Таємниця Евересту: чому людина, на честь якої назвали гору, категорично забороняла це робити

То як саме підкорили Еверест? І чому таку назву носить ця найвища у світі гора? 24 Канал розповість докладніше.

Чому Джордж Еверест категорично заперечував проти назви гори на його честь?

Історія підкорення найвищої вершини планети почалася задовго до того, як на її вершину ступила нога людини. Усе стартувало з так званого Великого тригонометричного дослідження Індії, коли у 1852 році математики та картографи виявили, що об'єкт під скромною назвою "Пік XV" насправді є дечим дійсно величним.

Офіційні розрахунки висоти гори завершилися у 1856 році, показавши приголомшливий результат – 8840 метрів над рівнем моря, що лише на кілька метрів відрізняється від сучасних супутникових вимірювань (8848,86 метра). Проте справжня драма розгорнулася навколо імені цього велетня.

Сьогодні кожен знає цю вершину як Еверест, але мало хто здогадується, що сер Джордж Еверест, на честь якого її назвали у 1865 році, ніколи в житті не бачив цього піку на власні очі та не мав жодного стосунку до його відкриття. Ба більше, видатний британський географ та генеральний геодезист Індії категорично заперечував проти такого найменування.

Цей чоловік щиро вважав, що горам потрібно залишати їхні місцеві назви, а його прізвище надто складно вимовляти та писати місцевими індійськими мовами. І така повага до місцевих звичаїв та традицій виникла не на порожньому місці.

Ким був Джордж Еверест і як так сталося, що на його честь назвали найвищу гору на земній поверхні: дивіться відео CuriUniversity

Джордж Еверест прибув до Індії у 16 років і присвятив десятиліття виснажливій праці, картографуючи меридіанну дугу у близько 2400 кілометрів завдовжки від півдня Індії до самого Непалу. Це була робота на межі людських можливостей, яка коштувала йому здоров'я, але подарувала світу неймовірну точність географічних карт.

Його наступник Ендрю Скотт Во запропонував увічнити ім'я свого вчителя, і наукова спільнота погодилася, попри протести самого Евереста. Бо це стало компромісом через неможливість обрати одну загальноприйнятну назву серед різних місцевих варіантів.

До слова, у Тибеті гору здавна величали Джомолунгмою, "Богинею-матір'ю життя". А в Непалі придумали свою назву, хоча тільки у 1960-х роках – Сагарматха, "Володарка неба".

Тим часом Джордж Еверест пішов із життя у грудні 1866 у 76 років, трохи менш як за два роки після позначення найвищої у світі гори його іменем. Цей видатний вчений назавжди вписав своє ім'я в історію географії, але сам так ніколи й не поглянув на той самий засніжений шпиль, що став символом людської витривалості.

Як відбувається підкорення Евересту та найцікавіше про цю величну гору: дивіться відео OdnoyPravoy

Як відбувся перший в історії успішний підйом на Еверест?

Спроби підкорити норовливий пік тривали десятиліттями, забираючи життя відважних альпіністів. Лише 29 травня 1953 року новозеландець Едмунд Гілларі та місцевий шерп Тенцинг Норгей вперше в історії піднялися на Еверест. Вони здолали смертельні лавини, крижаний вітер та критичний брак кисню, піднявшись на висоту, де атмосферний тиск становить лише третину від норми на рівні моря.

Ця масштабна британська експедиція нагадувала справжню військову операцію – 350 портерів, 20 провідників та під 5 тонн спорядження забезпечували шлях для 10 альпіністів. Останній штурмовий ривок напарники здійснили після безсонної морозної ночі на висоті 8500 метрів. Подолавши стрімку 12-метрову скельну стіну, яку згодом назвали "Сходинкою Гілларі", вони опинилися там, де до них не бував ніхто.

Цей історичний підйом назавжди змінив уявлення про межі людських можливостей і відкрив нову еру екстремальних подорожей. До сьогодні Еверест перетворився на популярний комерційний маршрут. Величні Гімалаї загалом продовжують кликати до себе сміливців з усього світу, нагадуючи, що найбільші вершини підкорюються лише тим, хто має відвагу зробити перший крок назустріч невідомому.

До прикладу, нещодавно було зафіксовано новий здатний вразити рекорд, коли за одну добу на Джомолунгму піднялися сотні людей, попри критичне перевантаження маршруту. Також стрічку новин сколихнула історія про неймовірний порятунок непальського провідника, який зміг самотужки вижити у "зоні смерті"без додаткового кисню, їжі та води протягом 6 днів на шаленій висоті.

Українці також неодноразово підіймали синьо-жовтий прапор на найвищій точці планети. Загалом десятки українських альпіністів здійснили успішні сходження, демонструючи неймовірну витривалість та силу духу.