на 2027 рік загальний обсяг підтримки за два роки становив би 140 мільярдів євро.

Під час саміту у Вашингтоні в 2024 році союзники домовилися забезпечити Україні щонайменше 40 мільярдів євро військової допомоги протягом наступного року.

Тодішній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пропонував одразу поширити ці гарантії на два роки, однак ця ініціатива не отримала підтримки.

Найбільше цьому опирався тодішній президент США Джо Байден, який заявляв, що не може пов'язувати рішеннями свого наступника та Конгрес.

У підсумку союзники лише домовилися переглянути обсяги підтримки на наступному саміті НАТО.

Фактично з середини 2024 до середини 2025 року країни Альянсу надали Україні понад 50 мільярдів євро військової допомоги, близько 40% якої забезпечили Сполучені Штати.

Після приходу до влади адміністрації президента Дональда Трампа Вашингтон повністю припинив нову військову допомогу Україні, і основний фінансовий тягар перейшов до європейських союзників та Канади.

Саме тому нинішня поява у проєкті декларації конкретної суми підтримки вже розглядається як позитивний крок.

Ще сильнішим політичним сигналом, на думку багатьох союзників, стало б ухвалення дворічних гарантій допомоги.

Разом із тим союзникам знову не вдалося погодити механізм пропорційного розподілу витрат між державами.

Саме такого підходу наполягали Німеччина та країни, які нині забезпечують найбільші обсяги військової допомоги Україні, серед яких Швеція, Данія, Норвегія, Нідерланди та країни Балтії.

Навесні генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав естонську пропозицію, згідно з якою кожна країна мала б щороку спрямовувати 0,25% свого ВВП на військову підтримку України.

Без урахування США це дозволило б акумулювати близько 60 мільярдів євро щороку, окрім кредитної програми ЄС.

Однак цю ініціативу заблокували Франція, Італія та Іспанія, внесок яких наразі значно нижчий за запропонований рівень.

Ці країни наголосили, що вже беруть участь у фінансуванні кредитної програми ЄС для України відповідно до своїх економічних можливостей.

Водночас додаткові 40 мільярдів євро мають формуватися виключно за рахунок добровільних національних внесків.

Найбільшу частку цієї допомоги планують забезпечити Німеччина, яка готова виділити 11,5 мільярда євро, а також Велика Британія, Данія, Нідерланди та Швеція.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль ще у травні запропонував союзникам подвоїти обсяги допомоги Україні, доповнивши кредит ЄС аналогічною сумою двосторонньої військової підтримки.

За оцінками Берліна, попри вже ухвалені програми, Україні цього року все одно знадобиться ще 8–10 мільярдів євро нового фінансування.

У Німеччині також сподіваються, що закріплення відповідних зобов'язань у декларації зробить внески окремих держав більш прозорими, зокрема через регулярні звіти генерального секретаря НАТО.

Під час візиту до Вашингтона у понеділок Вадефуль обговорив із державним секретарем США Марко Рубіо питання розподілу фінансового навантаження та підготовку до саміту НАТО.

«Вже зараз Канада та європейські союзники забезпечують 98% фінансових витрат на військову підтримку України. Ми хочемо і повинні зробити ще більше, щоб гарантувати Україні військову допомогу не лише цього, а й наступного року щонайменше на такому самому рівні. Саме така підтримка зрештою змусить Путіна усвідомити, що Україна здатна витримати довшу боротьбу і що настав час сісти за стіл переговорів», — заявив він.

За інформацією FAZ, у проєкті підсумкової декларації також міститься положення про те, що «Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку».

Водночас європейським союзникам не вдалося переконати США погодитися на більш жорсткі формулювання, які прямо пов'язували б безпеку України із безпекою всієї Європи.