Нові штрафи за порушення ПДР. Що придумала влада після трагедії на Караваєвих Дачах

Страшна ДТП на Караваєвих дачах у Києві, в якій 5 червня загинуло четверо людей, змусила владу анонсувати реформу системи покарань водіїв-порушників. Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко обіцяла комплекс рішень, Міністерство внутрішніх справ готувало пропозиції разом із нардепами – і ось результат цієї роботи вже у Верховній Раді.

24 червня народні депутати, серед яких члени комітету з питань правоохоронної діяльності В’ячеслав Медяник, Сергій Іонушас, Олександр Дануца, Максим Павлюк та інші, подали законопроєкт №15348, який пропонує переписати правила гри для тих, хто звик ганяти дорогами з перевищенням швидкості.

Документ обіцяє не просто підняти штрафи, а змінити саму логіку покарання – окремо увага водіям, які перетворили оплату штрафів на щомісячний «абонемент» за право порушувати.

«Главком» розібрався, що саме містить законопроєкт, чим він відрізняється від чинних норм. І головне – чи вирішать новації проблему системних порушників.

Чому зараз?

Трагедія на Караваєвих Дачах стала тригером для влади. Водій Mercedes із 39 зафіксованими порушеннями ПДР врізався у натовп людей. Як пізніше з'ясувалося, більшість із цих порушень стосувалися саме перевищення швидкості, і щоразу водій просто сплачував невеликий штраф.

Автори законопроєкту наводять невтішну статистику: лише за перші п'ять місяців 2026 року перевищення швидкості стало причиною загибелі 491 людини. Це майже 54% від загальної кількості (911) загиблих у ДТП. За три попередні роки (2023–2025) в дорожньо-транспортних пригодах загинули 9 504 людини, і щонайменше кожна друга смерть – через надмірну швидкість.

При цьому нинішній штраф за перевищення на понад 20 км/год становить лише 340 грн. Якщо порушення зафіксовано камерою автоматично, а штраф сплачено протягом 10 днів – знижка 50%, тобто фактично 170 грн. За даними авторів законопроєкту, за останній рік 2 878 осіб притягали до відповідальності за порушення швидкісного режиму понад 50 разів.

Що пропонують законотворці

Законопроєкт передбачає виокремити порушення швидкісного режиму в окрему статтю Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) – нову статтю 1226 – і запровадити чотирирівневу градацію штрафів залежно від ступеня перевищення:

• понад 20 км/год – 680 грн (40 неоподатковуваних мінімумів);
• понад 40 км/год – 2040 грн (120 мінімумів);
• понад 60 км/год – 2720 грн (160 мінімумів);
• понад 80 км/год – 3400 грн (200 мінімумів).

Окремо передбачено покарання для «рецидивістів» – тих, хто протягом року п'ять і більше разів отримував стягнення за перевищення швидкості понад 60 або понад 80 км/год: для них штраф складатиме 17 тис. грн (1000 неоподатковуваних мінімумів).

Для порівняння: нинішній максимальний штраф за перевищення швидкості – 1700 грн за перевищення понад 50 км/год.

Чи зміниться система знижок

Законопроєкт також уточнює умови оплати зі знижкою. Для звичайних порушень швидкісного режиму (перевищення до 40 км/год) залишається можливість сплатити 50% штрафу протягом 10 днів з моменту вручення постанови – і вона вважатиметься виконаною. Натомість для найбільш серйозних порушень – понад 60 і понад 80 км/год – знижка не передбачена: потрібно сплатити 100%.

Крім того, такі порушення більше не можна буде «закрити» через малозначність – відповідну норму статті 22 КУпАП щодо звільнення від відповідальності виключено зі сфери дії нової статті. Законопроєкт також вносить технічні зміни до низки статей Кодексу щодо повноважень Національної поліції, інспекторів з паркування та Військової інспекції безпеки дорожнього руху – відповідно до нової структури статей.

Що кажуть у патрульній поліції

Потреба в посиленні відповідальності за перевищення швидкості назріла вже давно, розповідає «Главкому» перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Останні резонансні ДТП, зокрема аварія на Караваєвих дачах у Києві, лише вкотре підтвердили необхідність змін.

«Депутатський корпус підготував законопроєкт №15348, який має на меті підвищити безпеку дорожнього руху. Ми також долучились до обговорення та підготовки», – каже Білошицький. За його словами, ключова ідея документа – запровадити справедливу та пропорційну відповідальність: чим більше водій перевищує дозволену швидкість, тим суворішим буде покарання.

