Кіно в епоху TikTok: як еволюціонували сценарії, монтаж та увага

Зменшення уваги: що кажуть дослідники?

Американські професори Халіті-Силаж та Аліса Садіку у 2024 році опублікували дослідження у "Євразійському Журналі Прикладної Лінгвістики" (Eurasian Journal of Applied Linguistics), де вони чітко проаналізували, як впливає перегляд короткотривалих відео на увагу та концентрацію людини. Результатом цього дослідження є підтверджена негативна кореляція між часом, витраченим на перегляд рілсів (коротких відео), та значно погіршеною увагою. Також люди, які витрачали більше трьох годин на день на перегляд цих відео, були схильні до помилок через неуважність на 23% більше, ніж ті, хто переглядав відео до години на день. Схоже дослідження провела й група професорів з Мюнхенського університету у 2023 році. Вони порівняли вплив ТікТоку, Твіттеру та Ютубу на проспективну пам’ять людини — когнітивну функцію, яка відповідає за дії, які людина має не забути виконати у майбутньому, як-от вжити ліки або ж привітати когось зі святом. Виявилося, що саме короткі відео мають найбільший вплив на проспективну пам’ять, значно скорочуючи її.

Ці дослідження показують, що якщо глядач звикає до отримання швидких стимулів (або ж швидкого дофаміну) під час перегляду відео, це змінює його сприйняття будь-якого складнішого контенту, зокрема й кіно. Тому вся кіносфера змушена підлаштовуватися, шукаючи найефективніші методи створення фільмів, щоб утримати увагу глядача від першої секунди до фінальних титрів.

Як змінюється сценарій?

На відміну від епохи зародження класичного кінематографу, зараз глядачі стали менш терплячими до повільного розгортання сюжету. Тому сценаристи переглядають і змінюють класичну структуру сценаріїв: вони стають швидшими, більш розрахованими на неочікувані події протягом усього фільму. Цікаво, що маркетинг фільмів також змінюється: трейлери містять усі або більшість яскравих моментів з повнометражного фільму, фактично розкриваючи усі спойлери заради вдалого гачка, на який можна зачепити потенційну аудиторію. Та й більше: сучасні кінострічки ще навіть на етапі виробництва формуються так, щоб найбільш емоційні моменти можна було "нарізати" й рекламувати в соціальних мережах, як-от TikTok. Згадаймо маркетингову стратегію фільму "Барбі" (2023): нарізки з найбільш емоційними моментами з’явилися в соціальних мережах, зокрема й у ТікТоку, ще за кілька місяців до виходу фільму. Зображені у фільмі життєві проблеми жінок та ідеї фемінізму викликали бурхливі обговорення у коментарях, що й було бажаною реакцією суспільства. Давши людям тему, на яку вони можуть гостро відреагувати, маркетингова команда фільму значно підвищила цікавість публіки до офіційного релізу, збільшивши рейтинги.

Мартін Скорсезе, відомий фільмами "Вовк з Уолл-Стріт", "Острів Проклятих" та "Таксист", неодноразово висловлював занепокоєння щодо змін у кіноіндустрії під впливом соціальних мереж і цифрового контенту. У своїх публічних висловлюваннях та інтерв’ю, зокрема у своєму есе "Маестро. Федеріко Фелліні та втрачена магія кіно" ("Il Maestro. Federico Fellini and the lost magic of cinema"), він висловлює думку, що кіно часто сприймається як контент і перестає бути формою мистецтва, яка потребує уваги і часу. Ця зміна може бути вигідною для кіноіндустрії з погляду прибутків та охоплення аудиторії, однак вона ставить під сумнів подальший розвиток та сенс кіно як форми мистецтва у суспільстві, де увага — найцінніший ресурс.

