Немає МіГів: Чому Україна не отримала обіцяні винищувачі від Польщі

Напередодні, під час візиту президента Володимира Зеленського до Варшави у липні 2024 року, між Україною та Польщею було підписано безпекову угоду. Цей документ передбачав можливість передачі ескадрильї польських винищувачів МіГ-29 українській стороні, що стало б значним посиленням обороноздатності країни. Передача літаків очікувалася після того, як польські Військово-повітряні сили отримають нові винищувачі F-35 для заміни радянських машин.

Наприкінці 2025 – на початку 2026 року польський уряд навіть розробляв новий пакет військової допомоги, до якого, окрім бронетехніки, планували включити й винищувачі МіГ-29. Проте, 15 червня 2026 року, заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик підтвердив призупинення передачі літаків через відмову України надати доступ до своїх військових технологій у сфері безпілотників. Цезар Томчик наголошував, що дискусія про літаки призупинена, оскільки існують невирішені домовленості щодо обміну технологіями.

Віцепрем’єр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, виступаючи в ефірі програми «Gość Wydarzeń» на Polsat News, розкрив деталі зриву угоди. Він запропонував українській стороні «партнерський підхід»: МіГи в обмін на доступ до передових українських технологій у сфері безпілотних літальних апаратів. Косіняк-Камиш зазначив, що Україна спочатку погодилася на цю пропозицію, але згодом відмовилася від домовленостей.

«Я запропонував, як мені здається, дуже партнерський підхід. МіГи в обмін на дрони. Українці спочатку погодилися, але не виконали цю домовленість, тому МіГів для України не буде, оскільки Польща не має дронів чи можливостей для їхнього використання», — заявив міністр. Він підкреслив, що Україна досягла значних успіхів у розвитку безпілотних технологій і могла б поділитися 'ноу-хау' та частково надати доступ до технологій, особливо зважаючи на те, що зараз вона активно співпрацює в цій сфері з партнерами з Близького Сходу.

Косіняк-Камиш також додав, що нинішній уряд Польщі жорсткіше відстоює національні інтереси у відносинах з Україною, ніж попередники, керуючись принципом взаємної солідарності. Проте він не вважає помилкою рішення попереднього уряду передати Україні військову техніку на початку повномасштабного вторгнення Росії без попередніх умов, заявивши: «Вони вчинили правильно, скажу більше: я зробив би так само. Україна тоді була в набагато складнішому становищі».

Напруга у відносинах між Києвом та Варшавою вплинула на ініціативу створення «армади дронів», яку раніше анонсував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і яка мала бути реалізована в рамках польсько-української співпраці. Міністр національної оборони Польщі також висловився щодо історичної суперечки, яка впливає на двосторонні відносини. Він підкреслив, що питання вступу України до Європейського Союзу залежить від ставлення Києва до певних історичних подій. «З Бандерою Україна до Європейського Союзу не вступить», — наголосив Косіняк-Камиш, зауваживши, що Польща залишає за собою право голосувати за вступ будь-якої країни до ЄС.

Раніше президент Литви Гітанас Науседа виявив готовність стати посередником у діалозі між Україною та Польщею для врегулювання напруженості. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа повідомляють, що колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк зазначив, що загострення у відносинах між країнами не вдасться швидко подолати, проте він закликав обидві сторони зосередитися на спільному майбутньому, а не ставати заручниками історичних конфліктів.

Владислав Косіняк-Камиш, віцепрем’єр та міністр національної оборони Польщі, заявив: «Я запропонував, як мені здається, дуже партнерський підхід. МіГи в обмін на дрони. Українці спочатку погодилися, але не виконали цю домовленість, тому МіГів для України не буде, оскільки Польща не має дронів чи можливостей для їхнього використання».

Історія непереданих винищувачів МіГ-29 від Польщі Україні стала яскравим прикладом того, як інтереси та розбіжності можуть вплинути на військово-технічне співробітництво навіть між союзниками. Ця ситуація підкреслює важливість чітких домовленостей і взаємної довіри для ефективної підтримки в умовах сучасних викликів.