Лавра стане останнім прихистком: Кабмін визначив місце для Пантеону

Ще 28 червня президент України Володимир Зеленський започаткував цю ініціативу, подавши до Верховної Ради законопроєкт про створення Українського національного пантеону. Цей крок став відправною точкою для втілення давньої ідеї про єдиний меморіальний простір національного значення, де кожен видатний українець знайде своє місце.

Наступним етапом стало ухвалення відповідних постанови Кабінетом міністрів, яка офіційно визначила місце розташування Пантеону. Про це повідомлення Український інститут національної пам’яті.

Згідно з прийнятою постановою, Український інститут національної пам’яті отримав відповідальність за розробку концепції та структури Пантеону. Його фахівці мають забезпечити науково-методичний супровід, визначити форми меморіалізації, а також організувати експертні та публічні обговорення цього масштабного проєкту.

Важливим напрямом роботи, дорученим УІНП спільно з Міністерством закордонних справ, є верифікація даних щодо борців за незалежність України, а також інших діячів, які суттєво вплинули на розвиток країни та поховані за її межами. Мета цієї роботи – визначити доцільність їхнього перепоховання на території майбутнього комплексу.

Водночас Міністерство культури отримало завдання визначити конкретне місце розміщення об'єкта в межах заповідника. При цьому враховуватимуться обмеження щодо користування земельними ділянками, норми захисту культурної спадщини та міжнародні зобов'язання держави. Мінкульт також зобов'язаний організувати архітектурний конкурс на найкращий проєкт Пантеону із залученням посадовців, місцевого самоврядування, громадських організацій, релігійних спільнот, істориків, архітекторів та мистецтвознавців.

Фінансування створення, облаштування, утримання та подальшої діяльності Українського національного пантеону відбуватиметься за рахунок коштів державного бюджету та з інших не заборонених законом джерел.

Рішення про створення Українського національного пантеону, ухвалене Верховною Радою 1 липня, заклало правові засади для створення єдиного меморіального простору. Уряд Польщі, зокрема головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа, запропонував додати 17 діячів українсько-польської історії до польсько-українського національного пантеону.

Разом з тим, ініціатива України викликала певну напруженість у стосунках із Польщею, де висловлювали невдоволення таким рішенням. У Канцелярії Президента Республіки Польща вважають, що створення Пантеону може загострити відносини між країнами, пов’язуючи його з попередніми діями української влади у сфері історичної пам’яті. Попри це, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга отримав запевнення, що Польща й надалі підтримуватиме Україну.

«Це рішення є наступним етапом у втіленні проєкту зі створення меморіального комплексу», — зазначили в Українському інституті національної пам'яті.

Український національний пантеон має стати не лише місцем вічного спочинку видатних українців, а й символом єдності, національної ідентичності та невпинної пам'яті про тих, хто віддав своє життя та талант задля становлення держави. Його створення стане свідченням поваги до минулого та прагнення зберегти цей зв'язок для майбутніх поколінь, попри всі виклики та дискусії.