Представник патрульної поліції навів ще свіжішу статистику ДТП через перевищення швидкості: за перше півріччя 2026 року поліцейські зареєстрували понад 4,3 тис. ДТП із потерпілими через порушення швидкісного режиму, в яких загинуло більше 600 людей і понад 5,5 тис. травмовано. Перевищення швидкості, за його словами, лишається основною причиною ДТП – понад 42% від загальної кількості.

Чинні штрафи, наголошує Білошицький, вже давно не виконують превентивної функції: «Штраф за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год фактично не переглядався майже два десятиліття. Після запровадження у 2021 році знижки 50% за своєчасну сплату водій може сплатити лише 170 гривень, що навіть менше, ніж розмір штрафу, встановлений у 2008 році».

Поліціянт уточнив, що пільгова знижка 50% за умови дострокової сплати збережеться лише для перших двох категорій порушень – понад 20 та понад 40 км/год.

На закид, що підвищення штрафів – це насамперед спосіб наповнення бюджету, представник поліції відповідає категорично: «Законопроєкт спрямований не на пошук способу наповнення бюджету, а насамперед на забезпечення безпеки дорожнього руху, шляхом запровадження градації штрафів до порушників швидкісного режиму, які найбільш зухвало нехтують дотриманням ПДР».

Щодо контролю за дотриманням швидкісного режиму Білошицький розповів, що поліція використовує комбінований підхід – систему автоматичної фіксації разом із приладами TruCAM, якими користуються патрульні. Станом на 28 червня з початку року за допомогою автофіксації винесено понад 2 млн постанов за перевищення швидкості, ще понад 238 тис. постанов винесли патрульні за допомогою TruCAM.

Як приклад успішної моделі Білошицький називає шведську концепцію Vision Zero: «Це моя мрія, і я хочу, щоб так було в Україні». За його словами, успіх Швеції побудований на комплексному підході – безпечній інфраструктурі (звуження смуг, делінеатори, підвищені пішохідні переходи, кільцеві перехрестя) у поєднанні з адекватними штрафами та невідворотністю покарання. «Міжнародний досвід свідчить, що одним з найефективніших способів спонукати водіїв дотримуватись законодавства у сфері безпеки дорожнього руху є ефективний контроль з боку держави, а також адекватна і пропорційна система стягнень», – підсумував він.

Чого не вистачає законопроєкту: погляд адвоката

Адвокат Дмитро Бузанов проаналізував законопроєкт спеціально для «Главкома» і звернув увагу: пояснювальна записка обґрунтовує необхідність закону переконливою статистикою. Водночас, наголошує юрист, сама записка не містить жодного кількісного прогнозу впливу.

«Розділ «Прогноз результатів» обмежується загальною фразою, що закон «сприятиме підвищенню безпеки... та, в результаті, зменшить кількість ДТП», без жодної моделі, розрахунку чи очікуваного відсотка зниження, – пояснює Бузанов. – Це означає, що теза «штрафи переломлять ситуацію» – це декларація мети законопроєкту, а не доведений висновок із самих документів».

З юридичної точки зору, каже адвокат, підвищення санкцій підсилює лише один інструмент стримування – економічний. При цьому записка наводить дані про десятки тисяч системних порушників, виявлених саме завдяки автоматичній фіксації – тобто стримувальний ефект штрафу прямо залежить від імовірності виявлення порушення, а цей компонент (розширення мереж фіксації, технічні засоби контролю) законопроєкт не змінює.

Бузанов виділяє кілька прогалин у документі.

По-перше, підвищена відповідальність за систематичні порушення настає лише якщо особа протягом року п'ять і більше разів притягується до відповідальності саме за перевищення понад 60 та понад 80 км/год. «Такий підхід викликає сумнів з точки зору загальної логіки адміністративної відповідальності, – каже юрист. – Законопроєкт фактично ігнорує юридичну конструкцію повторності, встановлюючи підвищену відповідальність лише за п'яте та більше правопорушення протягом року». На його думку, послідовнішим було б або запровадити суворіші санкції вже за повторне порушення (наприклад, тимчасове позбавлення права керування), або істотно знизити поріг застосування підвищеної відповідальності – до двох порушень протягом року. При цьому повторні порушення в межах ч. 1 і ч. 2 нової статті (перевищення на 20–60 км/год), які, судячи зі статистики, є найбільш масовими, взагалі не охоплюються спеціальними наслідками за систематичність.

