Незвичайні поховання здивували археологів під час розкопок у Єгипті

Поки вчені шукають нові способи досліджувати давньоєгипетські пам’ятки без пошкодження матеріалів, зокрема вловлюють леткі органічні сполуки з мумій, археологічні розкопки в Єгипті розширюють уявлення про ритуали та щоденне життя давніх громад. Так, єгипетські археологи виявили на пам'ятці Телль-ель-Куа в східній частині дельти Нілу велике поселення періоду Другого перехідного часу. Воно включає житлові будинки, гробниці, зерносховища, печі та виробничі приміщення. Про це повідомило видання Arkeonews.

Єгипетські археологи відкрили велике поселення періоду Другого перехідного часу, в період переходу від правління гіксосів до раннього Нового царства. Відкриття зроблене на пам'ятці Телль-ель-Куа, розташованій у східній частині дельти Нілу.

На території комплексу виявили гробниці, житлові будівлі, складські приміщення, печі та робочі зони, що дає рідкісну можливість відтворити повсякденне життя людей у період масштабних політичних змін.

Розкопки проводилися в Телль-ель-Куа, розташованому в коридорі Ваді-Тумілат у губернаторстві Ісмаїлія. У давнину цей шлях з'єднував східну частину дельти Нілу зі східним кордоном Єгипту й був одним із головних торговельних і транспортних маршрутів країни. Нові знахідки допомагають зрозуміти, як жили люди.

Археологи дослідили десять гробниць із сирцевої цегли, що датуються XV династією. Поховання відрізняються між собою за розмірами та архітектурою. Частина споруд виконана у традиційному прямокутному стилі мастаби, тоді як інші мають декоративні фасади та складніші конструктивні елементи.

Поруч із некрополем дослідники відкрили спланований житловий квартал розміром приблизно 30 на 60 метрів. Поселення було оточене стіною із сирцевої цегли завтовшки близько 1,5 метра. Усередині археологи виявили зали, кімнати різного розміру та впорядковану мережу вулиць. На схід від житлової забудови знаходилися печі й зерносховища, які використовувалися для зберігання продуктів та інших запасів.

Планування поселення свідчить про існування добре організованої громади, де люди жили, працювали, зберігали запаси й ховали померлих в одному місці. Комплекс демонструє самодостатнє поселення з житловими будинками, майстернями, складськими приміщеннями та поховальними зонами.

Під час розкопок археологи знайшли численні артефакти, серед яких скарабеї, бронзові інструменти, керамічний посуд, алебастрові ємності для косметики та характерні для Другого перехідного часу глечики. На частині кераміки збереглися виробничі позначки та печатки, що свідчить про активну торгівлю й дає підстави вважати Телль-ель-Куа важливим центром обміну та розподілу товарів.

Людські рештки також дали нову інформацію про мешканців поселення. Попередній аналіз показав, що більшість похованих були дорослими людьми віком від 25 до 40 років. Положення тіл відрізняються залежно від могили, що свідчить про існування кількох поховальних традицій. Археологи також виявили значну кількість кісток тварин, які, ймовірно, залишилися після поминальних трапез або були покладені до могил як жертвоприношення.

Особливу увагу дослідників привернула ще одна знахідка. Кількох людей поховали поза межами цегляних гробниць, причому деякі лежали у скорченому положенні. Такий спосіб поховання раніше ніколи не фіксували на пам'ятці Телль-ель-Куа. Археологи планують провести додаткові дослідження, щоб з'ясувати причини такого ставлення до цих людей.

Кераміка, знайдена на території поселення, має численні сліди щоденного використання. Найчастіше траплявся столовий посуд, а другою за поширеністю категорією стали горщики для приготування їжі. Ці знахідки допомагають відтворити особливості побуту та харчування місцевих мешканців.

Дослідження також показали, що життя в Телль-ель-Куа тривало до середини XVIII династії. Це означає, що поселення існувало протягом переходу від влади гіксосів до становлення Нового царства, що робить його важливим свідченням одного з найвизначніших політичних періодів в історії Стародавнього Єгипту.

Попередні археологічні дослідження вже виявляли тут будівлі та гробниці того самого періоду. Нові розкопки значно доповнили уявлення про велике поселення, жителі якого протягом багатьох поколінь займалися торгівлею, ремеслами та повсякденною господарською діяльністю.

Нагадаємо, що період Другого перехідного часу пов’язаний із гіксосами. Дослідники з Борнмутського університету вважають їх не зовнішніми завойовниками з Малої Азії, а мігрантами, що зуміли повстати проти влади фараонів. Походження гіксосів тривалий час залишалося загадкою. Їх зазвичай пов’язували з територіями сучасних Ізраїлю та Сирії через особливості імен і відмінності в одязі.

Вчені дослідили ізотопний склад стронцію в зубах людей, похованих в Аварісі, і з’ясували, що серед 36 скелетів, які датуються періодом до захоплення влади гіксосами, дві третини належали переселенцям. Дослідники припускають, що Аваріс протягом століть був центром життя мігрантів. Відсутність слідів серйозних руйнувань у місті свідчить не про зовнішнє вторгнення, а про внутрішнє повстання.