Еволюція вступних сцен: від "Хрещеного Батька" до "Гострих Картузів"

Раніше режисери могли витратити перші двадцять або більше хвилин фільму на повільне знайомство з персонажами, побудову контексту та поступове занурення глядача у атмосферу кінострічки. Можна помітити, що зараз дедалі частіше фільми розпочинаються з раптового зображення конфлікту або інших екшн-сцен, намагаючись миттєво захопити увагу. Візьмемо до прикладу фільми "Хрещений Батько" (The Godfather, 1972) та "Гострі Картузи: Безсмертний" (Peaky Blinders, 2026), обидва з яких зняті в одному жанрі: кримінальній драмі, лише з різницею у понад пів століття. Фільм "Хрещений Батько" розпочинається з майже трихвилинного монологу одного з персонажів, надаючи аудиторії контекст обставин фільму. У той час фільм "Гострі Картузи" розпочинається максимально динамічно зі сцен друкування фальшивих грошей. Глядачеві одразу, за допомогою монтажу та нарізки сцен, дають зрозуміти мету цієї дії: німці використають фальшиві гроші, щоб підірвати економіку Британії. Ця різниця може здатися випадковою, однак вона є системним відображенням того, як змінилося сприйняття інформації суспільством.

Що про це думають відомі актори?

"Netflix хоче змінити спосіб створення бойовиків на тлі нескінченної боротьби за нашу постійну увагу," — сказав Мет Деймон, відомий американський актор, у подкасті "Joe Rogan Experience".

Він поділився, що тепер кінокомпанії змінюють послідовність дій у бойовиках, ставлячи найбільш гостросюжетні сцени у перші п’ять хвилин фільму. Актор згадав, що раніше режисери планували кульмінацію фільму на третю дію, ближче до завершення кінокартини; зараз же вони розуміють, що мають зачепити увагу глядача у перші хвилини. Окрім цього, Метт Деймон поділився, що режисери часто просять акторів повторювати головні репліки під час зйомки кілька разів, тому що люди дивляться фільми, паралельно користуючись телефоном.

Смерть "тихих моментів"

Інша змінена деталь у фільмах — так звані "тихі моменти" (тривалі сцени без діалогів, паузи, кадри довкілля) — стала значним ризиком для творців кінострічок. Попри художню та емоційну глибину сцени, аудиторії може швидко наскучити самостійне аналізування того, що було показано. Як наслідок, у сучасному кіно вони трапляються все рідше, адже індустріям важко інвестувати гроші у продукт, розрахований на терплячого глядача.

Чи зникне "повільне" кіно?

Погляньмо на рейтинги найбільш популярних фільмів за останні три роки та звернімо увагу на їхній хронометраж. За версією IMDb (Internet Movie Database), третій найкращий фільм 2023 року — "Оппенгеймер" (3 години), четвертий найкращий фільм 2024 року — "Дюна: частина 2" (2 години 46 хвилин), четвертий найкращий фільм 2025 року — "Одна битва за іншою" (2 години 41 хвилина). Ми бачимо, що довготривалі фільми регулярно потрапляють до списків найкращих. Це свідчить про те, що "повільне" кіно не зникає, однак воно дедалі частіше має переконати глядача, що його час буде винагороджений. У сучасному кінематографі йдеться не про заборону довгих фільмів, а про те, як кінокартина вибудовує довгострокову увагу глядача.

Альтернативні дослідження

Водночас не всі погоджуються з тим, що люди повністю перейдуть на коротший контент. За даними Buffer, компанії, яка займається менеджментом соціальних мереж, приблизно 86% відео у ТікТоці не довші за хвилину, однак лише відео, довші за 60 секунд, набирають на 63,8% більше переглядів, ніж коротші. Користувачі ТікТоку дедалі охочіше переглядають навіть трихвилинні відео, якщо вони відповідають їхнім інтересам і здаються захопливими. Це ускладнює загальну дискусію щодо ефективного впливу тривалості відео на його успішність.

Підсумок

Популяризація швидкого контенту у соціальних мережах, як-от TikTok, змусила кінематограф працювати за новими правилами. Тепер головною метою фільму є швидко зацікавити глядача та утримати його за переглядом за допомогою частих кульмінаційних моментів замість того, щоб виховувати в ньому терплячість. Водночас повнометражне кіно не зникає: воно адаптує послідовність сцен і ритм оповіді до уважності аудиторії. Тож ТікТок не змінює кіно, а кіноіндустрія навчається існувати в середовищі, де стало важче утримувати увагу глядача.