Наступ росіян на Оріхів захлинувся: огляд фронту

• 1 •

Противник (російські війська), на лівому фланзі смуги своєї 58-ї загальновійськової армії (ЗВА) зі складу угрупування військ (УВ) «Днепр», продовжує вести активну оборону, аби не допустити подальшого просування передових підрозділів ЗСУ у напрямку Степногірськ – Кам'янське. Також він намагається створити умови для прориву своїх передових підрозділів до міста Оріхів на правому фланзі цієї армії.

Для виконання цих завдань російське командування зосередило і розгорнуло в смузі 58-ї ЗВА досить потужне угрупування військ, яке фактично складається з військ (сил) самої 58-ї ЗВА та приданих їй засобів посилення у вигляді кількох частин і з’єднань повітряно-десантних військ (ПДВ), а також 18-ї ЗВА того ж УВ «Днепр». А саме:

58-а ЗВA

19-та мотострілецька дивізія (мсд) – 392-й, 429-й та 503-й мотострілецькі полки (мсп).
42-га мсд – 70-й, 71-й і 291-й мсп + 270-й мсп «Ахмат-Кавказ», можлива наявність окремих підрозділів 78-го моторизованого полку спеціального призначення (мтп СпП) «Север-Ахмат».

136-та окрема мотострілецька бригада (омсбр), ймовірно, частиною сил входить до складу оперативного резерву 58-ї ЗВА

100-та окрема розвідувальна бригада (орвбр), ймовірно, діє в цьому напрямку лише частиною своїх сил.
Зведена полкова тактична група (ТГр) 7-ї військової бази «вс рф» на території Південної Осетії (м. Цхінвалі).

Засоби посилення

18-а ЗВА, мова йде про її «мобілізаційну» 47-му мотострілецьку дивізію, сформовану на території окупованого Кримського півострова (1152-й, 1153-й і 1154-й мсп). Принаймні один із цих полків присутній у смузі 19-ї мотострілецької дивізії 58-ї ЗВА (а, найімовірніше, їх там два).
ПДВ, 108-й і 247-й десантно-штурмові полки (дшп) 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд), низка підрозділів 76-ї десантно-штурмової дивізії, а також 45-та окрема бригада спеціального призначення (обр СпП) ПДВ «ВС РФ», також можлива присутність окремих підрозділів 104-ї десантно-штурмової дивізії та 98-ї повітряно-десантної дивізії (пдд).

Наразі з часу нашого останнього огляду суттєвих змін у бойовому та чисельному складі (БЧС) російського угрупування, розгорнутого в смузі 58-ї ЗВА, не відбулося.

Однак, з великою ймовірністю, командування противника на цьому напрямку, через останні зміни тактичної ситуації, зможе або планує здійснити низку перегрупувань у межах 58-ї ЗВА та УВ «Днепр»:

Ймовірно, 247-й десантно-штурмовий полк 7-ї дшд, раніше виведений для відновлення боєздатності, а також 1445-й мотострілецький полк, були повернуті до смуги 19-ї мотострілецької дивізії.
Найімовірніше, найближчим часом вся 47-ма мотострілецька дивізія буде зосереджена в смузі 58-ї ЗВА.
І з високою ймовірністю можна припустити, що угрупування 58-ї ЗВА може бути підсилене додатковими підрозділами 104-ї десантно-штурмової дивізії з Придніпровського напрямку.

• 2 •

Поточна ситуація на цьому напрямку характеризується кількома основними факторами:

Майже повне припинення просування основних сил передових частин і підрозділів 58-ї ЗВА на Запорізькому напрямку
Їхній вимушений перехід на низці ділянок цього напрямку від наступу до активної оборони.
Постійні спроби противника прорватися у межі Оріхова.

На практиці (у тактичній зоні) це виглядає так:

ЗСУ, очевидно, за попередні два тижні змогли «зачистити» Приморське і відтіснити кілька залишкових малих піхотних груп противника у колишнє русло Каховського водосховища, у напрямку річки Конка, яка там протікає
Автомобільна «розв’язка» (так зване «Кільце») між Приморським і Степногірськом, очевидно, також перейшла під контроль ЗСУ
Крім того, очевидно, низка передових піхотних груп ЗСУ змогли просунутися через неї і закріпитися в селі Плавні (у напрямку залізничної станції «Плавні-Пасажирські») і приблизно на кілометр на південь від неї, вздовж дороги Е-105, у напрямку Кам'янське.
У свою чергу, російські війська продовжують утримувати південні околиці Степногірська (район «Висотки») та кілька невеликих піхотних груп в укриттях уздовж вулиці Аграрна.

Очевидно, що передові підрозділи ЗСУ також наблизилися впритул до сіл Степне та Лобкове, хоча противник намагався контратакувати на схід від Степного (у північному напрямку від вулиць Міра та 9-го травня). Однак йому вдалося «проникнути» лише кількома своїми штурмовиками у дві лісопосадки на північ від села, які були негайно там заблоковані.

