"Думали, що негативні явища усунені": Сирський вперше прокоментував катування і смерті мобілізованих у полку "Скеля"

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський назвав "ганебною історією" оприлюднені в медіа дані про катування, побиття та небойові смерті мобілізованих у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля".

Свою позицію він висловив в інтерв'ю ТСН, оприлюдненому 30 червня.

"Це ганебна історія, в тому плані, що вона взагалі існує в Збройних силах у країні, яка воює, де військові не мають гинути в тилу", — заявив Сирський.

За його словами, схожі випадки в цьому полку вже розслідували взимку: тоді до роботи залучали Військову службу правопорядку, військового омбудсмена та різні комісії, а також відкрили кілька кримінальних проваджень, які "досі тривають".

Чому попередні заходи не спрацювали

Сирський розповів, що командування вважало проблему вирішеною, оскільки командир полку доповідав про вжиті заходи щодо порушників, а всіх небажаних чи таких, хто дискредитував частину, перевели до інших підрозділів.

"Коли з'явилися ці матеріали, звичайно, була відправлена комплексна комісія у складі офіцерів різних структур Генерального штабу, Військової служби правопорядку, і Державне бюро розслідувань також відкрило справу. Ми працюємо у спільній і плідній взаємодії з ДБР, з омбудсменом і зробимо все, щоб усі ті випадки були викриті і всі порушники були покарані", — сказав головнокомандувач.

Він додав, що правові рішення щодо керівного складу ухвалять уже після завершення роботи комісій.

Заклик до відкритості без "істерії"

Сирський наголосив, що уникнути подібних випадків у майбутньому допоможе "максимально можлива відкритість".

"Такі випадки не можна замовчувати, по них треба одразу реагувати, відповідно до закону", — зазначив він.

Водночас головнокомандувач застеріг проти надмірної "істерії" навколо самого полку, підкресливши його бойові заслуги та участь у боях на найскладніших ділянках фронту.

"Полк — бойовий, він має традиції, які виникли під час війни, він воює на найбільш складних ділянках фронту, військовослужбовці цього полку неодноразово показували зразки мужності, стійкості, героїзму, відваги при виконанні бойових завдань. Не можна бойовий шлях цього полку спотворювати внаслідок дій оцих от окремих злочинців, які кидають тінь і на полк, і взагалі на Сухопутні війська, і на Збройні сили, на штурмові війська", — зазначив Сирський.

За його словами, для уникнення подібних ситуацій необхідний контроль з боку командирів, відповідних органів і суспільства, а всередині самих частин "варто вдосконалити роботу з родинами військовослужбовців".

Що передувало заяві

Напередодні видання "Бабель" оприлюднило розслідування, у якому журналісти розповіли, що від кінця 2025-го до весни 2026 року у полку "Скеля" померли 26 новобранців. Смерть настала не від бойових дій, а родичі загиблих стверджували, що в полку не надають своєчасну медичну допомогу і є насильство. У самому полку звинувачення відкидали.

Після цього уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про початок перевірки, а Державне бюро розслідувань заявило, що вивчає викладені журналістами факти.

Командування Сухопутних військ ЗСУ після появи звинувачень наголосило, що жодні бойові заслуги, складна обстановка на фронті чи особливості підготовки не можуть виправдовувати насильство щодо військовослужбовців, приховування травм або ненадання медичної допомоги. У командуванні заявили про повне сприяння слідству та закликали військових, їхніх рідних і свідків можливих порушень звертатися до правоохоронців.

Командира 425-го окремого штурмового полку "Скеля" Юрія Гаркавого відсторонили від виконання службових обов'язків на час розслідування, яке проводить ДБР.

Також військова омбудсменка Ольга Решетилова відповіла на звинувачення в тому, що її офіс "знав і мовчав" про побиття та знущання над бійцями у "Скелі". Вона заявила, що не ігнорувала проблему, але просто не мала повноважень, щоб вплинути на ситуацію. За її словами, її офіс надіслав п’ять заяв про злочини у "Скелі".

Мобілізація — необхідність, але перетворювати її на інструмент покарання не можна.

Історія ветерана Івана Білецького порушує питання: коли ТЦК діють як органи призову, а коли — як каральні структури?

Про це в статті "Мобілізація чи репресії: де проходить межа?" пише Віктор Конев.