По-друге, прикінцеві положення законопроєкту не містять перехідної норми щодо порядку розгляду справ за діяння, вчинені до набрання законом чинності, або провадження, відкриті за старою редакцією статті 122. Це, за словами адвоката, може породити неоднозначність правозастосування на момент переходу.

По-третє, законопроєкт зосереджений виключно на швидкісному режимі й не торкається решти причин ДТП, а це, за тими ж даними пояснювальної записки, 46–57% смертей і травмувань щороку, які залишаються поза предметом цього регулювання.

Окремо Бузанов зазначає й позитивну норму документа: законопроєкт виправляє процедурну плутанину зі сплатою штрафів за «чужу» машину. Якщо порушення фіксує камера, постанову автоматично виписують на власника авто – навіть якщо за кермом насправді був хтось інший. Існує процедура (стаття 279³ КУпАП), за якою реальний водій може звернутися й офіційно визнати, що порушення скоїв саме він, а не власник. Але для цього спершу потрібно подати квитанцію про сплату штрафу – а реквізити в постанові прив'язані саме до власника, тож фактичний порушник не міг коректно сплатити штраф від свого імені, поки в постанову не внесли зміни. Виходило замкнене коло: людина хоче визнати вину і заплатити сама, але формально не може це зробити правильно. Законопроєкт прибирає цю прив'язку – тепер сплатити 50% штрафу зможе будь-хто, незалежно від того, чи це власник авто, чи водій, який визнав, що керував ним у момент порушення.

Чи допоможуть нові штрафи

Ідея підвищити штрафи давно блукала коридорами Верховної Ради, та до цього літа не мала успіху. Заступник голови комітету з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко ще торік зареєстрував законопроєкт про підвищення штрафів за перевищення швидкості, починаючи вже з 10 км/год, а не з 20 км/год, як зараз, а також документ про запровадження бальної системи для злісних порушників. Обидва застрягли на рівні профільного комітету. «Коли штраф за перевищення швидкості складає 340 грн, ти просто купуєш абонемент на порушення, – пояснював Крейденко. – Законодавство починає працювати лише після таких трагедій, які ми бачили нещодавно в Києві».

Раніше народні депутати поділилися своїми думками з «Главкомом» щодо підвищення штрафів за перевищення швидкості. 

Нардеп Андрій Осадчук («Голос») визнає: будь-які ініціативи щодо посилення відповідальності на дорогах традиційно зустрічають опір. «У цій каденції всі ініціативи МВС та поліції щодо посилення відповідальності сприймаються в багнети депутатами-популістами, мажоритарниками і громадськістю», – каже він, додаючи, що підняття штрафів саме по собі – «найдурніша реакція на складні проблеми», якщо не супроводжується системним переглядом контролю за дотриманням ПДР, зокрема розширенням відеофіксації.

Дещо інакше на проблему дивиться член комітету з правоохоронної діяльності Максим Бужанський. На його думку, історія водія з 39 порушеннями – не показова: «Він не ганяв містом п'яним під 150 км/год, а просто регулярно перевищував швидкість на 20 км/год і сумлінно сплачував штрафи. По суті, це були дрібні порушення, але вони були постійними і призвели до такого трагічного результату». 

Народний депутат Сергій Алексєєв («Європейська солідарність») звертає увагу на ширший контекст проблеми: «Якщо ми кажемо про штрафи за перевищення швидкості, то, в першу чергу, має бути градація... А у нас все, що пропонують, – це підвищення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Це вирішить питання смертності на дорогах в кращому випадку на 10%». На його думку, без покращення інфраструктури, контролю за пішоходами та водіями вантажівок саме лише посилення штрафів матиме обмежений ефект.

Наразі законопроєкт №15348 направлено на розгляд профільного Комітету з питань правоохоронної діяльності – того ж, де роками застрягали попередні спроби реформувати систему покарань за порушення ПДР. Очевидно, що самі лише підвищені штрафи не стануть панацеєю: і представник поліції, і юрист сходяться в тому, що ефективність нових норм залежатиме від того, наскільки розшириться мережа фіксації порушень – без цього компонента навіть значно вищі штрафи можуть не дати очікуваного ефекту.

Кароліна Терещенко, «Главком»