Вперті бої тривають у районі сіл Щербаки та Малі Щербаки. Противник намагається там утриматися, але наразі, ймовірно, передові російські підрозділи на цій ділянці були змушені своїми основними силами відступити на південь від обох сіл, хоча в самих селах ще є кілька невеликих російських піхотних груп, які ховаються в зруйнованих будівлях уздовж дороги на Оріхів та на сході Щербаків.

На Оріхівському напрямку вже противник здійснив низку «проникнень» за напрямком Нестерянка – Новоандріївка, очевидно, з метою вийти на висоти західніше Оріхова і закріпитися там.

Поки що зафіксовано просування кількох невеликих штурмових груп противника з району на північний захід від Нестерянки у напрямку Новоандріївки приблизно на 2,5 км, а також їхній вихід на дорогу між Щербаками та Новоандріївкою і навіть на північ від неї.

Водночас на південь і південний схід від Оріхова спроби противника прорватися до міста були не такими успішними. Йому вдалося здійснити кілька невеликих «проникнень» на північ від Роботиного (600-800 метрів), у районі Успенівської балки та дороги Т-0803 (між Новоданилівкою та Новопокровкою) силами малих піхотних груп 2-4 в/л.

У районі Малої Токмачки російські війська відступили за однойменну річку (на південний схід від села, у напрямку до Новопокровки), а також за річку Конка в районі Білогір’я та Лугівського.

Таким чином, можна зазначити, що наразі російська 58-а ЗВА поки так й не змогла виконати два основні попередні оперативно-тактичні завдання у своїй смузі, необхідні для досягнення її головної мети – виходу на ближні підступи до Запоріжжя з півдня та південного сходу. А саме:

Наразі вона поки не може дістатися до рубежу Малокатеринівка – Григорівка. Більше того, на цьому напрямку на деяких ділянках її передові підрозділи навіть відступають, ризикуючи «відкотитися» до Кам’янського, до річки Янчекрак.
Наразі відстань від російських передових позицій у районі Степногірська до південних околиць східної частини Запоріжжя (Космічний район), незважаючи на всі гучні заяви кремлівського «відлюдника» про якісь «9 км», насправді становить не менше 21,5 км.
58-ма ЗВА та придані їй сили та засоби посилення так й не спромоглися «прорватися» до Оріхова, незважаючи на всі «жорсткі» плани, які, очевидно, були затверджені генеральним штабом Росії цієї весни.

• 3 •

Щодо майбутніх перспектив цієї армії на усьому Оріхово-Запорізькому напрямку, то, на мою дуже суб'єктивну думку, вони виглядають досить спірними, скажімо так.

Очевидно, що командування російського УВ «Захід» та 58-ї ЗВА, зокрема, продовжать «гнути свою лінію» щодо гіпотетичного штурму Оріхова. З двох основних причин:

1. Наразі проведення активних наступальних дій у всій її смузі малоймовірне через нестачу у неї сил і засобів із необхідним рівнем боєздатності.

Звісно, можна знову спробувати наступати на Запоріжжя вздовж Дніпра й одночасно пробувати штурмувати Оріхів наявними силами, але так – недовго й «надірватися». Тому логічно робити це поступово, так би мовити, частинами.

Якщо поставити себе на місце російського командування, то штурм і ліквідація Оріхівського району оборони ЗСУ виглядають більш реалістично, ніж «лобовий таран» уздовж Дніпра у бік Запоріжжя.

Більше того, наступати там, при цьому, не захопивши Оріхова та прилеглу територію, з оперативно-тактичної точки зору, є, скажімо так, дуже сумнівною ідеєю. В першу чергу, через появу, у такому випадку, досить очевидної флангової загрози українських контратак.

2. І друга причина – це досить очевидний, наразі, пріоритет у російського командування стратегічного рівня Східної операційної зони над Південною.

Очевидно, що зараз воно перебуває в процесі реалізації так званої Слов'янсько-Краматорської наступальної операції силами 5-ї загальновійськових армії та 2-х армійських корпусів зі складу зразу трьох його угрупувань. Відповідно, саме сюди буде спрямована основна частина його стратегічних резервів.

Отже, УВ «Днепр» та його 58-ї ЗВА явно доведеться зробити, принаймні, дві речі – обмежитися переважно «внутрішніми резервами», які ще потрібно віднайти. І так само – зменшити свій апетит, принаймні найближчим часом, щодо цілей і завдань на всьому Оріхово-Запорізькому напрямку.

Або, може виявитись, що російська 58-ма ЗВА від мало результативних і, що найважливіше, дуже витратних для себе спроб наступати, загалом перейде до жорсткої оборони, зосередившись на утриманні «сухопутного коридору» у Крим ще «на дальніх рубежах», тоді як їхні колеги на сході «підповзають» до Слов'янсько-Краматорської «цитаделі Зеленського» і збираються її штурмувати.

Це ще більш актуально через ймовірне виникнення незабаром у російської 58-ї ЗВА труднощів з логістикою на оперативному рівні, так само, як у всього УВ «Днепр», а також в УВ «Восток», через триваючу масштабну кампанію «виносу» відповідних російських логістичних комунікацій українськими ударними дронами по всій Південній операційній зоні.