Наш бразилець «Гаррі Поттер»

Примітка редакції. З Курітіби – з хорошим бойовим настроєм! Наш козак.

Замість магії в нього автомат. Пора розповісти ще одну історію — як один хороший бразилець став бійцем ЗСУ із позивним «Гаррі Поттер». Цей позивний в іншому контексті звучав би як жарт.

Але тут, на фронті російсько-української війни, він набуває майже символічного звучання. Адже 23-річний бразилець долучився до боротьби проти російської агресії. Ні на що не натякаємо, але РФ очолює істота, яка багатьом мимоволі нагадує головного лиходія зі світу Джоан Ролінґ. Шкода тільки, що цей лиходій існує не у книжці.

Сам боєць родом із півдня Бразилії, з величезного міста Курітіба. Попри значну відстань, цей мегаполіс має особливий зв’язок з Україною — якщо ви не знали, там проживає одна з найбільших українських діаспор у Південній Америці.

Свій позивний він отримав випадково. У рекрутинговому центрі хтось із співвітчизників поглянув на нього й пожартував: «Ти як Гаррі Поттер». Порівняння прижилося й перетворилося на нове ім'я.

Бразильський доброволець із дитинства захоплювався військовою тематикою, любив фільми про війну і мріяв про службу. Після школи вступив до бразильської армії. А вже згодом почав шукати новий виклик. І зрештою вирушив до України.

«Одного дня я подумав: о, Україна! Я можу поїхати туди. Можу воювати. Тож я прийняв рішення і приїхав, щоб допомогти українцям в їхній боротьбі», — зізнається доброволець.

На відміну від свого літературного тезки, наш «Гаррі Поттер» потрапив не до світу магії. Тут немає чарівних паличок, заклять чи дивовижних порятунків в останню мить. Є лише реальна війна, де виживання залежить від витривалості, дисципліни й готовності ризикувати власним життям заради інших.

«Гаррі Поттер» служить у лавах 253 ОШП. На момент нашої розмови він уже виконав свою першу бойову місію. Але вона затягнулася, триваючи цілих 36 днів. На думку бразильця, навіть цього достатньо, щоб назавжди розпрощатися з будь-якими романтичними уявленнями про війну.

«Це було дуже важко. Але на війні нічого не буває легким. Мене призначили головним новоствореної групи. Зі мною були ще двоє новеньких хлопців. Тож я одразу розумів, що буде важко, тому що у нас не було бойового досвіду. Але ми мусили робити все, на що були здатні. Вже на другий день нас атакували», — згадує доброволець.

«Один із наших отримав поранення, довелося чекати на його евакуацію. Мені вдалося зупинити кровотечу на його нозі, тому він не втратив кінцівку. Після цього ми ще тиждень утримували позицію. Все вийшло, — розповідає «Гаррі Поттер. — Потім ми відійшли назад. Але ворог знову зайшов із тилу. На нас посипалися артилерійські снаряди і дрони. Тож знову довелося відбиватися. Але цього разу все пройшло добре. Більше нікого з нас не поранили».

Наприкінці цієї розповіді бразилець дістав трофейний шеврон із написом «СССР» і констатував: «Мертвими були лише росіяни».

За місяці, проведені в Україні, доброволець встиг познайомитися не лише з війною. Служба в українському війську дала йому можливість побачити країну, за яку він воює, її людей та їхній спосіб життя.

«Коли я приїхав сюди, уже майже закінчувалася осінь. Сніг гарний, але мені він не дуже сподобався. Зараз, улітку, все набагато красивіше. Мені дуже подобаються краєвиди», — посміхається «Гаррі Поттер».

Не меншою несподіванкою для нього стала українська кухня. Вона виявилася зовсім не схожою на ту, до якої він звик у Бразилії: «У вас часто їдять суп на обід. Для нас це дуже дивно! Але людям тут це дуже подобається».

Та найбільше враження на нашого бразильця справили самі українці. Точніше, вражаючий контраст між їхнім спокійним, доброзичливим характером і тими випробуваннями, які випали на їхню долю.

«Тут дуже хороші люди. Йдеш містом і думаєш: чому цей народ так страждає? Люди живуть непогано. Вони спокійні. І їм доводиться проходити через усе це. Це дуже сумно», — підкреслює «Гаррі Поттер».

Хоча бразильцю подобається Україна, після завершення війни він все ж планує повернутися додому, до своєї родини і звичного життя. Тут він отримав новий досвід, однак своє майбутнє він пов’язує з Бразилією.

«Дуже хороша країна для життя. Але потім я хочу повернутися до своєї сім’ї. До дому, де я провів усе своє життя. І, звісно, використати отриманий тут військовий досвід, щоб знайти хорошу роботу. Жити спокійним життям із гідним доходом, створити сім’ю і йти своїм шляхом», — каже він.

А для тих, хто розглядає можливість долучитися до лав Збройних сил України у боротьбі проти російського вторгнення, боєць дає пораду за власним досвідом.

«Якщо ви приїжджаєте сюди тільки заради грошей — тоді краще не приїжджайте. Тому що під загрозою не лише ваше життя, а й життя ваших побратимів. Гроші — це ніщо порівняно з цим. Але якщо ви хочете отримати досвід і справді допомогти цим людям — тоді приїжджайте. І якомога краще виконуйте свою роботу. Нехай вас береже Господь!» — резюмує «Гаррі Поттер».

Дізнатися більше про іноземних добровольців у лавах Збройних Сил України та приєднатися до них можна на офіційному сайті.