Китай став переможцем війни Трампа на Близькому Сході — звіт

Китай, імовірно, став єдиним переможцем в Азії на тлі кризи в Ормузькій протоці. Згідно зі звітом консалтингової компанії Asia Group, Китай пережив бурю світової сировинної кризи, спричиненої блокуванням Ормузької протоки, а також отримав вигоду від економічних і геополітичних тенденцій, викликаних розширенням конфлікту на Близькому Сході, пише The Guardian.

Іран заблокував протоку — критично важливий водний шлях, через який проходила значна частина світового постачання нафти та газу, — після того, як 28 лютого США та Ізраїль завдали ударів по іранських урядових і військових об’єктах. Криза спричинила стрімке зростання світових цін на енергоносії, внаслідок чого особливо постраждала Азія.

У звіті зазначається, що до закриття протоки приблизно 80% нафти та майже 90% скрапленого природного газу, що транспортувалися цим водним шляхом, призначалися для азійських ринків, а також значна частка інших критично важливих сировинних товарів.

У звіті розглядаються найбільші економіки Азії (Китай, Індія, Японія та Південна Корея), а також ринки, що розвиваються, у Південно-Східній Азії. Дослідники проаналізували економічні та політичні наслідки кризи та її вплив на ключові сектори, зокрема на виробництво, енергетику та сільське господарство.

Експерти дійшли висновку, що Китай став безперечним переможцем у кризі, спричиненій війною США з Іраном.

Великі запаси нафти в Китаї та амбітне впровадження відновлюваних джерел енергії означають, що Пекін менше постраждав від енергетичного шоку.

Останніми роками країна активно розбудовує інфраструктуру для відновлюваних джерел енергії. Минулого року Китай встановив 315 ГВт нових сонячних потужностей, що становить понад половину нових світових сонячних потужностей. Пекін ставить за мету, щоб до 2030 року половина енергії країни надходила не з викопних джерел. Частка вітрової та сонячної енергії має сягнути 30%, порівняно з 22% у 2025 році.

Хоча енергетичний баланс Китаю досі значною мірою базується на вугіллі, на яке припадає понад 50%, частка відновлюваних джерел енергії стрімко зростає.

У звіті Asia Group зазначається, що Китай “пережив початковий шок кризи краще, ніж будь-яка інша країна регіону”, маючи великі потужності відновлюваних джерел енергії та запаси нафти.

Китай також отримав вигоду від того, що інші країни у відповідь на кризу прискорили розбудову своїх систем чистої енергетики. Пекін домінує у глобальному ланцюгу постачання в галузі сонячної енергетики й інших галузей чистих технологій. Китай останніми роками активно виводив значну частину цього виробництва за кордон за низькими цінами. У травні експорт електромобілів із Китаю зріс на понад 110% порівняно з 2025 роком, а продаж сонячних панелей у квітні збільшився на 60%.

Китай закликав до припинення вогню на Близькому Сході. Коли президент США Дональд Трамп у травні відвідав Пекін та зустрівся з китайським лідером Сі Цзіньпіном, Китай заявив, що обидві країни підтримують врегулювання війни. 

Водночас у звіті Asia Group зазначається, що ця криза дала Пекіну можливість представити Сполучені Штати як дестабілізаційний фактор на міжнародній арені.

Нестабільність, однак, становить певні ризики для Китаю.

“Спокусливо розглядати будь-яку втрату авторитету США як вигоду для Китаю, але це не обов’язково саме так для Пекіна, який не хоче замінити Вашингтон у ролі гегемона на Близькому Сході чи гаранта безпеки в регіоні”, — зазначає старший науковий співробітник Школи міжнародних досліджень імені С. Раджаратнама в Сінгапурі Дрю Томпсон.

Дослідник Atlantic Council Вен-Ті Сун вважає, що криза також може змусити Пекін двічі подумати над потенційним військовим вторгненням на Тайвань, оскільки вона продемонструвала, наскільки складно прокладати маршрути суден через ворожу територію.

“Зрештою, Пекін розглядає ці проблемні моменти не як екзистенційну загрозу, а як виклики, з якими слід впоратися, і навіть як можливості, якими слід скористатися”, — зазначається у звіті Asia Group.

Раніше CNN також писав, що Китай оцінює свої геополітичні вигоди внаслідок війни США з Іраном. Як Китай відреагує на те, що він вважає ослабленням США, — питання відкрите. Пекін давно позиціонує себе як захисника “багатополярного світу” та, ймовірно, використає цей конфлікт, щоб досягти зміни, якої прагне: кінця ери безпекового середовища під домінуванням США та їхніх союзників. Але протягом усієї війни Пекін намагався обережно балансувати свої інтереси, замість того щоб брати активну участь у вирішенні конфлікту або відкрито обирати сторону.

За словами аналітиків, ця війна може зробити світогляд Китаю, який наголошує на суверенітеті, невтручанні, політичному врегулюванні та безпеці, орієнтованій на розвиток, привабливішим для багатьох країн. Але авторитет будується не лише завдяки критиці дій США. Він також залежить від того, чи зможе Китай запропонувати практичні дипломатичні рішення, забезпечити стабільність енергопостачання та сприяти створенню умов для деескалації конфлікту.